«Усе більше чути музикантів, які грають українську музику», — М. Юрчишин

Гурт Tołhaje був заснований весною 2000 р. за ініціативи музикантів Дамяна Кураша (Damian Kurasz) та Януша Демковича (Janusz Demkowicz). У своїй творчості гурт інспірується, між іншим, бойківськими та лемківськими традиціями, а також музичною спадщиною південно-східної Польщі (Люблінський регіон) та етнічних груп, що проживають у сучасній Україні.

Більшість членів гурту співпрацювала з всесвітньовідомими митцями, такими як John Lord (Deep Purple), Michael Bolton, а також з провідними польськими виконавцями, серед яких були: Kayah, Ewa Bem, Stanisław Soyka та багато інших. У програмі солістка гурту Марія Юрчишин ділиться власними роздумами про музику.

Наразі також говоримо про новини польської культури. З 30 жовтня по 25 листопада у Бресті проходитиме фестиваль «Могуття абстракції» («POTĘGA ABSTRAKCJI»). Під час події в Музеї мистецтва (філії Регіонального краєзнавчого музею) у Бресті можна оглянути роботи Бартоша Кокосінського, Гжегожа Козери, Павла Матишевського, Ізи Рогуцької та Ірміни Стась.

На виставці «Могуття абстракції», куратором якою став Міхал Яхула, митці представляють свої нові праці. Вони належать одному поколінню та вже кілька років ведуть між собою творчий діалог. Митці не працюють в рамках групи, не пишуть теоретичні маніфести, доти не виступали у такій конфігурації на жодній виставці. Їх поєднує подібна вразливість та зацікавлення, що перекладаються на мову мистецтва. Це одні з найбільш талановитих польських творців молодого покоління, які використовують власну мова абстракції та оригінальні творчі методи.

Далі у випуску Анастасія Багаліка веде розмову з українським письменником Володимиром Рафієнком про його нову книгу та про те, які тенденції народжуються у новітній українській літературі.

Зокрема Володимир зазначає: «Усе, що зараз відбувається в українському суспільстві, змушує нас народжувати нових героїв. У своїй книзі я пробую вирішити питання створення нового українського міфу. Це книга не тільки про війну на сході країни — вона пробує піднятися на новий філософський рівень, який дає змогу піднестися над трагедією. Це — казка про війну… Я писав про те, що в мене болить», — підсумовує письменник.