Горщики для квітів, сумочки і навіть повербанк: як у Сєвєродонецьку переробляють пластикові кришечки

«У школі предмет був — екологія. І була економіка. На екології нам розповідали, що потрібно закрити всі підприємства, оскільки вони забруднюють природу. А потім іде наступний урок — економіка — і нам розповідають, що треба відкривати більше заводів».

«Якби ми робили щось для Сєвєродонецька, ми робили б щось куленепробивне, що не можна зламати, антивандальне. Якщо дивитися на нашу інфраструктуру, ось тут недалеко ви можете побачити «Івонін парк», скільки всього гарного хорошого було там знищено. Тож, ми зробили б щось таке, що не можна було б танком розчавити».

Біля озера у Сєвєродонецьку на території непримітного СТО пластикові кришечки, які назбирали сєвєродончани та жителі навколишніх сіл, перетворюються на унікальні речі: світильники, ємність для змішування фарб та навіть сумочки.

Я у «Мануфактурі «ГаражКрафт»». Мене зустрічають Давид Пагава та Олена Сердюк, голова та заступниця голови цієї громадської організації. Ідея створення речей із пластикових кришечок належить не їм. Проте, вони ті, хто цю ідею підтримав. І з 2018 року переробляють пластикові кришечки, які їм приносять люди.

«Сама ідея переробляти пластик у непромислових, а «гаражних» умовах виникла у голландського дизайнера Дейва Хаккенса. Він винайшов ці машини. Дві з них у нас є. Це шредер та термопрес. Тобто, ці машини зроблені за його кресленнями. Креслення були викладені в інтернеті, вони у вільному доступі. І кожен може ними скористатися. Дейв Хаккенс таким чином хотів розповсюдити ідею переробки по всьому світу. Так ці машини з’явилися у різних країнах. Люди спочатку користуються ними, згодом роблять щось своє. Тобто, у світі є таке ком’юніті людей, які займаються переробкою пластику», — каже заступниця голови «Мануфактури «ГаражКрафт» Олена Сердюк.

Спочатку громадська організація «Мануфактура «ГаражКрафт» працювала як ініціативна група, а рік тому вирішили зареєструватися офіційно, пояснює Олена Сердюк.

Голова організації Давид Пагава за фахом електроенергетик. У 2018 році його друзі, у яких був проєкт «Екошкола», збирали дітей, молодь. Проводили як теоретичні, так і виїзні практичні заняття. Учасники «Екошколи», зокрема, приїздили на місцевій сміттєвий полігон. Організатори «Екошколи» також висвітлювали екологічні проблеми.

«На одному з таких занять ми познайомилися із одним хлопцем, який отримав певне фінансування на перше примітивне обладнання для переробки пластику. Проте, з певних причин він не міг сам реалізувати цей проєкт. Тоді ми всі погодилися йому допомогти. Кожен взяв на себе якісь обов’язки. На мені були обов’язки щодо цього приміщення. Тобто тут раніше нічого то й не було. Ми його трохи добудували. Та й досі добудовуємо. Згодом цей хлопець почав займатися іншими справами. А у нас все це залишилось. Ми так подивилися, подумали, що справа цікава. Що вже є якась база, приміщення, і що кидати це безглуздо, потрібно цим і далі займатися», — розповідає Давид Пагава.

Потрапляючи у довкілля, пластик припадає землею, листям і дуже повільно розкладається. Цей процес може тривати і 100, і 500 років. Пластик забруднює землю і, відповідно, зменшується територія, де ми можемо відпочивати якісно. Говорить Євгенія Аратовська, засновниця громадської організації «Україна без сміття»:

«Бо людина, яка бачить сміття у навколишньому середовищі, особливо, якщо це природа, розуміє, що вона тут не відпочине. Якщо таких місць взагалі не буде, то людина не зможе якісно відновитися у чистому довкіллі, яке приємно спостерігати. І вже сьогодні психологи наголошують на тому, що чисте довкілля сильно впливає на наше ментальне здоров’я.

Люди, які мають навколо багато сміття, мають високий рівень тривожності. І навіть можуть довести себе до депресії, тому що природа залишається для нас джерелом відпочинку. І, як ми знаємо з новин, зараз засмічено все, навіть береги океану. Вони також засмічені пластиком. Немає різниці, багато ти заплатив за відпочинок чи мало, все одно бачитимеш сміття і, таким чином, неякісно відпочиватимеш».

Зібрати весь пластик неможливо, маленькі частинки стають частиною екосистеми. Пластик абсорбує у себе всі токсичні сполуки, які є у довкіллі, важкі метали, діоксини. Якщо ці мікрочастинки потрапляють у харчовий ланцюг, то тварина або людина може отримати токсичні речовини, які є у рибі, рослинах.

Екскурсія виробництвом

Питань у мене багато, тож ми вирушаємо на екскурсію цим невеликим приміщенням. Перше, що помічаю, це ємність із пластиковими кришечками. Їх принесли люди, пояснює Давид Пагава:

«Кришечки нам здають багато людей. Майже всі — наші знайомі. Не тільки у місті, а й по області та з інших областей. В основному це люди просто збирають та приносять. Якщо до нас екскурсія збирається, то питають, що для цього потрібно. Ми кажемо, що нам важливі кришечки. Тобто, вони приносять нам кришечки або замовляють у нас якийсь виріб. Зараз у нас налагоджене постачання, тобто є певний запас кришечок».

Мануфактура «ГаражКрафт» збирає тільки пластикові кришечки. Адже саме під цей вид пластику створене обладнання.

«Пластик, який зустрічається у побуті, поділяється на кілька видів. Ми працюємо з поліетиленом високої щільності. Це HDPI. Здебільшого він зустрічається у вигляді кришок. Він може зустрічатися в іншому вигляді, але там теж є свої нюанси. Але здебільшого це кришки. Ми експериментуємо з іншими видами пластику, але це окрема історія. Там все на стадії експерименту, ми не робимо із нього речей на постійній основі», — додає він.

Кришки треба приносити чистими, адже під час переробки бруд дає багато домішок і виріб псується. Та чисті кришечки мануфактура отримує дуже рідко, тому їх перемивають додатково. У переобладнаній старій пральній машині «Рига».

«Коли вони більш-менш помиті, ми їх сушимо і сортуємо за кольорами у коробочки ось на цій етажерці. Чому сортуємо за кольорами? Тому що на цей вид пластику практично не лягає жодна фарба. Тому, якщо потрібен виріб більш-менш визначеного кольору, то ми беремо кришки цього кольору», — пояснює чоловік.

Наступний етап — дроблення. За допомогою шредера кришечки перетворюються на стружку.

«Стружка у нашому випадку спресовується у листи й пластинки у цих двох термопресах. Ось є старий і новий. Вони відрізняються робочими полями — у них різні листи й пластини. І другий автоматизованіший. Як це відбувається? Береться пластинка з тефлоном. На неї викладається стружка. І між цими пластинами з тефлоном вона під тиском, під температурою вона спресовується або у лист, або в пластину — все залежить від обмежувальної рамки», — каже голова організації.

Давид показує листи, які утворилися після пресування стружки. Далі вони йдуть на станок вакуумного формування. Там цей лист нагрівається і натягується на якусь форму і далі можна отримати і горщик для квітів, і світильник.

«Пластини ми, в основному, фрезеруємо на станку з ЧПУ. На комп’ютері створюється макет і він вирізає нам те, що треба. Так можна зробити прості варіанти — палітру вирізати або візерунок. Ми також практикуємо більш-менш складні вироби, збірні», — розповідає він.

Давид пояснює: на виробах із пластикових кришечок можна і заробляти. Такий досвід є у їхніх колег з інших регіонів України. Вони роблять арт-об’єкти і позиціонують себе художниками.

«Вони функціональні, але, все одно, якщо порівнювати їх із промисловими зразками, наприклад, наші горщики для квітів, вони по собівартості не можуть конкурувати із магазинними. Хіба що можна зробити акцент на тому, що це зроблено із вторсировини. Хтось то й купить, але не всі люди у нас свідомі», — наголошує Давид.

«Ось сумочки. Вони теж зроблені із переробленого пластика. Ось, на вікні лежить. Така була ідея — зробити пластикову канву за допомогою наших станків. Потім цю канву я обшила стрічкою, додала ланцюжок, фермуар і вийшла така сумочка. Потім вигадали інший варіант сумочки. Робимо ми також світильники, бо пластик дуже добре просвічується. Виходять дуже красиві кольорові поєднання», — додає Олена Сердюк.

Із пластика «Мануфактура «ГаражКрафт» робить і вішалки для рушників, і годинники і косметички, і навіть доміно. Щось виходить швидко, над чимось доводиться працювати місяцями.

«Я другий рік ніяк не зберу повербанк. Саморобний. Я потім можу показати, що всередині. Він грубо зібраний, його ще потрібно обробляти. Бо мені сказали, що виглядає, як вибуховий пристрій. А це ще до фрезеру я грубо нарізав пластини, намагався зробити корпус для циркулярної пилки. Оці листи-пластини, які ми робимо, можна використовувати як завгодно — все залежить від фантазії — можна що завгодно вирізати чи відформувати», — розповідає Давид.

Подорожі та івенти

Один із перших проєктів «Мануфактури «ГаражКрафт» — «Polymers Infinity». Із обладнанням мануфактури вони їздили містами Луганської області. Були у Гірському, Валуйському, Щасті. Тепер, зауважує Давид, обладнання побільшало і їздити із ним буде незручно.

 — Але це був цікавий досвід. Деякі заняття у нас проходили не у приміщенні, а на вулиці.
 — Якщо це була публіка не дуже доросла, то це було візуально цікаво. Якщо це були діти старші, то вони ставили питання. Була дівчинка, яка розумніша за старших людей.
 — Що вона питала?
 — Їй батьки подарувати 3D-ручку, якою можна створювати щось із розплавленого пластика у просторі. Їй було цікаво.
 — Вона підготовлена прийшла на заняття.
 — Так, я вже пам’ятаю, які вона ставила запитання, але вони були, скажімо так, по суті.

