Ми всі перенасичені болем, але це не значить, що треба страждати — психологиня

Гостя — системно-сімейна психологиня Оксана Королович.

Оксана Королович: Часто самотність заповнюють різними емоційними відтінками, що самотність — це погано. Сьогодні добре було б розібратися. Потребувати самотності, хотіти побути одному, щоб наповнитись, самозберегтися від великої кількості інформації чи контактів, які нас перенасичують, і бути при цьому самотнім і страждати, тому що є потреба бути приналежним до групи — це різні речі.

Ми соціальні істоти, в нас є потреба у соціальній приналежності. Звідси ми хочемо бути приналежними до якоїсь групи: родина, партнерські стосунки, сімейні стосунки, робота і так далі. Це йде через те, що ми вид, який виживає за рахунок команди. Нам цінно, щоб нас там прийняли, щоб ми відчували, що ми важливі, цінні, маємо значення.

З іншого боку, в нас є інша домінанта. Яка говорить, що в нас є певний досвід, при перебуванні в соціальній групі ми відчували певну напругу та біль. І от уявіть, який внутрішній конфлікт. З одного боку, одна потреба говорить: «Тобі треба у відносини, спілкування, комунікацію». А інша частина каже: «Угу, ми вже там були, знаємо, нас зараз знецінять, буде боляче».

Різні способи відновлення чоловіка і жінки

Самотність і потреба побути в самотності — це різні речі.

• Чоловік та жінка відрізняються в тому, як вони проживають свою самотність. Для жінки бути в парних стосунках важливо, але відновлюється вона лише, коли вона одна. А для чоловіка становлення йде в групі.

Багато жінок думає: «Я зараз піду з подружками, поспілкуюсь і відновлюсь». Ні, я зможу зняти напругу таким чином, щось проговорити. Але момент відновлення в жінки відбувається, коли вона сама, без контактів. Як тільки вона починає якісь стосунки, вона починає ділитися, бути в обміні. Тому, дорогі жінки, якщо ви мене чуєте, будь ласка, більше дозволяйте собі бути в тому стані, коли ви сама-сама.

Поріг нестерпності болю

Багато хто говорить: «Ой, та годі, тобі що, так боляче, що тебе зрадили?».

• Для когось духовне боляче — це прямо як фізичний біль.

У декого може бути шоковий стан, коли кохана людина повідомляє: «Ти знаєш, ми розходимося». Сорокалітня жінка вже може вижити без іншої людини, але для неї сприйняття цієї ситуації — смертельне. Це пов’язано з досвідом в її родинній системі. Система кричить: «Ми можемо зараз зустрітись з нестерпним болем, який ми вже переживали і ледве не вмерли».

У кожної людини є свій поріг непереносимості. Є досвід травматичних переживань, коли це було пов’язано з розривом стосунків з близькою людиною в дитинстві.

Травма автономності

Ми всі перенасичені болем. Це, на жаль, не дає нам можливість прийти до дорослого життя вже наповненими (коли ми дорослі, зрілі, самодостатні, з опорою на себе). Таких людей дуже малий відсоток. Тому що, щоб бути дорослим і зрілим, з опорою на себе, вміти вибудовувати кордони, витримувати «ні» іншої людини, це тоді ми в дитинстві повинні були мати хороший досвід наповненого контакту з мамою і татом.

Коли нам погано і ми відчуваємо ось цю самотність, що аж «кішки шкребуть», «дзвінка тиша»… Спробуйте туди подивитись. Коли ти туди дивишся, скільки тобі років? Всі люди в терапії кажуть: «5-6». Коли пішов той, від кого залежить моє життя. «Я переношу цей стан, який схожий, як тригер». Хоп і я ввалився в той період. Я не раджу радити людям щось я раджу підтримувати тих людей, які в цьому процесі.

• Коли людина одна і не може сама з собою побути наодинці — це вже також питання.

Є таке поняття як травма автономності. Це коли я вже хочу ділитися, стати дорослим. Але я не можу без іншого. І люди зустрічаються з цим страхом самотності, ніби «я не можу сам бути». Варто спробувати дослідити себе в цьому стані. Потренуватися. В мене підвищується тривога, я не знаю, чим зайнятися… «Мені потрібно обов’язково, щоб хтось сказав, що робити. Мені з кимось іншим простіше організувати якийсь процес, а самому складно».

В мене велика кількість жінок в процесі терапії стикається з тим, що вона навчається готувати для себе. Це ж про те, що «де твоя дитяча частина?» Її ж також треба погодувати. Це момент, коли в людини є сенс життя лише, коли є хтось інший. І це точно про недорослість. Якщо тобі важко побути одному (одній) — зверни увагу, що це не про тебе зараз, а про те, що ти пірнув (пірнула) в якийсь той дитячий період.

• Самотність — це хороший ресурсний стан, перебування в якому нам може дати хороше наповнення.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS