Їх транслюють усюди, починаючи від самого Путіна і закінчуючи Telegram-каналами та групами у Viber. Розповсюджують брехливі тексти, новини, відео, фото та навіть фейкові накази. Метою є паніка, дестабілізація у країні та дискредитація української армії.
23 лютого розповсюджувався фейковий наказ нібито Міністерства охорони здоров’я щодо затверджених заходів з евакуації у лікувальних закладах. Нібито за підписом міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка. Але документ несправжній. Про це сам міністр повідомив на своїй сторінці у Facebook.
Ще гірша ситуація складається щодо обстрілів на Донбасі. Наприклад, у мережі поширюють інформацію про те, що нібито українські військові 18 лютого влаштували диверсію поблизу Горлівки, біля населеного пункту Залізна Балка. «Народна міліція ДНР» опублікувала відео, на якому нібито видно, як бойовики відбивають напад українських військових. Таке відео не єдине. Але на його прикладі ми розповімо, з чого зрозуміло, що це фейк.
Відео, на якому начебто зафіксований факт «відбиття атаки українських диверсантів», — фейкове. А загалом повідомлення про диверсію поблизу Горлівки 18 лютого — провокація «ДНР» та Росії. Про це розповіла аналітикиня «Вокс Чек» Валерія Степанюк:
«Відео неякісне, зображення нечітке: кадри сухої трави, небо, чутно звуки пострілів. Не можна ідентифікувати локацію, виокремити фрагменти місцевості, щоб з’ясувати, де саме воно записане. Чути кілька фраз. Одна з них українською мовою, «Хлопці, відтягуйтесь!», звучить так, ніби з рації диверсантам віддають наказ командири».
Бойовики зазначають, що у цей день убили двох українських військових та ще трьох поранили. Утім, 18 лютого втрат серед українських військових не було. Через перевірку метаданих відео фактчекери виявили, що його записали заздалегідь.
«Відео створили не 18 лютого, як стверджують бойовики, а 8 лютого. Файл тримали у теці за 2021 рік в архіві. Потім його перенесли у робочу теку „Проєкти“ від 8 лютого. Тобто кадри могли зняти будь-коли. А зараз їх використали для провокації. Метадані — це опис файлу, вихідні його дані, де розташовувався, як його редагували», — пояснює Валерія Степанюк.
Крім того, у повідомленні бойовиків та у відео є кілька логічних хиб. Говорить фактчекерка:
«Як ми знаємо на відео зафіксована фраза українською мовою. Перед тим як опублікувати відео цього нібито «нападу», бойовики вказали, що перехопили переговори диверсантів польською мовою. Вони також повідомляли про те, що нібито на стороні українських «бойовиків», як вони називають нашу армію, воюють поляки.
Крім того, на відео видно, що сутеніє чи світає. Повідомлення опублікували у Telegram-каналі «Народні вісті «ДНР» о 14-й годині за Києвом. Нібито його записали за кілька годин до того. Зазвичай у повідомленнях про бої чи обстріли вказують приблизний час. Тут часу не вказали. Є велика затримка між часом оприлюднення відео та самою подією».
Згадане фейкове відео — не єдине. Фактчекери фіксують зараз велику кількість фейків, які дискредитують українську армію. Ці повідомлення вкидають і у ЗМІ, соціальні мережі. Будьте дуже обережними перед тим, як розповсюджувати якусь інформацію.
«Багато текстових публікацій про те, що нібито «Україна обстрілює позиції бойовиків». З відео і фото повідомлень такого характеру менше. Ті, що є — це переважно постановки. Людям важко використати фрагменти фото для ідентифікації місця та події. Але бойовики використовують такі зображення для дискредитації української армії їх постійно», — стверджує фактчекерка.
Особливо важливо у цей час — споживати інформацію з перевірених джерел. Говорить аналітикиня «Вокс Чек» Валерія Степанюк:
«Потрібно читати лише офіційні ресурси. Щоб споживати перевірену інформацію, варто стежити за соцмережами українських військових, Центру стратегічних комунікацій, фактчекерських організацій. Варто також пам’ятати, що українські військові не нападають на бойовиків, не готують планів наступу на Донбас і постійно зазнають провокацій з боку «Л/ДНР».
Як ніколи актуально нині звучить заклик: «Перевіряйте інформацію і не довіряйте усьому, що ви чуєте чи бачите!» У «Детоксі» ми розказуємо, на що слід звертати увагу перед тим, як натиснути кнопку «поділитись». Більше розвінчань популярних фейків на нашому сайті.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту