Вибори в Україні: чи готовий Захід узяти на себе відповідальність за можливі втрати серед українців?

Про вибори в Україні говорили з журналістом і військовослужбовцем Павлом Казаріним.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Павло Казарін

Вибори в Україні: чи готовий Захід узяти на себе відповідальність за можливі втрати серед українців?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/08/hr_603_2023-08-30_kazarin.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/08/hr_603_2023-08-30_kazarin.mp3
Вибори в Україні: чи готовий Захід узяти на себе відповідальність за можливі втрати серед українців?
0:00
/
0:00

Павло Казарін: Коли я почув заяву президента щодо виборів, мені здалося, що це такий іронічний натяк Ліндсі Грему про неможливість їхнього проведення. Він наголошував, що Україні для проведення виборів потрібні не лише гроші, а також корегування законодавства і міжнародні спостерігачі в «кожен окоп».

Я думаю, це якраз і виглядало, як нагадування Ліндсі Грему або західним лобістам, що проведення виборів у наступному році, проведення виборів під час війни пов’язано з ризиком для членів виборчих комісій, спостерігачів тощо.

  • Якщо Захід підіймає цю тему, він має пам’ятати про ризики, з якими пов’язана ця процедура.

Ми маємо зрозумілу позицію українського законодавства щодо виборів — вони неможливі під час війни. Як ми можемо гарантувати проведення виборів, коли Росія нам може влаштовувати повітряні тривоги впродовж всього дня голосування? І, звісно, певні верстви населення будуть позбавлені можливості проголосувати.


«Давайте ризикувати тоді разом. Як? Спостерігачі мають бути в окопах», – сказав президент Зеленський в інтерв’ю телеканалу «1+1».


Чи легітимна виборча кампанія під час війни?

Павло Казарін: Мені здається, що українська єдність під час війни — це, можливо, один із головних здобутків, які ми отримали за останні півтора року. Невипадково Росія намагається вбивати клини всередину українського суспільства: між військовими та політиками, між фронтом і тилом тощо.

Структура будь-якої виборчої кампанії побудована на пошуку розбіжностей. Мені здається, це теж буде певною руйнацією того головного здобутку, який ми отримали в лютому 2022 року, коли країна переступила через певні розбіжності заради єдності та спільної мети. Я погоджуюся з тим, що будь-яка загальнонаціональна виборча кампанія по своїй структурі та філософії буде так чи інакше руйнувати та розмивати єдність, яку вдалося здобути.

Головне питання залишається також у тому, чи додасть ця виборча кампанія, зокрема, легітимності українській владі, чи навпаки її послабить. Це пов’язано з виключенням певних верств населення з процесу голосування, з сумнівною явкою тощо.


Читайте також: Зустріч з інстаблогерами: влада думає про майбутні вибори, — це певна ницість — професорка Лідія Смола


  • Хочу нагадати, що суспільним інститутом, який користується найбільшим рівнем довіри серед українців, є ЗСУ.

Уявити собі виборчий процес, в якому військовослужбовці будуть позбавлені права голосу, складно. Це означає одразу перекреслити легітимність цього виборчого процесу. Ми зараз у стані війни. Саме в цю мить точиться бій. І не один. Від півночі до півдня. Що ми повинні казати бійцям, які захищають нас зі зброєю в руках? Десятки тисяч військових не зможуть взяти участь в процесі голосування, бо будуть нас обороняти саме в цей день.

  • Якщо хтось із Заходу наполягає на тому, що найбільш кривава війна на Європейському континенті за останні 75-80 років не має бути завадою для проведення виборів, ми повинні у них спитати: чи готові вони так само ризикувати життями своїх співгромадян для того, щоб технічно забезпечити цей процес виборів?

Чи турбує військових тема виборів?

Павло Казарін: Я не зустрічав таких. Звісно, у військовослужбовців ЗСУ є різні політичні погляди. Усі — дорослі люди. Мають власний бекґраунд. На попередніх виборах кожний голосував за свого кандидата. Але ці політичні вподобання не заважають бійцям бути одним єдним підрозділом і виконувати бойові завдання рука об руку. За півтора року, що я в ЗСУ, мені не доводилося стикатися з тим, що хтось казав: «Скоріше б провели наступні вибори».

Якщо чомусь і навчає армія, то це тому, що недооцінка ризиків або їхнє нехтування вимагає великої ціни. Цю аксіому більшість військовослужбовців розуміє, як ніхто.

Фото: Facebook Павла Казаріна

Вибори — це не тільки передвиборча кампанія, яка, зокрема, передбачає певне суспільне роз’єднання. Це не тільки публічні заходи в межах цієї передвиборчої кампанії. Це також формування виборчих дільниць, комісій, створення штату спостерігачів, надання можливості проголосувати солдатам і тим, хто зараз за межами українських кордонів тощо. Це рівень ризиків.

Чи готові західні політики взяти на себе відповідальність за можливі втрати серед українців під час виборів, на проведення яких вони наполягають? Чи готові ми взяти відповідальність за загибель наших співгромадян під час виборчої кампанії, на проведення якої наполягають наші західні колеги?

  • Чи ми діятимемо в межах українського законодавства, яке каже, що під час війни ВР продовжує виконання своїх обов’язків аж допоки не буде обрана наступна ВР після закінчення дії воєнного стану?

Читайте також: Які проблеми мають політичні партії в Україні?


Нагадаємо, політики, які багато років були відверто проросійськими, обиралися неодноразово до ВР, досі залишаються у парламенті. Деякі з них мають керівні посади у парламентських комітетах. Як от Нестор Шуфрич, який очолює Комітет із питань свободи слова. Крім нього, ще 50% теперішньої групи ОПЗЖ мають керівні посади у комітетах. Майже 30% колишніх нардепів фракції ОПЗЖ зараз входять у депутатську групу «Відновлення України» і теж мають керівні посади у комітетах. Групу створили у травні 2022 року.

21 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Постанову про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання». Постанова передбачає відкликання з персонального складу Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергія Володимировича Льовочкіна. За проголосували 236 нардепів.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS