facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Українофобія в Польщі виникає через невпевненість у завтрашньому дні — Ігор Кравець

Про стосунки України та Польщі на тлі суперечок через експорт зерна говоримо з польським журналістом, редактором, блогером Ігорем Кравцем.

Українофобія в Польщі виникає через невпевненість у завтрашньому дні — Ігор Кравець
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Чи знижується градус суперечки Польщі з Україною?

Ігор Кравец: Градус знижується. Є така версія, що за цим зниженням напруження стояли американці. Я думаю, що величезну роль зіграло те, що кілька днів тому заявив прем’єр-міністр Польщі Моравецький. Він сказав, що вони більше не постачають нового озброєння Україні. Це транслювалося в західних ЗМІ. Моравецький не це мав на увазі. Він дуже незграбно висловився. Він мав на увазі те, що зброя не постачається згідно з новими контрактами. Там було не про взагалі, але він це незграбно пов’язав зі збіжжевою кризою (збіжжя — рослини та зерно хлібних злаків — прим. ред.), яка насправді з минулого року є, хоч і в’яло текуча. Через те, що це пішло в західні ЗМІ, американці зреагували і попросили сторони опанувати настрої. Передусім, польську сторону. Але це не зникло. Я маю таку версію: ця криза з’явилася з нічого. Багато українського збіжжя вже не йде. Як транзит воно йде через Румунію та Болгарію.


Читайте також: Чому загострились польсько-українські стосунки? Пояснює Юрій Панченко 


Чи вплинув скандал на українських  біженців?

Ігор Кравец: Зернова історія сама по собі ніяк не вплинула на українських біженців. Бо це просто червона ганчірка, яку виставила правляча партія у своїй кампанії. Вони зробили це свідомо. Щоб підсилити антиукраїнські настрої. Вже було кілька великих текстів у польській пресі про те, що це свідома стратегія. Це підтверджується дослідженнями. Ця версія висловлювалася ще в серпні, коли виборча кампанія не почалася. Така у партії «Право і справедливість» стратегія. Вони хочуть підкрутити антиукраїнські настрої, бо інакше вони будуть багато втрачати.

  • Партія «Право і справедливість» хотіла якось на це вплинути. Але моє враження, що їм це не вдалося.


Читайте також: Польща може суттєво скоротити допомогу українським біженцям


Парадокс виборів у Польщі

Ігор Кравец: Тут є питання не про настрої в польському суспільстві, а про те, що вони мають. Вони чують багато про Україну, а на вулиці у себе мають інфляцію та не дуже приємні зміни. Українофобія виникає власне з невпевненості у завтрашньому дні. Полякам показали «ворога». Хто винен у всіх їхніх нинішніх негараздах. Цим «ворогом» стала Україна. Цей процес відбувається не лише в Польщі. Треба розуміти, що цей процес триває й у найбільших приятелях України. Це не означає, що поляки стали українофобами. Ні. Такого не сталося. Більшість польського суспільства у великій мірі підтримують Україну. А Україну в концепції країни, яка бореться з російською агресією, підтримують беззаперечно. Це не змінилося.

Парадокс виборів нікуди в Польщі не дівався. Парадоксально, через абсолютну приязнь до України усіх польських політичних партій, з українофобським електоратом говорила тільки Росія. І зараз ці партії побачили, що там, в тому електораті, є люди, яких вони можуть отримати.

Чи заберуть допомогу в українських біженців у Польщі?

Ігор Кравец: Заява про те, що допомоги українцям в Польщі не буде, була від речника польського уряду Пйотра Мюллера. Він сказав про те, що закон про українських біженців діє тільки до лютого. Це було інструментальне використання. По-перше, допомога українським біженцям не відбувається за рішенням речника Польського уряду чи за його заявою. Вона відбувається на підставі рішення Європейської комісії, яка зобов’язала всі країни ЄС приймати українських біженців і допомагати їм. Вона ввела в дію те законодавство, яке було введено після Югославських війн. Це зобов’язання Європейської комісії (ЄК), яке вона прийняла з огляду на свої власні цінності. Це не є привілей. Це те, до чого ЄК сама зобов’язалася та зобов’язала всі країни-члени ЄС. На підставі ЄК кожна з європейських держав прийняла свої власні законодавства, які регулювали цю допомогу біженцям.

  • Ця допомога зникнути не може. Питання — в якому форматі вона є і буде.

Читайте також: Дії Польщі, Угорщини та Словаччини — це «бунт на кораблі»: Іван Ус про заборону експорту українського зерна


Нагадаємо, у травні 2023 року Європейська комісія заборонила постачання пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника з України до 5 країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Обмеження діятимуть до 5 червня.

Раніше офіційний Київ висловив протест Польщі та Європейському Союзу через запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію.

Єврокомісія 28 квітня досягла угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо української агропродовольчої продукції, імпорт якої ці країни обмежили.

«Виняткові захисні заходи», тобто заборону на імпорт, погодили для чотирьох видів продукції: пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику. До переліку не увійшла соняшникова олія. При цьому, згідно із домовленістю, будуть проводитися захисні розслідування щодо деяких інших продуктів, включаючи олію.

Також ЄС планував виділити пакет підтримки у розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 країнах-членах.

15 вересня 2023 року Європейська комісія ухвалила рішення не продовжувати обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції після 15 вересня. 

Проте прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що заборона імпорту українського збіжжя діятиме доки не буде вибудувано модель відповідної співпраці з Україною.

У разі блокування експорту українського зерна Київ буде змушений звернутися до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ). Втім, Україна сподівається на послідовну позицію Європейської комісії й відповідальність країн-сусідів. Про це 15 вересня заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

 

Поділитися

Може бути цікаво

Чому Україна має боротися за суб’єктність кримських татар

Чому Україна має боротися за суб’єктність кримських татар

Як Білорусь мілітаризує українських дітей та стирає їхню ідентичність

Як Білорусь мілітаризує українських дітей та стирає їхню ідентичність