Минулого року у рамках проєкту «Трансформація пластика» «Мануфактура» проводила заняття для дітей — їм пояснювали, які види пластику бувають, показували процес переробки. Імовірно, що схожий проєкт буде і цього року, каже Олена Сердюк.

Не всі види пластику переробляються в Україні. Із семи кодів маркування переробляються лише три-чотири, адже не всі з них вигідно переробляти. Тож краще купувати вироби із того пластику, який переробляють в Україні, каже співзасновниця громадської організації «Україна без сміття» Євгенія Аратовська.

«Один, два, іноді — п’ять, а решту пластику краще не використовувати, і всі пластики, які є одноразовими, але містять хороше маркування, все одно не будуть перероблені, тому що у вигляді одноразового посуду вони не переробляються, у вигляді надто дрібних частинок вони теж не переробляються. Якщо говорити про ринок гравців, які переробляють пластик, то він величезний. Щонайменше 40 організацій в Україні переробляють пластикові відходи, роблять з них гранули, каналізаційні труби, діжки, ящики для овочів», — каже Євгенія.

Вона радить перед купівлею пластикових речей дивитись на маркування на упаковці. Якщо цей пластик не переробляється, то шукати альтернативу, яка, за її словами, завжди є.

Майбутні плани

Мануфактура «ГаражКрафт» працює вже три роки. Давид та Олена не збираються зупинятися, будують плани. Більшість з яких — реальні, зауважує Давид. Але є і фантастичні.

«Думали відкрити пластикопереробний завод обласного рівня. Максимально автоматизований. Щоб усі помилки, виявлені під час нашої роботи, були усунуті. Щоб усе було у великих масштабах. Ми бачили, що наші колеги по Україні намагалися зробити тротуарну плитку, будівельні матеріали з цього виду пластику. Тобто ми не єдині в Україні, хто цим займається. Є ще кілька майстерень. І ми теж думали вийти на більший масштаб, тому що у наших масштабах ми не можемо конкурувати з якимись промисловими зразками», — каже Давид.

Займатись конвеєрною переробкою у тих умовах, що нині є, не економічно та не екологічно, зазначає Давид. Проте, немає обмежень щодо експериментів. І експерименти ці переважно для себе та друзів.

«Проте, буває багато замовлень у рамках різних проєктів. Нещодавно був проєкт New life of plastic. Ми робили лавку з навісом та сонячною панеллю. Поставили її у Врубівці. Це тут, недалеко, у Попаснянському районі. Це наш дуже великий об’єкт, який здебільшого зроблений із нашого пластика», — додає чоловік.

У майбутньому Мануфактура «ГаражКрафт» планує робити щось схоже і в інших населених пунктах. Поки що переговори тривають. Я ж питаю про партнерство із владою Сєвєродонецька.

«Це цікава історія. Із міською владою у нас цікава ситуація. У нас немає міської влади як такої — у нас є військово-цивільна адміністрація, з якою незрозуміло як співпрацювати та йти на контакт. До цього ми не намагалися співпрацювати із міською владою. Ми намагалися співпрацювати із владою обласною. У нас були прохання вирішити певні питання, але у них, мабуть, є справи важливіші», — зазначає голова організації.

Утім, від ідеї зробити щось для Сєвєродонецька, ні Олена, ні Давид не відмовляються. Олена переймається юридичними нюансами, а Давид — практичними.

«Залежатиме від того, де цей арт-об’єкт буде розташований. Це не має йти у розріз із законодавством. Багато факторів. Це може бути лавка — функціональна, цікава, з сонячними батареями. Варіантів безліч. Якби ми робили щось для Сєвєродонецька, ми робили б щось куленепробивне, що не можна зламати, антивандальне. Якщо дивитися на нашу інфраструктуру, ось тут недалеко ви можете побачити «Івонін парк», скільки всього гарного, хорошого було там знищено. Тож ми зробили б щось таке, щоб не можна було танком розчавити», — уточнює він.

Давид згадує про лавку, яку встановили у Врубівці. За його словами, з тією громадою працювали давно, тож були впевнені, що цей арт-об’єкт служитиме довго. Щодо Сєвєродонецьку такої впевненості немає.

«Проблема всіх великих міст. Я не кажу, що так тільки у Сєвєродонецьку. Не думаю, що у Києві чи Харкові рівень вандалізму нижчий. Думаю, там він вищий. Де велике місто, там багато різних людей. Коли це селище, і всі знають одне одного, зробити щось непомітно неможливо. І там немає, як то кажуть, нічого спільного — все чиєсь. Там все комусь належить. Там, якщо щось ламаєш, доведеться відповідати», — каже він.

Нещодавно Верховна Рада у другому читанні ухвалила Закон щодо обмеження використання пластикових пакетів. Цей закон запрацює на повну у 2022 році, а у 2023 році всі пакети менш, ніж 50 мікрон, будуть заборонені. Їх не можна буде продавати і роздавати. Їх замінять біорозкладні пакети або ж паперові.

Із 1 липня Євросоюз заборонив майже всі одноразові пластики: посуд, столові прибори, утримувачі повітряних кульок, пластикові тримачі для вушних паличок.

Повністю репортаж слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS