Зараз в судах пишеться нова історія України — Решетилова

Медійна ініціатива за права людини понад три роки займається моніторингом та висвітленням судових процесів, пов’язаних з війною в Україні. Нещодавно організація підготувала аналітичний звіт «Право на правду. Висвітлення судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні».

Про те, чому знакові судові процеси не привертають увагу «великих» ЗМІ, чи забезпечуються стандарти справедливого правосуддя та які ризики існують у судових процесах при забезпеченні права населення знати правду про події війни в Україні ми поговорили з Ольгою Решетиловою, координаторкою Медійної ініціативи за права людини.

Нам було незрозуміло, чому важливі судові процеси, про які ми постійно намагаємось нагадувати журналістам, не привертають увагу суспільства. Ми протягом року працювали над цим звітом, їздили в суди, проводили глибинні інтерв’ю та фокус-групи з експертами, редакторами, продюсерами. Через те, що ЗМІ, за невеликим винятком, не відстежують системно судові процеси в країні, у громадян виникає відчуття хаосу, що і певною мірою відзеркалює те, що відбувається у судах.

Висновки, які роблять автори звіту:

• Узагальнення та ведення статистики справ.

У ході дослідження встановлено, що державна статистична звітність не передбачає видокремлення, обліку та аналізу кримінальних проваджень, розслідуваних правоохоронними органами у зв’язку зі збройним конфліктом на території України. Порядок та форми державної статистичної звітності передбачають збір та фіксацію даних тільки за кількістю правопорушень, а не проваджень.

Проблемою є й складність пов’язати кількісну інформацію щодо справ або вчинених правопорушень у контексті збройного конфлікту з конкретним органом, що проводить розслідування. Статистична інформація формується лише за регіоном вчинення правопорушення.

«Крім того, викликають питання й підходи до кваліфікації такої категорії злочинів, що, своєю чергою, теж стає значною перешкодою для ідентифікації та узагальнення інформації про справи, пов’язані зі збройним конфліктом».

Так, наприклад, за даними органів прокуратури, в 6 областях України у період 2014-2018 років було зареєстровано 11733 правопорушень, пов’язаних зі збройним конфліктом, з яких по злочинах проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (статті 437, 438 ККУ) — лише 71.

Всі ці фактори ускладнюють забезпечення принципу публічності по справах, пов’язаних зі збройним конфліктом.

• Своєчасний доступ до інформації про справи в судах

Наявні проблеми з доступом до інформації про судові засідання. Вони не є масштабними, але досить суттєві. Так, за результатами моніторингу у 13,5% із відвіданих засідань з доступністю інформації завчасно про судові засідання були проблеми. Ще більш проблемним питанням є розміщення інформації про судові засідання в самих будівлях деяких судів (у 70% випадків інформація була доступною, у 30% — ні). Також автори звертають увагу на несвоєчасне інформування про перенесення судових засідань в окремих судах.

«Така ситуація сприяє зниженню зацікавленості та мотивації редакцій медіа та журналістів відвідувати та, як наслідок, висвітлювати судові процеси», — йдеться у дослідженні.

• Забезпечення публічності під час судових засідань.

Мають місце окремі випадки перешкоджання доступу журналістів до зали суду на засідання. Часом такі обмеження виправдовуються раптовим зростанням уваги медіа до процесу і, відповідно, браком простору для розміщення всіх зацікавлених.

• Дотримання принципів презумпції невинуватості.

Як підкреслюють автори звіту, зафіксована велика кількість судових засідань, під час яких до обвинувачених застосовуються засоби, що створюють уявлення щодо їх винуватості (переважно йдеться про перебування в «акваріумі» чи клітці, наявність кайданків). Проблемою є й те, що нерідко, посилаючись на повідомлення прес-служб правоохоронних органів, зокрема підрозділів Національної поліції та Служби безпеки України, новинні інтернет-ресурси нехтують принципом презумпції невинуватості, використовуючи формулювання, що заздалегідь до рішення суду визначають підозрюваного як злочинця. Подібні матеріали мали б отримувати відповідну оцінку журналістської спільноти, зокрема, профспілок, та правозахисників як такі, що порушують принцип презумпції невинуватості та професійні стандарти медіаспільноти. Крім того, самі представники медіаспільноти, опитані в ході дослідження, зазначали про таку проблему як заангажованість та політизованість висвітлення теми війни різними ЗМІ.

• Ясність та доступність для населення інформації про хід судового процесу та рішення за
  результатами розгляду справи.

Спроможність правників працювати з такою категорією справ.  Є потреба у поясненнях ходу процесу, рішення суду та його мотивів зрозумілою мовою не лише для правників. Це дозволить уникати неоднозначності сприйняття інформації в ході та за результатами розгляду судової справи, а також зменшуватиме ризик політичних маніпуляцій.

«Недостатньою є просвітницька робота та навчання на всіх рівнях (державному та громадському) щодо висвітлення судових процесів пов’язаних зі збройним конфліктом. Недостатня увага громадськості та низька залученість самих суддів (суддів-спікерів) до коментування рішень лише підвищує суспільну напругу, особливо у випадках неоднозначних та складних судових рішень», — наголошують автори.