Валентина Троян
Українофобія в Польщі виникає через невпевненість у завтрашньому дні — Ігор Кравець
Про стосунки України та Польщі на тлі суперечок через експорт зерна говоримо з польським журналістом, редактором, блогером Ігорем Кравцем.
Ведучі1
Гості1
Чи знижується градус суперечки Польщі з Україною?
Ігор Кравец: Градус знижується. Є така версія, що за цим зниженням напруження стояли американці. Я думаю, що величезну роль зіграло те, що кілька днів тому заявив прем’єр-міністр Польщі Моравецький. Він сказав, що вони більше не постачають нового озброєння Україні. Це транслювалося в західних ЗМІ. Моравецький не це мав на увазі. Він дуже незграбно висловився. Він мав на увазі те, що зброя не постачається згідно з новими контрактами. Там було не про взагалі, але він це незграбно пов’язав зі збіжжевою кризою (збіжжя — рослини та зерно хлібних злаків — прим. ред.), яка насправді з минулого року є, хоч і в’яло текуча. Через те, що це пішло в західні ЗМІ, американці зреагували і попросили сторони опанувати настрої. Передусім, польську сторону. Але це не зникло. Я маю таку версію: ця криза з’явилася з нічого. Багато українського збіжжя вже не йде. Як транзит воно йде через Румунію та Болгарію.
Читайте також: Чому загострились польсько-українські стосунки? Пояснює Юрій Панченко
Чи вплинув скандал на українських біженців?
Ігор Кравец: Зернова історія сама по собі ніяк не вплинула на українських біженців. Бо це просто червона ганчірка, яку виставила правляча партія у своїй кампанії. Вони зробили це свідомо. Щоб підсилити антиукраїнські настрої. Вже було кілька великих текстів у польській пресі про те, що це свідома стратегія. Це підтверджується дослідженнями. Ця версія висловлювалася ще в серпні, коли виборча кампанія не почалася. Така у партії «Право і справедливість» стратегія. Вони хочуть підкрутити антиукраїнські настрої, бо інакше вони будуть багато втрачати.
- Партія «Право і справедливість» хотіла якось на це вплинути. Але моє враження, що їм це не вдалося.
Читайте також: Польща може суттєво скоротити допомогу українським біженцям
Парадокс виборів у Польщі
Ігор Кравец: Тут є питання не про настрої в польському суспільстві, а про те, що вони мають. Вони чують багато про Україну, а на вулиці у себе мають інфляцію та не дуже приємні зміни. Українофобія виникає власне з невпевненості у завтрашньому дні. Полякам показали «ворога». Хто винен у всіх їхніх нинішніх негараздах. Цим «ворогом» стала Україна. Цей процес відбувається не лише в Польщі. Треба розуміти, що цей процес триває й у найбільших приятелях України. Це не означає, що поляки стали українофобами. Ні. Такого не сталося. Більшість польського суспільства у великій мірі підтримують Україну. А Україну в концепції країни, яка бореться з російською агресією, підтримують беззаперечно. Це не змінилося.
Парадокс виборів нікуди в Польщі не дівався. Парадоксально, через абсолютну приязнь до України усіх польських політичних партій, з українофобським електоратом говорила тільки Росія. І зараз ці партії побачили, що там, в тому електораті, є люди, яких вони можуть отримати.
Чи заберуть допомогу в українських біженців у Польщі?
Ігор Кравец: Заява про те, що допомоги українцям в Польщі не буде, була від речника польського уряду Пйотра Мюллера. Він сказав про те, що закон про українських біженців діє тільки до лютого. Це було інструментальне використання. По-перше, допомога українським біженцям не відбувається за рішенням речника Польського уряду чи за його заявою. Вона відбувається на підставі рішення Європейської комісії, яка зобов’язала всі країни ЄС приймати українських біженців і допомагати їм. Вона ввела в дію те законодавство, яке було введено після Югославських війн. Це зобов’язання Європейської комісії (ЄК), яке вона прийняла з огляду на свої власні цінності. Це не є привілей. Це те, до чого ЄК сама зобов’язалася та зобов’язала всі країни-члени ЄС. На підставі ЄК кожна з європейських держав прийняла свої власні законодавства, які регулювали цю допомогу біженцям.
- Ця допомога зникнути не може. Питання — в якому форматі вона є і буде.
Читайте також: Дії Польщі, Угорщини та Словаччини — це «бунт на кораблі»: Іван Ус про заборону експорту українського зерна
Нагадаємо, у травні 2023 року Європейська комісія заборонила постачання пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника з України до 5 країн – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Обмеження діятимуть до 5 червня.
Раніше офіційний Київ висловив протест Польщі та Європейському Союзу через запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію.
Єврокомісія 28 квітня досягла угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо української агропродовольчої продукції, імпорт якої ці країни обмежили.
«Виняткові захисні заходи», тобто заборону на імпорт, погодили для чотирьох видів продукції: пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику. До переліку не увійшла соняшникова олія. При цьому, згідно із домовленістю, будуть проводитися захисні розслідування щодо деяких інших продуктів, включаючи олію.
Також ЄС планував виділити пакет підтримки у розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 країнах-членах.
15 вересня 2023 року Європейська комісія ухвалила рішення не продовжувати обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції після 15 вересня.
Проте прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що заборона імпорту українського збіжжя діятиме доки не буде вибудувано модель відповідної співпраці з Україною.
У разі блокування експорту українського зерна Київ буде змушений звернутися до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ). Втім, Україна сподівається на послідовну позицію Європейської комісії й відповідальність країн-сусідів. Про це 15 вересня заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
