Про заголовки у медіа Кропивницького говорили з редакторкою аудіоновин на Громадському радіо Анастасією Багалікою.
У Кропивницькому працюють фактчекери проєкту INFOCRIME. Вони стежать чи дотримуються місцеві медіа журналістських стандартів. У новинних заголовках не рідко бачать узагальнення, маніпуляції, емоційну забарвленість, прикметники. Тобто усе, чого там не має бути. Іноді журналіст(к)и вдаються до маніпуляцій спеціально, іноді — неумисно.
«Тариф на тепло у Кропивницькому збільшився майже у два рази». Такий заголовок з’явився на сайті kirovograd24.com. Він привертає увагу читачів, які одразу клацають на посилання. Але якщо читач з якоїсь причини не прочитає сам текст, може отримати хибне уявлення, бо йдеться не про всіх.
Пояснює редакторка аудіоновин на Громадському радіо Анастасія Багаліка:
«Тариф на тепло у Кропивницькому збільшився майже у 2 рази. Я бачу цей заголовок і думаю, що йдеться про споживачів тепла, звичайних громадян, а не підприємства. Читаю новину. У ній йдеться про промислових споживачів і держустанови.
Розумію, що заголовок маніпулятивний. Оскільки створює у людей враження, що саме вони будуть платити удвічі більше за тепло. Це не так. У публікації — узагальнення, щоб створити у людей негативні емоції, налякати їх, змусити прочитали новину про тепло, яка їх не стосується».
Ще один приклад з сайту cbn.com.ua. Заголовок новини інтригує. «Як СБУ у Кропивницькому заручників звільняла (відео)». Жодного слова в лапках тут немає. Хоча насправді новина про звичайні навчання силовиків. Однак, як зазначають фактчекер(к)и, щоразу, коли з’являється інформаційний привід стосовно ймовірного замінування чи навчань спецслужб, у ЗМІ є спокуса дати кричущий з інтригою заголовок, без будь-яких приміток написати про заручників, терористів, вибухівку.
Читайте також: «Поліція не має права перевіряти COVID-сертифікати»: нові обмеження та свіжі фейки
А як би це мало бути за стандартами журналістики, пояснює Анастасія Багаліка:
«Знову, коли читаєш заголовок, можеш подумати, що в Кропивницькому терористи взяли у заручники людей. Героїчна СБУ їх звільнила. Але це не відповідає дійсності. Йдеться про антитерористичні планові навчання. Вони можуть не бути вартими висвітлення у новинах.
Заголовок спонукає відкрити матеріал, прочитати його. Якщо журналісти хотіли висвітлити навчання СБУ, треба було писати, що у Кропивницькому відбулися такі навчання. Так би у людей не виникало хибної думки, що терористи захопили заручників».
Третій приклад з того ж сайту cbn. Заголовок новини: «У центрі Кропивницького шахтарі-ветерани мітингували проти антинародної політики «Слуги народу» Третьякової». Тут журналіст(к)и вживають прикметник, який до всього є емоційно забарвленим.
«Одразу впадає в око словосполучення «антинародної політики». Це оцінне судження, порушення журналістських стандартів, створює певне враження у читача, навіть, якщо він не знає нічого про Галину Третьякову», — каже журналістка.
На думку Анастасії Багаліки, журналіст(к)и не завжди маніпулюють заголовками спеціально для підвищення клікабельності. Іноді це відбувається через незнання стандартів.
Звісно, маніпулятивні заголовки можна прочитати не тільки у Кропивницьких медіа. На нашому сайті вже є розбір з Волині, а у наступних програмах ми розкажемо про приклади й з інших областей України.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS