Не в усіх країнах Африки є демократія, і Росія цим користується — Олексій Гарань
Половина країн Африки підтримують територіальну цілісність України, решта утримується. Про стосунки африканських країн із Росією та впливи розповідає Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА.
Україна та Конго
Олексій Гарань: Не в усіх країнах Африки є демократія. Саме цим Росія і користується. Те, що відбулося у Кіншасі (столиці Конго) — це смішно. Я бачив відео тієї ходи «бєссмєртного полка», яку там провела Росія. До цього не варто ставитися серйозно. І до речі Конго підтримує Україну в ООН і вона є серед тих африканських країн, які послідовно голосують за територіальну цілісність України. Можливо, це частково пов’язано з тим, що Україна багато зробила для стабілізації ситуації в Конго. Там були наші миротворці. Майже 300 осіб. Вони були виведені з Конго у вересні 2022 року.
Загалом приблизно в 10 країнах Африки були наші миротворці, великі контингенти. У деяких країнах до 500-600 осіб. І це дає нам змогу казати, що Україна стабілізує ситуацію в Африці в той час, як «Вагнер» дестабілізує. У нас є свої аргументи, які ми можемо донести до африканської аудиторії.
- Якщо говорити в цілому про Африку, то ситуація там не дуже проста, звичайно. Там сильний російський вплив. Але «не всьо пропало». Половина Африки підтримує резолюцію про територіальну цілісність України. Інша половина утримується. Це не означає, що вони підтримують Росію. Утримуються. Нам є з чим там працювати.
Росія і ПАР
Олексій Гарань: Ця країна формально каже: «Ми утримуємося, ми нейтральні». Насправді вони дійсно роблять ряд заходів, які виглядають дуже проросійськими. Водночас громадянське суспільство та преса настроєні досить критично стосовно Путіна. І тут виникає цікава суперечність. ПАР — демократична країна. Там вільна преса, все ще працює спадщина Британської імперії — британська судова система (досить потужна, до речі). Наприклад, росіяни намагалися побудувати ядерних реакторів ПАР, але громадськість через суд це зупинила.
З іншого ж боку саме керівництво країни, яке при владі з 1994 року, знаходиться під впливом Росії. Тому час від часу вони виступають із відповідними заявами. І через це на них здійснюється міжнародний тиск. Наприклад, візит президента Фінляндії, де він пояснював небезпеки російської агресії. За багатьма дипломатичними каналами намагаються переконати ПАР не підтримувати Росію. І тут нам теж є над чим працювати.
Читайте також: Що таке «пост-Росія» і в якому вигляді вона існуватиме після розпаду
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS