Фото: REUTERS
29 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прибув до Києва з неанонсованим візитом. Він зустрівся з Володимиром Зеленським, з яким обговорив ідею створення фонду Альянсу для допомоги України на 100 млрд євро.
Про цей візит та інші теми говоримо з політологинею, кандидаткою політичних наук Олесею Яхно.
Олеся Яхно: Від багатьох високопосадовців, у тому числі від високопосадовців НАТО, звучало, що, на жаль, Україна навряд отримає запрошення на вступ до Альянсу на наступному саміті військово-політичного блоку у Вашингтоні, що відбудеться у липні. Це зазначали й тоді, коли було засідання Ради Україна-НАТО.
Але Ентоні Блінкен, а потім й інші представники НАТО, у тому числі і Єнс Столтенберг, казав про те, що на наступному саміті має бути сформульований «міст», який би гарантував рух України до Альянсу. Обговорювалися конкретні ініціативи, які стосуються і фонду в 100 мільярдів доларів, й інші прикладні співпраці.
Попри те, що, скоріше за все, на саміті не йтиметься про запрошення України до членства в НАТО, хочеться, щоб на ньому була конкретика щодо майбутніх перспектив членства України в Альянсі й щодо поточної співпраці.
З ЄС Україна вибудувала алгоритм зрозумілої співпраці, на якому ми далі рухаємося до Європейського Союзу. Утім, з НАТО такої рамки поки що немає, хоча співпраця в військовій сфері тісна.
Ми знаємо, що підписуються так звані оборонні, безпекові угоди з країнами НАТО. Але ми лише підходимо до дискусії щодо формулювання рамки, яка б робила зрозумілим і час, і ті кроки, які треба зробити Україні для вступу в Альянс.
Читайте також: Президент ПА НАТО обіцяє зробити все, щоб Україна стала 33-м членом Альянсу
Олеся Яхно: Затримка допомоги Україні від наших союзників врешті зробить дорожчими витрати потім. Росія завдала ударів по українській інфраструктурі, зруйнувавши ряд ТЕС та ТЕЦ, і тому вони потребують відновлення. Тобто частина коштів, які Україна отримає, повинні піти на те, щоб відновити ці системи.
Тому, з одного боку, для Заходу очевидно, до чого призводять такі затримки з допомогою. З іншого, все одно деякі європейські члени Альянсу рівняються на Сполучені Штати. При цьому ми почули, що Україна отримає ракети ATACMS від США, але у Німеччині рішення щодо їхніх TAURUS ще не ухвалене. Днями навіть голова Мюнхенської безпекової конференції закликав Шольца врешті переглянути це рішення.
Але варто віддати належне: у Європі побачили, що затримка допомоги США — це не лише посилення агресії стосовно України, а й ризики для самої Європи.
Усі побачили більш активну дезінформаційну кампанію РФ щодо виборів у Європарламенті. Усі побачили активні дії Росії, яка підтримує будь-які суперечності, щоб зробити їх більшими. У цьому сенсі й НАТО і ЄС почали гостріше відчувати небезпеку і ризик того, що американської допомоги вже може не бути в нинішньому обсязі.
Читайте також: США готують найбільший в історії пакет допомоги Україні на $6 млрд
Олеся Яхно: Для української перемоги у війні абсолютно необхідними є дві складові. Про це казав Єнс Столтенберг. Це ті, хто воює, і те, чим ми воюємо. І це взаємозалежні частково речі. Тому що всі ми розуміємо, що кількісно Україна менша за Росію. Тому завжди, коли західні високопосадовці, генерали, військові казали про наш контрнаступ, вони підкреслювали, що українці мають дочекатися необхідного, а потім починати наступальні дії. Зрозуміло — якщо Росія бере кількістю, то ми маємо брати якістю, високотехнологічною зброєю, точними прорахунками.
Олег Климчук: Але ця якість проявляється не лише в зброї й техніці. Це ж і в навченому персоналі.
Олеся Яхно: Абсолютно. Тому закон про мобілізацію, тема мобілізації є ключовими. Цей закон проходив дуже непросто як законопроєкт, не всі норми туди увійшли. Його довго приймали, він був дискутовним.
На заході активно зацікавилися й спостерігали за цим процесом. Там вважали, що якщо Україна не зможе прийняти такий закон, то це буде негативним показником.
Зараз, повертаючись назад, можна сказати, що ніякий закон не є ідеальним, але добре, що його прийняли.
Читайте також: Чи вплинуть на мобілізацію консульські обмеження для чоловіків за кордоном
Нагадаємо, під час візиту в Київ 29 квітня Єнс Столтенберг, окрім обговорення ідеї створення фонду підтримки України на 100 млрд євро, запросив президента Володимира Зеленського на Вашингтонський саміт НАТО, що пройде з 9 до 11 липня.
Втім, під час виступу у Верховній Раді генсек висловив сумніви, що Україна отримає на саміті офіційне запрошення до Альянсу. Він зазначив, що, на відміну від алгоритму вступу до ЄС, запрошення до НАТО країна отримує в останній момент, коли всі домовленості виконані.
Ймовірно, Зеленський і Столтенберг обговорили й інші деталі майбутньої зустрічі та плани на побудову безпекових гарантій між Україною і НАТО.
На спільній пресконференції лідери України та Альянсу також обговорили проблему затримки постачання зброї для України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі