Музикант та журналіст Альберт Цукренко пояснює, як Росія десятиліттями вкладала гроші в розвиток своєї культури, чому її музика позбавлена естетики, та чи може звичайний плейлист стати кроком до проросійської позиції.
Обговорюємо кенселінг, культурні конфлікти, інформаційні ризики та майбутнє українського культурного простору.
Анастасія Багаліка: Чи трегерить вас як музиканта і людину, яка робить культурні проєкти, коли підлітки слухають російську музику?
Альберт Цукренко: Чисто теоретично, — тому що сам я російську музику не чую ніде і ніколи, оскільки переміщаюся містом в навушниках. Але мене це більше турбує з точки зору майбутнього, бо у мене дівчата-підлітки. Їх це дуже турбує, особливо старшу. Я розумію, що їм далі жити з цим поколінням, яке зараз зростає. І тому важливо, яким воно буде.
Анастасія Багаліка: Моїх старших дітей так само дуже турбує це явище. Вони теж переймаються, що російську музику слухають їхні однокласники, діти, які трапляються їм у таборах. Але мені хочеться погляду на це явище з дистанції, і тому, коли вони розповідають, я пригадую себе і свої підліткові роки. Процес триває, він еволюційний і ситуація за 20 років дуже сильно змінилася.
Альберт Цукренко: Так. Моєю першою музичною любов’ю був гурт «Ласковий Май». (сміється) Тому я розумію, що це процес. І в житті однієї людини зміни можуть відбутися швидко, а от у житті суспільства вони розтягнуті в часі.
Дивіться та слухайте також: Росія зникне: Олександр Алфьоров пояснює — чому
Анастасія Багаліка: Тоді почнімо з небезпек. Багато хто оцінює цю ситуацію як ризикову і загрозливу. У чому ризики?
Альберт Цукренко: Загроза в тому, що зараз точкою входу російської музики і культури в українське суспільство є саме молодь, юнацтво, діти. Вони зараз не дивляться телебачення, але тік-ток, інстаграм, ютуб, «Маша і ведмідь» — і все це — на відстані кліку.
А далі працюють алгоритми. І якщо батьки не вважають це важливим, або самі є частиною російського культурного простору, тоді російський контент дуже швидко захоплює гаджети дітей. І таким чином формує толерантність до цієї культури і до цього світу.
Дивіться розмову повністю на нашому Youtube-каналі або слухайте у доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: