Петро Черник: Рано чи пізно Бахмут попаде у вогневий мішок, і все буде під нашим контролем
Що буде після прориву першої лінії російської оборони? Яким є основний аспект змагань української та російської армій? Що коїться під Бахмутом? Говоримо про це з військовим експертом.
ЗСУ прорвали першу, найбільш укріплену, лінію оборони російських окупаційних військ на півдні. Про це повідомив командувач українськими військами на південному напрямку бригадний генерал Олександр Тарнавський в інтерв’ю The Observer. Тарнавський зазначив, що українські війська тепер розширюють фронт прориву в обидві сторони та закріплюються на відвойованій території.
Говоримо про це з військовим експертом Петром Черником.
Що йтиме після прориву першої лінії оборони?
Петро Черник: Перша лінія оборони, лінія забезпечення — об’єктивно найважча і найнебезпечніша. Тут концентрується величезна кількість мін. У нашому випадку — до п’яти вибухових пристроїв на метр квадратний. Це дуже багато. У частині мінування нічого подібного з часів Другої світової війни, за винятком ірано-іракської війни, не було. Перша лінія в ширині може бути від чотирьох до п’яти кілометрів. У довжину вона сягає сотні кілометрів по лінії фронту. Те, що ми зуміли її пройти — це дуже величезний крок вперед.
Наступна лінія — основна. Це величезна мережа протитанкових ровів, бетонних зубців («зуби дракона»), траншей, окопів, бліндажів. Там розташовані особовий склад і найголовніша зброя — артилерія і бронетанкова техніка. А також спеціально обладнані інженерні споруди, де розташовані протитанкові розрахунки. Саме там перебувають ті люди, котрі чинять опір, здійснюють бойові дії. Тут менше мін, хоча їх також спеціально підкладають в різних точках — це дуже складне інженерне явище.
- Ми наблизилися до другої лінії. Там будуть прокипати головні бої, щоб рухатися далі, а наш солдат краще підготовлений, екіпірований.
Далі остання лінія — тилова. Там боєкомплекти, паливно-мастильні матеріали, польові шпиталі, зв’язок, командування і запасні позиції. Загалом ця величезна лінія може сягати в ширині до 25 кілометрів. Тут є хороша новина для нас: далі, на півдні, за оцими спорудами, аж до Перекопського перешийка, нічого серйозного немає. Звичайно, дуже сильно укріплений сам Токмак. Але, я думаю, найрозумніше — оточувати його і брати в облогу, а не штурмувати у лоб.
Читайте також: Росія не воюватиме за Крим, її лінія оборони впаде, коли ЗСУ перейдуть Перекопський перешийок — військовий історик
Якщо ми проб’ємо дві останні лінії, то у нас є велетенська перевага в аспекті якості техніки на колісному приводі. Ми будемо набагато рухоміші за росіян. Отже, у нас є всі підстави, пробивши останню лінію, вийти на Північне Приазов’я. Якщо ми туди вийдемо, доторкнемося до моря, закріпимо там плацдарм, то ми переріжемо дуже важливі артерії у вигляді доріг і залізниці від Росії, які тягнуться через Маріуполь, Бердянськ, і до Перекопа. Тобто південне угруповання росіян, яке на 90% живиться саме цими шляхами, стає під загрозу. Вони почнуть почувати голод в усьому: від боєприпасів до їжі.
- Отже, в сухому циклі погоди, який триватиме мінімум 2 місяці, ми маємо шанси обвалити російський південний плацдарм. Але це дуже оптимістична аналітична конструкція.
Противник б’ється на смерть, противник не дурень. Він буде далі все підсівати мінами, засобами й ресурсами. Битва триває.
«Хто кого сильніше перемеле, той і виграє»
Петро Черник: Російський воєнно-промисловий ремонтний комплекс не може впоратися із забезпеченням своєї армії більше, ніж 200-300 артилерійськими гарматами на місяць. Ми за такий час винищуємо близько 600 їх гармат. Отже, ми кожен місяць удвічі перевищуємо необхідний крок, щоб рано чи пізно їх знекровити до стану дефіцит артилерії. Тоді все справді піде веселіше, бо війна й досі на 95% — це війна артилерії.
- Ми перебуваємо у третій стадії класичної індустріальної війни. Це перемелювання ресурсів один одного. Хто кого сильніше перемеле, той і виграє у підсумку.
Американський генерал Першої світової війни Джон Першинг сказав геніальні слова, які зараз підтверджуються в Україні. Він твердив, що битви виграють солдати, а війну — логістика. Величезний євроатлантичний простріл, а насправді майданчик «Рамштайн», нарешті запрацював на повну. І ми обов’язково наблизимося, ми вже наближаємося до точки надлому. Але я не візьмуся дати прогноз, чи це відбудеться у циклі сухої погоди, що є малоймовірним.
Читайте також: На короткому відрізку фронту за день росіяни втрачають до 120 солдатів — Юрій Федоренко
Ситуація на Східному напрямку
Петро Черник: Одна зі стратегічних локацій східної ділянки фронту — Бахмут. Вони його взяли, перетворили на щебінь, але далі не просунулись. Бій за Бахмут перетворився на битву, адже тепер присутній політичний момент. Тепер це місто — персональний імідж Путіна. Тому росіяни не можуть звідти вийти, вони потрапили там у пастку.
Їм там нема де повноцінно зачепитися. Вони ховаються по підвалах, містом рухатися не можуть, адже всі панівні висоти наші. Вогневий, артилерійський і мінометний контроль за нами. Аеророзвідка у нас з кожним тижнем все краща. Вони ще мають декілька шляхів довезення особового складу, боєприпасів, медикаментів тощо.
- Але лише минулого тижня ми звільнили три квадратних кілометри. Це неймовірно багато. А з того часу, як ми вийшли із Бахмута, довкола нього ми звільнили майже 47 квадратних кілометрів.
Рано чи пізно місто попаде у вогневий мішок, і все буде під нашим контролем. І те російське угрупування ми помаленьку знищимо. А ідеально було б взяти у полон кілька тисяч росіян. Це дійсно була б перша серйозна точка надлому.
Росіяни мислять раціонально. Вони створили напрямок, де сильно тиснуть, щоб українці знімали свої сили й засоби із Бахмутського плацдарму. Цей напрямок — Куп’янсько-Лиманська дуга. Вони там перебувають у ролі атакувальної сторони. Але вони вже кілька тижнів перебувають там у цій ролі й не можуть просунутися вперед, за винятком кількох сіл.
Читайте також: Павло Лакійчук: Можливості росіян відбивати наші наступальні операції значно зменшилися
Станом на ранок 4 вересня втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 265 120 осіб. Упродовж минулої доби українські захисники ліквідували щонайменше 460 російських окупантів.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр ще на початку серпня повідомляла про те, що українські захисники на півдні країни подекуди вже прорвали першу лінію оборони російських військ та перейшли на проміжну.
22 серпня стало відомо, що Сили оборони увійшли в село Роботине на Запоріжжі. За словами заступника голови Запорізької ОВА Руслана Мовчана, населений пункт звільняли майже три місяці, тому що окупанти облаштували там багатоешелонну оборонну лінію від моменту його окупації.
Сили оборони України продовжують ведення наступальних дій південніше міста Бахмут. Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський повідомив, що на Бахмутському напрямку армія РФ намагається повернути втрачені позиції, але Сили оборони поступово просуваються вперед.
Командування російських окупаційних військ намагається приховати реальні втрати особового складу та хоронить тіла на тимчасово окупованих територіях, не транспортуючи рештки до Росії.
Нагадаємо, що Іван Киричевський повідомляв, що тактику росіян на Куп’янському напрямку можна порівняти з Бахмутом минулої зими.
Водночас якщо росіяни побачать, що вони все-таки нездатні досягти хоча б якоїсь поставленої цілі, тобто вийти на Борову або Куп’янськ, вони можуть змінити тактику. Оглядач наголосив, що за такого розвитку подій так званий «наступ» росіян на Лимано-Куп’янському напрямку може тривати до зими.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS