Вікторія Єрмолаєва
Артур Харитонов: Китай підписується під розміщенням російської ядерної зброї в Білорусі
Інтерв'ю
Про візити міністра оборони Китаю Лі Шанфу до Росії та Білорусі, загрозу Тайваню та стримування КНР говоримо з президентом громадської організації «Ліберально-Демократична Ліга України» Артуром Харитоновим.
Ведучі1
Гості1
Міністр оборони Китаю Лі Шанфу. Фото: Associated Press
15 серпня Міністр оборони Китаю Лі Шанфу взяв участь в 11-й Московській конференції з міжнародної безпеки та виступив там з промовою. Китайський посадовець запевняв, що відносини Росії та Китаю у військовій сфері нібито «не спрямовані проти третіх країн». Водночас він звернувся до противників через ситуацію, що розгортається навколо Тайваню: наголосив, що це питання є «внутрішньою проблемою КНР». 14-19 серпня Лі перебуватиме з візитом у Росії та Білорусі й зустрінеться з міністрами оборони цих країн.
Візити Лі Шанфу та інші питання обговорюємо з президентом громадської організації «Ліберально-Демократична Ліга України» Артуром Харитоновим.
Про нарощування співпраці між Росією та Китаєм
Артур Харитонов: Заяви нового міністра оборони Китаю Лі Шанфу, які він зробив у Москві, справді гучні, але вони показують винятково те, що китайсько-російські відносини відбуваються згідно з їхнім планом. Вони нарощуються. Всі заяви Лі Шанфу щодо Росії вкотре підтвердили, що китайці не відступають від допомоги росіянам. Вони будуть надалі нарощувати військову співпрацю.
Але мене найбільше бентежить не участь міністра оборони КНР у «Міжнародній конференції з безпеки», яка організована Міністерством оборони Росії. Мене бентежить участь Лі Шанфу у військовій виставці «Армія-2023», де китайці представили ледь не найбільший стенд з військовою технікою. Ця техніка була абсолютно різною: від моделей військових машин, кораблів до дронів та амуніції. Це все показали Шойгу, і він у своїх дописах дуже похвалив китайців за те, що вони продемонстрували таке чудове озброєння.
Рівночасно китайська пропаганда заявила, що військові відносини з Росією безмежні. Це означає, що країни будуть далі проводити тренування, обмінюватися кадрами й досвідом. Найголовніше те, що вони будуть розробляти певні військові об’єкти. До речі, не вперше.
- Росія та Китай обговорювали практичні речі, які, очевидно, небезпечні для національної безпеки України та наших союзників.
Заяви про те, що нібито «співпраця Росії й КНР не спрямована проти третіх країн» — це типове дипломатичне кліше, яке вони використовують постійно, коли йдеться про ці дві країни. Але це лише кліше, а нам треба факти. А факти показують, що китайські компоненти є в російській техніці, Китай переказує гроші в Росію, російські солдати вдягаються на китайських заводах.
Тобто фактів чимало і це для нас важливо. Для українського суспільства надзвичайно шкідливо слухати будь-які заяви китайських міністерств.
Читайте також: Китай хоче якомога довше утримувати «нейтралітет» — нехай, аби лише не поставляв летальної зброї Росії — політолог
Про загрозу війни в Тайвані
Артур Харитонов: Заяви Лі Шанфу щодо Тайваню, безумовно, є погрозами, і Китай свідомо до них вдається. Не просто ці заяви роблять у Москві, тому що це китайсько-російський мілітарний альянс, який фактично існує.
Тим паче ми розуміємо, що Росія почала активно брати участь у китайських навчаннях довкола Японії, Тайваню. Тому тайванські військові аналітики вже сходяться на думці, що Москва, вірогідно, буде брати участь у війні проти Тайваню на стороні Китаю. Тому що російський флот може допомогти китайському блокувати північні води довкола острова.
- Для демократичного світу це означає, що КНР не просто вступить у війну, він зробить це разом з Росією.
Для Росії це супервигідно, тому що для неї не проблематично відігравати невелику роль у пацифічній війні. Але таким шляхом вона отримує карт-бланш на війну в Україні від Китаю. Я думаю, що Кремль серйозно розглядає варіант того, що йому роботи далі. Але, хай там як, ми розуміємо, що КНР і Росія гуртуються, їхні міністерства співпрацюють і розробляють спільні плани.
При цьому Китай не готовий до війни в Тайвані. Але й США разом з союзниками не готова до захисту острова. Пекін наразі є краще підготовленим до наступальних дій, ніж, наприклад, союзники Америки в регіоні. Найбільше, певно, готова Південна Корея, але тут долучається фактор КНДР, що є маріонетковою державою Китаю та Росії. За їхнім планом, якщо Південна Корея почне заважати їм робити щось в інших регіонах, то Північна Корея просто почне наступ на південь. Це величезна загроза для Південної Кореї.
Китай перестав оприлюднювати дані про безробіття серед молоді, що є важливим економічним показником. Вважається, що причиною стало падіння економіки КНР.
Про це пише BBC.
Речник китайського уряду пояснив, що таке рішення повʼязане зі змінами в економіці та суспільстві.…
— Громадське радіо (@HromadskeRadio) August 15, 2023
Читайте також: Україна дала шанс Тайваню і сигнал світу, що можна вистояти проти агресора — Олександр Хара
Стримування Китаю
Артур Харитонов: Для стримування розвитку Китаю використовують санкційні механізми, які накладають на китайські технологічні компанії, щоб вони не могли використовувати розробки демократичної держави у власному військовому потенціалі. Наразі це офіційна доктрина Сполучених Штатів, G7, Європейського Союзу і НАТО.
Це означає, що всі ключові демократичні держави посилюють експортний контроль за чутливими компонентами, наприклад, напівпровідниками у галузі штучного інтелекту, квантових обчислень. Тобто, загалом за усіма інноваціями.
КНР активно останніми роками викрадала технології для нарощення потенціалу Народно-визвольної армії Китаю. Тобто вони будь-яку цивільну розробку перетворювали у військову, робили це швидше, наприклад, ніж демократичні держави. Особливо це стосується потенціалу дронів, адже найсильніша армія безпілотників середнього або малого класу — китайська.
Америка дуже зацікавлена ламати цю систему, але це теж потребує часу. Такі часові проміжки — це не два роки, а майже десятиріччя, що займе повне переналаштування системи. Паралельно — це диверсифікація постачань, тобто зменшення залежності від китайської продукції та ресурсів.
- Америка дуже хоче, щоб світ перестав бути залежним від Китаю. Тобто те, що раніше робили попередні американські президенти, нині Джо Байден намагається зупинити.
Президент Сполучених Штатів Джо Байден назвав Китай «бомбою сповільненої дії» через наростання в країні економічних проблем і повільне зростання китайської економікиhttps://t.co/6nvTdSFVi4
— Громадське радіо (@HromadskeRadio) August 11, 2023
Про позицію Китаю щодо російської ядерної зброї в Білорусі
Артур Харитонов: Китайська пропаганда каже, що майбутнє відвідування Лі Шанфу білоруських частин — це миротворчість. Але очевидно, що це не так.
По-перше, Китай реалізує пункт домовленостей з Лукашенком, яких вони досягли під час візиту білоруського диктатора до Пекіна у лютому-березні цього року. Це було перед візитом Сі Цзіньпіна в Москву навесні 2023 року, коли Пекін пообіцяв, що виступатиме гарантом білоруської безпеки з претензією на гаранта безпеки всієї Східної Європи. Україна мала б звернути дуже велику увагу на такі заяви. Це підкреслює їхній політичний і військовий союз.
Але Білорусь є васалом Росії, тож міністр оборони КНР їде не до суб’єктної Білорусі, а до російської — говорити з російським лідером Білорусі, квазілідером.
- Цим кроком Китай ставить свій підпис під розміщенням російської ядерної зброї в Білорусі, бо це в його межах інтересів.
Читайте також: Розміщення ядерної зброї РФ у Білорусі — це подарунок для НАТО — Олег Катков
Про комунікацію Китаю та України
Артур Харитонов: З Китаєм є сенс говорити, щоб слухати, що насправді хоче Росія. У нас є комунікації з Лі Хуеєм, спеціальним представником КНР у справах Євразії. Ми розуміємо, що перемовини відбуваються на рівні топових дипломатичних радників. Офіс президента представляє Україну в цьому процесі. До того ж ми бачили зустріч у місті Джидда Саудівської Аравії щодо української «формули миру», де був присутній Китай.
Також ми знаємо, що до Пекіна ще в кінці червня поїхав наш новий посол Павло Рябікін. Він вже працює, наскільки мені відомо, в Пекіні. Працює в складних умовах.
- Пекін — це нова столиця Росії. Там все «засіяно» росіянами, російським впливом, культурою. Тобто це дуже небезпечне місце для української дипломатії.
Роль Китаю в російсько-українській війні
Нагадаємо, 26 квітня Володимир Зеленський поговорив телефоном із главою КНР Сі Цзіньпіном. Це була перша розмова лідерів країн після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Під час розмови лідери домовились, що Китай відправить Лі Хуея як спецпредставника в Україну, а також в Росію, Польщу, Францію та Німеччину для комунікації щодо врегулювання «української кризи».
У травні Лі Хуей прибув в Україну та зустрівся із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Вони обговорили питання взаємодії України та Китаю як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій, а також «шляхи припинення російської агресії». Також представник КНР провів окремі зустрічі із президентом Зеленським, главою ОП Андрієм Єрмаком та очільниками міністерств інфраструктури, енергетики, оборони та інших профільних відомств. Він наголосив, що Китай допоможе Україні «в межах своїх можливостей».
У червні глави держав та урядів країн Європейського Союзу погодили резолюцію щодо відносин із Китаєм, в якій закликали Пекін чинити тиск на Російську Федерацію з метою припинення війни проти України.
Однак вже у липні Центр національного спротиву повідомив, що РФ налагоджує експорт викраденого на тимчасово окупованих територіях українського зерна до Китаю.
Видання Politico заявило, що за 17 місяців війни Китай продав Росії, зокрема, бронежилети, оптичні приціли для тепловізорів і дрони. Усе це використовують у війні проти України. Водночас імпорт китайських товарів в Україну різко скоротився.
У звіті Офісу директора національної розвідки (ODNI), який опублікував Комітет з питань розвідки Палати представників Конгресу США, йдеться про те, що Китай постачає Росії військові технології для ведення війни проти України.
Водночас взяв участь зустріч у Саудівській Аравії, присвяченій майбутньому саміту «формули миру», яку запропонувала Україна. В етері Громадського радіо експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв наголосив, що участь КНР у цій зустрічі є бажанням Пекіна зрозуміти, як далі будуть складатися глобальні відносини стабільності у світі.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
