Нелегальні гральні сайти обходять банківські блокування під виглядом благодійності, — депутати
Нелегальні гральні сайти приймають ставки від українців через банківські «банки», «конверти» та P2P-перекази на картки підставних осіб (дропів), маскуючи азартні платежі під благодійність і приватні збори.
Про це в четвер, 19 листопада повідомили народні депутати Ярослав Железняк («Голос») та Данило Гетманцев («Слуга народу») за підсумками засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії (ТСК).
За словами Железняка, члени комісії провели 13 контрольних закупівель, щоб перевірити, як саме гроші гравців потрапляють на нелегальні майданчики. Схеми побудовані так, щоб банківські системи не розпізнавали транзакції як азартні ігри (без використання відповідного MCC-коду 7995) і не блокували їх.
Маскування під збори в monobank та Приват24
Найпопулярніший в Україні нелегальний бренд (за даними дослідження KANTAR) перенаправляє гравців на поповнення «банок» monobank і «конвертів» Приват24. Такі збори мають назви на кшталт «збирає на Audi RSQ8», «На добру справу» або «збирає Бінанс». При кожному новому запиті на поповнення система генерує нове посилання.
Псевдозбори на армію
Представник Національного банку Андрій Котюжинський на засіданні ТСК підтвердив, що регулятор фіксував «банки», відкриті нібито від імені військових «на пікапи». За одну ніч на такі рахунки надходило від 3 до 8 мільйонів гривень, які насправді були депозитами нелегального казино.
Унікальні суми через іноземні шлюзи
Клон одного з легальних брендів використовує закордонні платіжні шлюзи для переказу грошей на картку звичайної фізичної особи. Щоб ідентифікувати конкретний депозит серед інших платежів на картці дропа, система автоматично змінює суму поповнення на унікальну — наприклад, із 500 гривень на 505.
P2P-перекази через іноземних «двійників»
Як зазначив Данило Гетманцев, низка легальних українських операторів паралельно має ліцензії офшорної зони Кюрасао та приймає ставки від українців через закордонні сайти. На прикладі одного з учасників грального ринку комісія зафіксувала прийом гривні через P2P-перекази на користь іноземної компанії, яка має того самого власника, що й український ліцензіат.
Які банки у своїх схемах використовують нелегальні гральні сайти
Данило Гетманцев заявив, що подібні зловживання виявили, зокрема, в monobank, «ПриватБанку» та «Ощадбанку». На думку депутатів, до функціонування таких схем можуть бути причетні самі банківські менеджери, тож у ТСК вимагають не формальних штрафів, а звільнень і персональної відповідальності винних.
Масштаби тіньового ринку та офшори
За даними ТСК, попри те, що загальний обсяг операцій на гральному ринку утримується на рівні 154-157 млрд гривень, за січень-жовтень 2026 року бізнес сплатив на 29% менше податків, ніж торік. Згідно з дослідженням KANTAR, частка нелегального сегмента зросла з 52,1% у 2025 році до 55,4% у серпні 2026-го. За підрахунками комісії, у тіні обертається близько 90,9 млрд гривень, через що державний бюджет втрачає до 40 млрд гривень.
Окрім платіжних маніпуляцій, нелегальні оператори продовжують роботу без VPN завдяки офшорним структурам та агресивному маркетингу. Наприклад, бренд 1xBet після анулювання української ліцензії продовжив працювати через компанію на Кюрасао, кінцевим бенефіціаром та пов’язаними особами якої вказані ті самі шестеро громадян України, що фігурували в колишньому ліцензіаті.
Нелегальні казино активно просувають через рекламу в Telegram, яку бачать навіть користувачі віком до 21 року, попри пряму законодавчу заборону.
Чому не працює блокування нелегальних гральних сайтів
На засіданні також з’ясувалося, що механізм блокування нелегальних ресурсів фактично не встигає за їхнім створенням або просто ігнорується. З червня 2025 року регулятор «ПлейСіті» ухвалив рішення щодо блокування понад 26 тисяч доменів, однак стандартна процедура триває до 9 робочих днів, тоді як нові «дзеркала» сайтів запускаються за кілька годин.
Водночас закон ще з квітня 2025 року дозволяє застосовувати швидкий механізм блокування через Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ), яким уже користується СБУ. Проте «ПлейСіті» досі не має до нього доступу, оскільки ані сам регулятор, ані Мінцифри не ініціювали відповідних змін до постанови Кабміну №75.
Крім того, частина операторів зв’язку взагалі не виконує розпоряджень про блокування. Вибіркова перевірка ТСК показала, що більшість нібито заблокованих ресурсів залишаються доступними або переадресовують користувачів на «дзеркала». Так, за першим перевіреним рішенням «ПлейСіті» працюють 104 зі 175 сайтів, за другим — 123 зі 198, за третім — 92 зі 155.
За словами Ярослава Железняка, у «ПлейСіті» не змогли пояснити, чому провайдери ігнорують вимоги, пославшись на те, що регулятор зв’язку після перевірки нібито не виявив порушень. Перелік операторів, які саботують блокування, комісії пообіцяли передати додатково.




