Людмила Филипович: Ми очікували, що люди будуть добровільно переходити з МП до УПЦ, але масово це не відбувається 

СБУ передала до суду обвинувальний акт стосовно настоятеля однієї з церков УПЦ МП у Житомирській області. Він роздавав клірикам і парафіянам проросійські брошури. Війну в Україні там називають «внутрішнім громадянським конфліктом».

Людмила Филипович: Для мене в цьому нічого нового немає. Років 7 чи 8 тому в Рівненській єпархії ми проводили експертизу за дуже схожими агітаційними матеріалами та діяльністю Віктора Земляного. Він був послідовним прихильником «руського мира». Всі наші волання в бік місцевих органів влади, СБУ, Нацполіції ні до чого не призвели. Мало того, та людина, яка надала нам ці матеріали, сама потерпіла в результаті своєї активності. Навіть була вимушена поїхати з Рівного. Через погрози. Тож Рівне — це ще те кубло «руського мира».

Правоохоронні органи не чіпали керівництво єпархії дуже тривалий час. Керівництва єпархії та силових структур мали дуже теплі взаємини. Це говорить про те, що «руський мир» в’ївся в нашу свідомість, а люди, які представляють владу, далекі від розуміння ролі релігії в ідентифікаційних процесах, а тим більше в націєтворчих процесах. Я б всіх цих начальників відправила на якісь курси.

Для нас не новина, що в наших органах «засіли кроти». Ми це знаємо прекрасно. Ми давно попереджали, що там працюють не ті люди. І це стосується не лише представників церков. Це стосується різних структур. Ситуації пов’язані з війною, особливо в її гарячій фазі, змінюють свідомість людей та ставлення.

• Релігія — серйозний інструмент і засіб впливу на свідомість людей.

Читайте також: Собор УПЦ МП у Каневі, де відспівували Шевченка, повернуть у власність держави

«Український супротив зростає»

Людмила Филипович: Кремлівське начальство «зуби поламало». Воно думало, що їх будуть зустрічати з рушниками. Але вони зустрілися з українським спротивом. Зараз він зростає. Треба переглянути своє ставлення до тих релігійних організацій, чиї керівні центри знаходяться в країні, яку визнано країною-агресором, і рішуче присікати їхню діяльність. Тому що вони й далі продовжують свою діяльність.

От, наприклад, в Полтавській, здається, єпархії освячували нову церкву та вівтарний стіл. Зазвичай на звороті пишуть послання на майбутнє, де засвідчують кому і чому присвячується цей храм. Там рукою єпарха було написано, що це все належить Московському патріархату і «ми будемо славити патріарха Кирила». Хтось це сфотографував і поширив у соцмережах. На це вже є відповідна реакція.

• Півтора року страшної війни, а мозок залишився той самий.

Чому мовчать віряни?

Людмила Филипович: З 12,5 тисяч парафій, які у 2021 році належали до УПЦ, висловили свою незгоду з генеральним стратегічним напрямком, який очолюється Онуфрієм, лише близько 400 священників. Решта залишилася на тих самих позиціях вірності своєму начальству. У мене часто виникає питання — а вони взагалі в кого вірять? В Ісуса Христа чи свого настоятеля церкви?

Люди не розуміють, що церква — це інструмент, а не мета. «Спасіння» дарує не церква та не священник. Воно приходить від Бога. На зміну віросповідности прийшов конфесійний сервілізм (догідливість, принижування себе перед вищим чи сильнішим — ред.). Люди вважають, що якщо перейдуть в якусь іншу церкву, зокрема в ПЦУ, то тим самим вони зрадять віру. Гріш ціна такій вірі, якщо вона залежить виключно від очільника монастиря.

• Треба згадати заради чого, в ім’я чого, для кого здійснюється цей духовний подвиг, який називається служінням.

Віряни бачать те, що відбувається. Люди спілкуються. Вони хоронять своїх дітей, чоловіків, синів, батьків. Незгода серед населення зростає. Війна стала приводом для того, щоб люди почали ставитися до своєї конфесійної належності більш свідомо. Я дуже надіюся на мудрість нашого народу. Ми очікували, що люди будуть змінювати свою свідомість і добровільно будуть переходити. Але це не масовий процес.

• Обмежена конфесійність замінила християнськість, яка закликає до любові до ближнього.

Ми бачимо як складно МП іде з Києво-Печерської лаври, як неохоче вони звільняють приміщення, які не законно займали. Це ми зараз дізнаємося, що не було договорів оренди, що вони й копійки за це не платили. Тобто держава дала їм таку можливість. А церква заробляла на цьому гроші й накопичували майно.

Читайте також: Києво-Печерська лавра — власність не якоїсь церкви, а наша з вами — релігієзнавиця

Нагадаємо, співробітники СБУ виявили проросійські агітаційні матеріали під час безпекових заходів навесні 2022 року та обшуків на території місцевої єпархії УПЦ МП у червні цього року. Експертизи підтвердили, що вилучена продукція містить провокативні висловлювання щодо священників, вірян та прибічників інших конфесій.

Також зміст деяких листівок популяризував кремлівський «погляд» на історію Української державності.

На підставі зібраних доказів настоятелю храму повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу України (умисні дії, спрямовані на розпалювання національної та релігійної ворожнечі).

Відомо, що керівників єпархії УПЦ МП на Житомирщині підозрюють у шахрайстві та релігійній ворожнечі.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS