Юрій Андрухович та Ігор Померанцев в студії «Громадського радіо» міркують про співвідношенням між мовою війни та мовою миру. Ця мова стерильна та брудна, природна та вимушена, несподівана та банальна. Говоримо також про російську мову як (не) мову ворога і те, як досвід війни проступає в мові.
«Я маю вагання щодо формулювання про «мову війни» та «мову миру». Тож почну з цих моїх сумнівів. Мені зрозуміло, що таке «мова війни» — напевно, це те, що також можна назвати «мовою ненависті». Але що таке «мова миру»? Чи це вживання благісно-позитивної лексики, чи солодкозвучних супер-гуманістичних конструкцій?» — починає розмову Юрій Андрухович і пропонує продовжити ці міркування Ігореві Померанцеву.
«Язык войны — это язык серийного убийцы с большими амбициями», — Ігор Померанцев.
«Писатель под «языком войны имеет свои жанровые и стилистические порблемы. Как ты преломляешь этот язык войны?» — продовжує міркувати поет Ігор Померанцев, автор культової програми «Поверх барьеров» на Радіо Свобода.