facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Учасники Форуму ромської молоді вважають освіту цінністю

У Києві ромські хлопці і дівчата з різних міст збиралися на Форум ромської молоді під назвою «600 років свободи»

Учасники Форуму ромської молоді вважають освіту цінністю
1x
Прослухати
--:--
--:--

Серед них більшість громадські активісти, є юристи, музиканти, журналісти. Серед учасників і 16-річний письменник-фантаст Амір Волошин. Чи не всі називають вищу освіту цінністю для себе, як і на загал, — освіту в цілому — важливим фактором інтеграції ромської громади.

Марія Колоколова, соціологиня з Харкова, представила на заході дослідження про ромський молодіжний рух, яке провела спільно з колегою Мариною Отт і Миколою Юрченком:

«Щодо освіти, то цю проблему зазначали практично усі молоді ромські активісти, вона є дуже важливою, оскільки впливає на інші сфери ромського життя: на професійну сферу, на кар’єру, на матеріальне становище, на житлові умови й інше.

Прагнуть здобувати освіту, прагнуть поширювати цю цінність у своїй громаді і для цього вони вдаються до нестандартних кроків, просто розказувати про те, що треба вчитися — це не буде ефективним. Тому молоді люди ходять від хати до хати, у своїх громадах і поселеннях, розказують на власному прикладі свого успіху, свого професійного зростання, покращення свого матеріального та соціального становища.

Кажуть, що для дітей освіта дуже важлива. Здійснюють різні проекти, навчають батьків, вчать батьків маленьких дітей, готують їх до школи, морально готують та дають їм знання, оскільки батьки самі часто не вміють писати і читати. Такі проекти є на Закарпатті, зокрема», — уточнює дослідниця.

Один з таких молодих людей, про яких каже Марія Колоколова, — Едгар Баджо з Ужгорода. Він є помічником педагога у школі, допомагає вчителям працювати з ромськими дітьми:

«Звісно, освіта дуже важлива. Без освіти — нікуди, можна сказати. Зараз помітно прогрес, серед ромів є юристи, журналісти, багато що є можливим».

Учасники форуму навіть провели акцію на підтримку Центрально-Європейського Університету (CEU). Парламент Угорщини ухвалив закон, що, може призвести до закриття університету. Влада Угорщини вступила в конфлікт з засновником університету Джорджем Соросом, котрий критикує прем’єра Віктора Орбана за авторитарні схильності, а також фінансує проліберальні групи в тій країні.

На одній з програм там навчався і ромський активіст, журналіст з Ужгорода Віктор Човка. Він виступає на підтримку як цього ВНЗ, так і таких форумів молоді:

«Такі форуми потрібно проводити кожен рік. Такі заходи дають нам можливість пізнати одне одного, можливості надалі співпрацювати одне з одним, реалізувати якийсь спільний проект з подальшої інтеграції для ромів. Сам я з Ужгорода, то в нас багато ромського населенння у місті і такі зустрічі ромської молоді вважаю за потрібне проводити і в Ужгороді».

Беляна Салаватова з Павлограда, організації «Амаро Кхер» упевнена, що ромська молодь з різних міст може співпрацювати:

«Такі форуми слід робити частіше, адже вони об’єднують ромську молодь, щоб учасники могли піднімати свій авторитет, зростати професійно в своїй діяльності. Тут молодь з різних областей України, я би хотіла від імені нашої молоді Павлограда зробити спільний проект з молоддю з інших областей».

Представник запорізької ромської організації «Лачо Дром» Олексій Падченко каже, що саме на форумі народилась ініціатива під назвою «Роми — відповідальні громадяни»:

«Запропонувала наша активістка таку акцію. Думаю, будемо це робити у Запоріжжі. Це ромська молодь, яка проживає у місті, мабуть буде брати участь у міському житті, робити щось корисне для всіх і руйнувати міфи, що роми ніби не відповідальні і не хочуть брати участь у житті міста».

Над випуском працювали Ольга Веснянка, Федір Кондур, звукорежисер Андрій Іздрик.

Ромський проект Chiriklo на Ранковій Хвилі є спільним продуктом Ромського радіо «Чірікло» та «Громадського радіо», більше про життя ромів можете слухати на сайті радіо «Чірікло».

За підтримки

Chiriklo
Програма виходить за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження»
Поділитися

Може бути цікаво

Ожиріння через спосіб життя чи генетику? Погляд генетикині та хелс-коуча

Ожиріння через спосіб життя чи генетику? Погляд генетикині та хелс-коуча

«Вихід із зони комфорту»: чому варто переглянути «Колір граната» Параджанова

«Вихід із зони комфорту»: чому варто переглянути «Колір граната» Параджанова