Під час війни має бути чіткий алгоритм проведення публічних заходів: експертка про удар по Чернігову

Які висновки можна зробити після трагедії з ракетним ударом в Чернігові?

Олеся Яхно: Ця трагедія має дві важливі складові. Перша стосується держави-аргесорки Росії, яка щоденно обстрілює різні міста. Вона намагається влучати в різні цілі на території нашої країни. Існує внутрішня українська дискусія про те, наскільки обережно чи ні поводяться люди. Хтось робить певні заяви чи пише дописи у соціальних мережах, чи доцільно було проводити виставку дронів у центрі міста під час свята.

Але варто починати з глобального контексту. Щодня Росія завдає ударів. Вони не шукають приводів для цього. Ракети та дрони завдають багато шкоди різній інфраструктурі. Вони руйнують порти, звідки експортується зерно. Україна та Захід повинні розв’язувати питання недостатньої захищеності неба. Треба набагато більше систем ППО. Зважаймо ще й на таку інформацію, що восени РФ продовжить знищувати нашу енергетику.

Було б правильно під час війни напрацювати підхід щодо проведення публічних заходів. Такий алгоритм треба чітко сформулювати та донести його до всіх. Тоді в майбутньому ми не будемо шукати винних серед своїх. Звісно, що в нас є також люди, які здають росіянам координати чи дані. Наші безпекові служби працюють над тим, щоб їх ставало менше. Але Росія випускає ракети по українських містах не через якусь конкретну виставку дронів. Окупанти хочуть завдати нам максимальної шкоди, а також змусити страждати цивільне населення.

---

Читайте також: Заяви міськради Чернігова про непогодження заходу є дещо спекулятивними — кореспондентка

---

Про тиск західних союзників щодо початку переговорів з Росією та територіальні поступки

Олеся Яхно: На фоні довгої війни стає очевидним те, що Захід не лише не хоче виграшу Росії, бо це означатиме поразку цивілізованого світу та міжнародних правил. Західні країни бояться перемоги України через потенційні непрогнозовані події у РФ після цього.

Тому зараз вони обирають менш ризиковий варіант – війна, розтягнута в часі. Україні надаватимуть допомогу довго. Стандарти, зокрема і військові, наближатимуться до натівських, а десь і ставатимуть кращими. Але цього не достатньо, щоб перемогти та відвоювати всі території. На фоні цього виникають різні ініціативи. Як от, китайський «мирний план» про припинення війни. Його суть не в тому, щоб Росія пішла з наших земель, а в легітимізації статусу-кво.

---

Читайте також: Артур Харитонов: Китай підписується під розміщенням російської ядерної зброї в Білорусі

---

НАТО ніколи не скаже публічно, що Україні треба поступитись територіями в обмін на мир. Саме тому чиновник Альянсу перепросив за свої слова. А ось непублічно можуть вести такі дискусії, якщо ми не повертатимемо наші території військовим шляхом, або ж у РФ не відбуватимуться внутрішні кризи.

Може статись так, що довгий час не буде підписаний жодний мирний план. Але НАТО казатиме, що не зможе прийняти нас до своїх лав через окуповані території. Росія ж наполягатиме на тому, що війна закінчиться, коли Україна визнає ці області російськими. І це глухий кут. Наш ворог розраховує, що «мирних ініціатив» ставатиме більше, а допомоги від Заходу менше. Тут гратимуть роль вибори у наших партнерів, чи втома західного суспільства від війни.

---

Читайте та слухайте також: Наближення «вагнерівців» до кордону Польщі може бути перевіркою НАТО і США — політолог

---

Проблема не в тому, що наш наступ критикують, у нас все ж недостатня кількість озброєння. Річ у тім, що без нових воєнних перемог, відбуватиметься щось інше. Тут важливо, що пропонуватиме Захід. Так звані «миротворці» казатимуть, що війна має припинитись. Навіть, якщо окупанти не заберуться з нашої землі. А це стан ні війни, ні миру.

Це правильно, що ми жорстко відреагували на розмови про поступки територій в обмін на членство в НАТО. Добре, що дискусія не набула більшого масштабу. Я впевнена, що кулуарно такі розмови відбуваються. Але поступитись Росії – це визнати дієвість та ефективність її тактики.

---

Читайте також: Битва за майбутнє в НАТО: як Україна стала викликом для Альянсу

---

Нагадаємо, 15 серпня ЗМІ поширили заяву керівника апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіана Єнссена, який допустив, що Україна може стати членом НАТО у випадку територіальних поступок РФ. За його словами, дискусії про майбутній статус України в контексті Альянсу після війни вже тривають, у них, серед іншого, лунають опції з відмовою Києва від частини території.

У МЗС України відреагували на цю заяву, назвавши подібні розмови «абсолютно неприйнятними». Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко застеріг, що свідома чи несвідома участь посадовців НАТО у формуванні наративу про можливість відмови України від частини своїх територій грає на руку Росії. Натомість за словами Ніколенка, в інтересах євроатлантичної безпеки обговорювати шляхи пришвидшення перемоги України та набуття нею повноправного членства в НАТО.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS