Який політтехнологічний феномен мають президентські вибори 2019 року і як він працює?

Детально про це – в розмові з аналітиками Руху «Чесно» Дмитром Черетуном та Олександром Саліженко.

Гаряча тема — дебати.

Кандидат у президенти Володимир Зеленський закликав лідерку ВО «Батьківщини» Юлію Тимошенко вести дебати між ним та іншим кандидатом – чинним президентом України Петром Порошенком. Проте очільник Суспільного Зураб Аласанія заявив, що Тимошенко не може вести цих дебатів, оскільки це мають бути ведучі від Суспільного мовника. Чи це так?

Виборчий процес регламентується законом «Про вибори президента України». У статті 62 цього закону визначені умови, хто має вести дебати. Відповідно, було роз’яснення заступника голови ЦВК Євгена Радченка про те, в якій формі мають відбуватися дебати. Він пояснив, що, згідно з законом, дебати між кандидатами, що вийшли до другого туру, мають відбуватися не на СК «Олімпійському».

По-перше, ще немає остаточного протоколу ЦВК про те, хто виходить до другого туру, відповідно, робити виклик одному з кандидатів до іншого ще рано.

По-друге, в законі визначено терміни. Це має бути в останню п’ятницю перед днем голосування, а не в якийсь інший час. Усі інші дебати можуть лише розцінюватися як передвиборча агітація того чи іншого кандидата. Тому кандидати можуть завчасно зустрітися і на СК «Олімпійському», і в будь-якому кафе України і поспілкуватися між собою, але це не будуть ті дебати, які визначені законом.

Але досі незрозуміло, чи відбудуться ці дебати, і за якими правилами вони будуть відбуватися.

Новий рівень ведення виборчих кампаній.

Раніше вибори відбувалися за класичною методикою, схемою і технологіями. Зараз ми бачимо, що ці вибори, крім того, що вони стали рекордними за кількістю кандидатів, мають певний феномен в технологіях, які використовуються на цих виборах, відповідно, ми маємо враховувати ці всі речі і тепер, і в наступних виборах. Нові технології побудовані на емоціях.

Можна згадати на цьому тлі останні президентські вибори в США. Загалом це тенденція виборів, які відбуваються останнім часом в країнах по всьому світі, коли змінюється підхід до ведення виборчих кампаній, застосовуються нові технології. Якщо раніше ми могли говорити про застосування кандидатами соціальних мереж, це було однією з новинок, то зараз присутністю політика в соціальних мережах вже нікого не здивуєш. Але на цих виборах масштаб збільшився, почали використовувати нові більш емоційні технології, і ми бачимо, що вони працюють. Всі емоційно обговорюють лише політику – на роботі, вдома, в ЗМІ, всі зациклені на цій темі, і очевидно, що це як раз через емоційний шквал.

Підсумки першого туру виборів.

Ми вже неодноразово заявляли, що спостерігається суттєвий прогрес з організацією проведення виборів в Україні. Якщо порівнювати з попередніми виборчими кампаніями, коли були значні масові порушення, то в теперішніх виборах значних порушень ми не помітили, фіксували якісь дрібні випадки на дільницях, які загалом не мали впливу на результати виборів.

Хто за кого?

Коли відбувалося голосування, ми спілкувалися з кандидатами, які вибули з першого туру, і питали їх, кого вони готові підтримати у другому турі, чи перетече частина їхнього електорату до фаворитів перегонів. Деякі з кандидатів в день виборів вже заявили про свою позицію, частина ще думає досі.

З того, що можна сказати вже, Юлія Тимошенко на наступний день заявила, що їй не подобається те, що відбувалося протягом останніх п’яти років, їй не подобається політика Порошенка, але вона не може давати поради своїм виборцям, за кого голосувати в другому турі. Проте частина депутатів від «Батьківщини» вчора в сесійній залі Київради сиділи з наліпками «ЗеКоманда» на телефонах.

Анатолій Гриценко зробив аналогічну заяву, де сказав, що знає Петра Олексійовича, тому підтримувати його не буде. Водночас Володимира Зеленського він не знає, тому також не може радити голосувати за нього.

Загалом опитаних кандидатів після першого туру ми розподілили на п’ять категорій. Ті, хто підтримав Петра Порошенка, ті, хто Підтримав Володимира Зеленського, ті, хто не визначилися, ті, хто закликають псувати бюлетені, і більша частина кандидатів просто проти Петра Порошенка.

З тих, хто підтримує Петра Порошенка, це Олександр Данилюк. Про свою підтримку Зеленського заявили Олександр Шевченко, Віталій Купрій, Аркадій Корнацький і Микола Габер. Але Аркадій Корнацький поставив умову, що хоче почути від Зеленського його думку щодо реформи децентралізації і питання землі, адже на його думку – це хибна реформа. Він каже, що це біда для села та хоче скасувати об’єднання громад і повернутися назад до сільських рад.

Микола Габер же підтримав Володимира Зеленського через те, що, на його погляд, кандидат має працювати лише один термін.

Є частина і політичних сил, і кандидатів в президенти, які заявляють лише, що проти Петра Порошенка за будь-яких обставин. Чи це значить, що вони підтримують Володимира Зеленського, можна тільки припускати.

Олександр Вілкул день тому зробив заяву, що він однозначно проти Петра Порошенка, тому що він є опонентом чинної влади, проте щодо Володимира Зеленського він не дав чіткої відповіді, лише сказав, щоб Зеленський дав відповіді на низку питання, зокрема, щодо медичної реформи. А ми знаємо, що Вілкул активний противник медичної реформи.

Чи можна сказати, що протягом наступних тижнів кампанія може діаметрально розвернутися?

Важко сказати, якою буде ця кампанія, якщо ми протягом двох останніх днів спостерігаємо таку активність. Ніхто не знав, чи будуть дебати, а зараз вже всі обговорюють місце, аналізи тощо. Тому важко передбачити будь-що.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.