Оксана Солонська: Наша організація провела вже три успішні школи для дорослих лідерок. У нас уже два роки була ідея про ініціативу «Лідерка-тінейджерка». Це дворічна програма для дівчат віком 13-15 років з інвалідністю. Це не просто онлайн-школа.
Під час навчання ми будемо говорити: про права людини, як тінейджерки можуть долучатися до змін у країні, як влаштована громадська діяльність, що конкретно можна зробити. Також, на час програми, ми розробили навчальний план для батьків дівчат з інвалідністю або для їхніх опікунів та опікунок. Тобто, вони також навчатимуться.
Після того, як відбудеться офлайн-школа, 3-6 листопада у Львові пройде серія онлайн-тренінгів. Також буде літній табір. Протягом двох років лідерок-тінейджерок супроводжуватимуть інші жінки з інвалідністю, які вже стали успішними у своїй сфері. Вони будуть їхніми менторками й надаватимуть їм консультації.
Читайте також: «Усі здивувалися, побачивши ліфт у селі»: досвід впровадження безбар’єрності від двох голів ОТГ
Оксана Солонська: На жаль, дівчата та жінки зазнають дискримінації. А коли вони з інвалідністю, то дискримінація тільки помножується на два, часом і на більше разів. Ми постійно чуємо про такі претензії:
Ця дискримінація починається з самого народження жінки й триває до її смерті. Під час війни є гостра потреба відстоювати свої права. Тому ми готуємо жінок-лідерок, які в майбутньому будуть відбудовувати країну. Ці дівчатка, яким зараз 13-15 років, долучатимуться до процесу відбудови й до захисту прав жінок. Саме тому й прийшла така ідея. Зараз треба готувати покоління, яке потім зможе застосовувати знання вже на якихось вищих рівнях, у Верховній Раді, на місцевих виборах.
А поки тінейджерки можуть розвиватися як лідерки. Вони можуть впливати на місцевому рівні, засновувати ініціативи, клуби для своїх однодумиць, втілювати екологічні або феміністичні проєкти. Ми надамо їм для цього знання про те, що таке права людини і як працює громадська діяльність.
Читайте також: Що обмежує доступ до виборів жінкам і людям з інвалідністю?
Оксана Солонська: Маємо зараз багато заявок, і вони продовжують надходити. Ми просимо записувати свою мотивацію. Насправді ці дівчатка мають вже своє бачення, як повинно рухатись українське суспільство, як можна ці бар’єри долати.
Вони прекрасно бачать те, що дуже часто не помічають дорослі. Наприклад, коли не пристосовані сайти для людей з порушенням зору, коли немає звукоописів у фільмах, коли вони не можуть безбар’єрно потрапити до кінотеатрів чи ресторанів, коли потрібно шукати спеціальні вбиральні, коли немає доступних вагонів в потязі.
Про все це гарно говориться, мовляв, ми розробляємо стратегії, плани, законодавство. Але треба реалізовувати, а не просто балачки розводити. Школа для лідерок дає мотивацію і підтримку, щоб дівчата відчували себе не самотніми.
Дуже часто активістки в регіонах мають якусь ідею, а їй кажуть, що це нікому не потрібно. Мовляв, не так багато людей з інвалідністю. Але насправді цих людей не видно, бо вони іноді просто фізично не можуть вийти на вулицю. Дівчатка з інвалідністю будуть тією рушійною силою, які зроблять країну більш доступною для всіх.
Воєнні дії досі тривають. Людей з інвалідністю буде ставати тільки більше. Нам потрібно подумати, як зробити країну безбар’єрною та доступною на всіх рівнях. Ми не можемо, як Радянський Союз, ховати цих людей. Нам треба, щоб вони інтегрувались та адаптувались. Ми говоримо не тільки про захисників і захисниць, які отримали різні травми, а ще й про дітей та цивільних.
Оксана Солонська: Я б порадила не втручатися в потік думок тінейджерок. Частина дорослих думає про підлітків як про дітей. А це уже люди, які формують свій світогляд. Вони бачать світ трішечки під іншим кутом. Тінейджери виросли вже в незалежній Україні, мають свою думку. Головне, не зламати бажання відстоювати її.
І навіть якщо вона має якісь похибки, нехай помиляється в цьому, бо це також класний урок. Часом з помилки народжується рушійна, абсолютно інноваційна ідея, яка може змінити країну чи світ. Тому не обрізайте крила і надихайте своїх дітей.
Дізнатися про це можна на сайті Fight4Right.
А також у соціальних мережах: facebok чи instagram.
Заповнити анкету можна тут.
Читайте також: «Вийшла з метро і розплакалась від безсилля»: чи пристосований публічний простір для батьків із дітьми?
За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 січня 2020 року в Україні налічувалось 2,7 млн людей з інвалідністю. У лютому 2023 року народний депутат Сергій Гривко заявив Соціальній інформаційній платформі, що від початку повномасштабного вторгнення людей з інвалідністю побільшало орієнтовно на 27 тисяч.
У лютому 2023 року Мінсоцполітики повідомило, що лише 16% людей з інвалідністю офіційно працевлаштовано в Україні. За словами міністерки Оксани Жолнович, чинна система працевлаштування осіб з інвалідністю, яка ґрунтується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, не є ефективною.
Уже в травні цього року за основу було прийнято законопроєкт 5344, розроблений Мінсоцполітики. За словами Оксани Жолнович, законопроєкт покликаний збільшити інклюзію в суспільстві. Серед іншого, в законопроєкті ставиться акцент на забезпеченні гідних умов роботи людей з інвалідністю, накопиченні ресурсу і розширенні підтримки соцпідприємств.
Нагадаємо, що у вересні минулого року Кабмін зняв обмеження на кількість виїздів за кордон для людей з інвалідністю та тих, що їх супроводжують під час воєнного стану.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS