Фото: reuters
Андрій Коваленко каже, що щодня створюються нові акаунти у різних соцмережах, які заміняють деякі заблоковані акаунти і які працюють під різні аудиторії. «Doppelgänger» — це верхівка айсберга.
«Ми фіксуємо доволі часто різні кампанії, які направлені на Близький Схід і на Глобальний Південь. Вони використовують різні соцмережі, використовують телебачення, вербують різного роду експертів в різних країнах. У ці кампанії вмонтовуються служби зовнішньої розвідки.
Сама інфраструктура перебуває у постійному русі у Росії. В Україні створюються Telegram-канали й сайти під обласні центри, райцентри, міста. У Європі створюються сайти під регіони країн. Інфраструктура для розгонки створюється в X, Telegram, TikTok під конкретних людей і під конкретні ось ці регіональні мережі. Такі ж мережі вибудовуються на Близькому Сході, в країнах Африки.
Це такий характерний скелет. Від нього можуть відходити: вербування ЛОМів, блогерів, купівля певних медіа, створення нових медіаресурсів та мережа ботів, яка розширюється за рахунок різних акаунтів.
Певні політики в різних країнах, ми не беремо Європу чи США, а беремо країни Латинської Америки та Африки, за російські гроші або певні інтереси вмонтовуються для масштабування тих чи інших операцій», — зауважує експерт.
Слухайте також: TikTok обмежує російську дезінформацію за кордоном. Чи дійсно це так?
Андрій Коваленко розповідає, що інформаційне протистояння є частиною військової машини Росії. Воно фінансується по закритих статтях бюджету Міноборони РФ. Експертам стало відомо, що за гроші російського відомства фінансується застосування різних театральних студій для виробництва контенту. Дії армії Росії супроводжуються пропагандою.
«По меседжах, які роздмухує їхня пропагандистська машина, стає зрозуміло, які вони створюють передумови до тих чи інших дій російської армії. Дезінформація проти країн Балтії, яка триває від 2014 року дуже агресивно і посилюється, свідчить про те, що воєнний сценарій окупації й бажання Путіна здійснити її, попри участь країн у НАТО, є цілком реальним.
Окрема історія дезінформаційної роботи ведеться щодо зміни політичних еліт безпосередньо в країнах НАТО. Тобто, вони орієнтуються на політиків, які можуть сумніватися, чи варто протистояти Росії воєнним шляхом.
Путін ставить на Заході на тих, хто побоїться битися, а подумає про те, що можна домовитись. Путін хоче повернутися до світу після Ялти 1945 року, до Варшавського договору. Йому потрібно, щоб в цих країнах були лідеру, які захочуть одразу говорити, а не давати здачі. Тоді ж як його конкретна мета — це завжди сила. Путін хоче просто всіх обманути таким чином
Україна йому дуже не подобається, бо ніяк не ведеться на всі оці його миротворчі пастки, які він досі продовжує розставляти з використанням своєї пропаганди і намаганням обдурити частину нашого суспільства думкою про те, що на нинішньому етапі справедливий мир є можливим», — зауважує Коваленко.
Голова Центру протидії дезінформації додає, що насправді Росія просто хоче капітуляцію України й окупації території України. Це те ж саме, що Путін робить із суспільством на Заході. Він створює ілюзію за допомогою людей, які поширюють російську пропаганду, що насправді «Росія — не агресивна країна», що можна повернути світ до 2006 року, коли всі в Європі багатіли, заробляли на газі й не було протистоянь.
Читайте також: Юлія Дукач: 25% українців використовують Тік-Ток, а він — ШІ
Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.
Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.
Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі