Ми не можемо змінити свої гени, але ми можемо змінити ступінь їхньої реалізації — генетикиня Людмила Турова

Чи впливає стрес людини на її дітей та онуків? Спойлер: так.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Людмила Турова

Ми не можемо змінити свої гени, але ми можемо змінити ступінь їхньої реалізації — генетикиня Людмила Турова
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr-bereji_sebe_2022-06-25_turova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr-bereji_sebe_2022-06-25_turova.mp3
Ми не можемо змінити свої гени, але ми можемо змінити ступінь їхньої реалізації — генетикиня Людмила Турова
0:00
/
0:00

Гостя — лікарка, генетикиня, кандидатка медичних наук, популяризаторка науки Людмила Турова.

Про дослідження унікальних особливостей ДНК нації

Людмила Турова: Вже доведено, що ми відрізняємося інших народів. І від наших сусідів. Якщо раніше ми всі вважали, що ми слов’яни і ми між собою схожі, то насправді це не так. У нас навіть інше ДНК, і це вже підтверджено.

Робота нашого мозку — це робота наших метаболічних процесів, які, в тому числі, контролюються роботою ДНК і певних генів.

Тому, коли нас порівнюють — ні, нас не треба порівнювати. Ми ні на кого не схожі, це вже точно. Як і кожна людина на планеті, вона є особливою, не такою, як інші, так і ми, як нація, є автентичні.

Я — керівниця наукового гуртка, ми підготували роботи на тему, в чому наша автентичність, з точку зору генетики та метаболоміки. Коли я показала це своїм колегам (кажу: «Дивіться, як наші студенти, медики, які мають патріотичні настрої, зробили цю роботу»), то всі, знаєте, це все сприйняли як: «Ну, слухай, це ж не доведено… Ніхто цих досліджень нашої нації не робив. Навіщо про це говорити?».

Я кажу, що це ж елементарно навіть довести, головне, щоб у нас були ствердження того… Ми взяли ДНК, перевірили, і, до речі, ми зараз і робимо… З міжнародним проєктом «1000 геномів» ми досліджуємо наші унікальні особливості. І ця робота буде викладена, де вже це не будуть просто слова, а будуть підтвердження.

Тетяна Трощинська: Людмила Турова нагадує, що торік група науковців з різних країн світу під керівництвом українця Тараса Олексика, генетика з Ужгорода, який нині працює в Оклендському університеті в США, презентували результати дослідження генетичного різноманіття українців (або — якщо науково правильно — то людської популяції на території сучасної України). І на основі вивчення зразків ДНК українців вчені знайшли понад 13 мільйонів генетичних варіантів. Це дослідження довело, що на генетичній карті Європи українці розташовані окремо.

«Тобто українці назагал мають трохи вищу частоту варіантів деяких форм раку, але меншу частоту інших форм, ніж, скажімо, інші народи Європи. У результаті сумарна інформація про ці варіанти показує, що між двома українцями більше спільного, ніж між українцем й іспанцем, але іспанець і українець мають між собою більше спільного, ніж будь-хто з них має з китайцем. Тобто, карта географічна і карта генетичної різноманітності в цілому збігаються. Але діагностичного «гену українця» не існує», — написав Тарас Олексик.


Читайте також: Як війна прискорює старіння людини та що з цим робити? Розмова з Дарією Озерною


Як наш стрес впливає на подальші покоління?

Тетяна Трощинська: Наскільки все це пережите, пов’язане зі стресом, втратами, з переживаннями драм і особистих трагедій, може позначатися далі, на дітях?

Людмила Турова: Була проведена маса досліджень, вони відкриті. Їх можна почитати, будь-який науковець, який займається біологією, або генетикою, може вам про це також розповідати. Було доведено, що якщо людина пережила війну, або геноцид, вона передає наступним поколінням (до 4-го покоління включаючи) відповідні генетичні інструкції.

Це так звана епігенетична регуляція. Це коли наш ДНК-код не змінюється, не відбувається мутації, перед кожним геном є відповідна міточка, захисна функція. Якщо людина потрапляє під дію сильного стресу, то порушується робота всіх органів і систем.

Саме для цього включився механізм епігенетичної регуляції, щоб ми могли пристосовуватися. Якщо є голодомор, включаються саме ці гени, які відповідають за запасання поживних речовин. Людина під час голодомору адаптується, запасається, не гине. Але вона передає ці міточки своїм поколінням… У дослідженнях люди, які пережили блокаду Ленінграда (бо це досліджувалося), і в інших країнах люди, які пережили Другу світову… їхні нащадки мали серйозні проблеми зі здоров’ям (у вигляді надмірної ваги, високого холестерину, смертність була вищою саме від метаболічних розладів).

Те саме стосується чоловіків, які пережили полон. Досліджувалися діти чоловіків, які пережили військовий полон, разом з тими дітьми, батьки яких були на війні, але не переживали полон. І було доведено, що смертність серед дітей саме тих чоловіків, які переживали полон, була найвища саме від крововиливів у мозок і онкопатологій.

Як вберегти себе зараз?

Із роками я зрозуміла, що ми не можемо змінити свої гени, але можемо змінити ступінь їхньої реалізації. Навіть у цих дослідженнях ідуть такі рекомендації: «Ми знаємо, що це є, ми знаємо, що зараз багато народів переживають такі випробування».

  1. Найголовніше — ми можемо визнати, що живемо в умовах тотального стресу.
  2. Визнати те, що хочемо ми, чи не хочемо, він на нас діє навіть на підсвідомості.
  3. Ми повинні зараз займатися своїм психічним і соматичним здоров’ям. Не відкладати після війни, бо після війни може бути пізно. Бо запускається каскад реакцій, які ми вже не можемо зупинити.

Було доведено, що когнітивно-поведінкова терапія, яка проводиться психіатрами, нейропсихологами, психологами, допомагає змінювати фокус реакцій в нашому мозку. Якщо був підібраний правильний терапевт і він для вас підібрав правильну терапію.

  • Зараз найголовніше — подбати про себе. Щоб передати наступному поколінню здорову свідомість, здорове сприйняття реальності.

Проєкт реалізований спільно з Всеукраїнською жіночою єврейською організацією «Проект Кешер» (Україна) за фінансової підтримки «Project Kesher» (США)


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS