Перестаньте боятися: як спілкуватися з людьми з інвалідністю
19.08.2025 18:00
Ілюстративне зображення. Pexels
Директор соціального підприємства ПОГ «Інклюзивно Привітні»/ Inclusive Friendly, Віталій Сергійчук та старша тренерка Inclusive Friendly Руслана Цегельська пояснюють, що основні правила дуже прості й ґрунтуються на людяності та повазі.
Inclusive Friendly — соціальний проєкт, що навчає спілкуватися та працювати з людьми з інвалідністю.
Руслана Цегельська, старша тренерка соціального підприємства ПОГ «Інклюзивно Привітні»/ Inclusive Friendly та Віталій Сергійчук, директор Inclusive Friendly. Фото ГР
Етична термінологія: людина з інвалідністю
Найважливіше правило — ставити людину на перше місце. Завжди називайте особу людиною, а потім додавайте характеристику, якщо це необхідно. Наприклад, «людина з інвалідністю», а не «інвалід». Термін «інвалід» (від англ. invalid) є некоректним і був вилучений з нормативно-правових документів України ще у 2016 році. Замість цього використовуйте людиноцентричну мову, щоб підкреслити, що перед вами — перш за все людина з її спеціальністю, хобі та інтересами, а не лише її інвалідність.
Звертайтеся напряму: завжди спілкуйтеся безпосередньо з людиною з інвалідністю, а не з її супроводжувачем. Це правило стосується як дорослих, так і дітей. Навіть якщо дитина не може відповісти словами, вона відчуває, що ви звертаєтеся до неї, і її думка важлива.
Не втручайтеся в особистий простір: ніколи не торкайтеся до людини та її допоміжних засобів (крісла колісного, тростини, протезів) без її дозволу. Не вирішуйте самостійно, що ви знаєте, як краще допомогти. Наприклад, не потрібно штовхати візок чи переносити людину через дорогу.
Пропонуйте допомогу та слухайте відповідь: не бійтеся запитати, чи потрібна допомога. Якщо вам відмовили, не ображайтесь. Це означає, що людина знає, що робити. Якщо людина погодилася, обов’язково уточніть, як саме ви можете допомогти.
Комунікація з близькими: якщо у вашому оточенні з’явилася родина, де хтось набув інвалідності, не варто применшувати їхній досвід або давати непрохані поради. Запитайте, чим ви можете бути корисні, і будьте готові до того, що на це запитання спочатку можуть відповісти «нічим». Пропонуйте конкретні варіанти допомоги. Наприклад: «Я можу посидіти з дитиною в п’ятницю ввечері, а ви можете сходити на каву».
Руслана Цегельська. Фото ГР
Особливості спілкування при різних видах порушень
Не існує «спеціального етикету» для людей з інвалідністю, є лише загальна етика взаємодії. Однак, є нюанси, які варто враховувати, наприклад:
Зорові та слухові порушення: не бійтеся вживати слова «подивись» або «послухай». Людина, що не бачить, «дивиться» руками, а людина з порушенням слуху «слухає» жестову мову.
Спілкування з людьми на кріслі колісному теж не потребує особливих слів, адже крісло — це лише спосіб пересування.
Ментальні порушення: завжди пам’ятайте, що ментальні порушення можуть бути невидимими. Під час спілкування з такою людиною, якщо є труднощі, спробуйте повторювати інформацію, підбирати інші слова або витратити більше часу на розмову. Якщо у людини кризовий стан, наприклад панічна атака, не привертайте загальної уваги та не кричіть «зберіться». Залишайтеся поруч і запитуйте, що заважає або чим можна допомогти, використовуючи закриті запитання («У тебе болить живіт?»).
Тетяна Курманова, ведуча ГР, Руслана Цегельська, старша тренерка соціального підприємства ПОГ «Інклюзивно Привітні»/ Inclusive Friendly та Віталій Сергійчук, директор Inclusive Friendly. Фото ГР
Попередні випуски проєкту можна читати та слухати ТУТ
Допомога в екстрених ситуаціях
Панічна атака: використовуйте техніку «СТОП». Попросіть людину зупинитися («стоп»). Запропонуйте зосередитись на тілі (глибокий вдих-видих, масаж, рухи). Потім попросіть оглянути простір і назвати предмети навколо. Запропонуйте перевести увагу на щось позитивне або порахувати об’єкти (лампи, вікна).
Напад епілепсії: найголовніше — не заважати. Ніколи не намагайтеся вставити щось у рот, наприклад ложку або булавку, щоб «запобігти» западанню язика. Цей міф є небезпечним, а спроби можуть призвести до травмування. Залишайтеся поруч, щоб переконатися, що людина не пораниться (наприклад, під час падіння). Якщо є можливість, переверніть людину на бік. Сам напад не є небезпечним, небезпеку становлять травми, які можна отримати під час нього.
Пам’ятайте: діти сприймають інвалідність природно. Саме суспільство та дорослі часто викривляють це сприйняття. Найкращий спосіб взаємодії — поводитися з людиною з інвалідністю так само як і з будь-якою іншою людиною — з повагою та людяністю.
Ця програма виходить за підтримки Українського культурного фонду
за покликанням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту