«Ратифікація Стамбульської конвенції збільшує насилля та розвиває сексуальні збочення, нівелюються сімейні цінності»: подібні фейки доволі поширені в українських соцмережах.
Багато з цих наративів розповсюджуються російською пропагандою, підсилюються антигендерними рухами та інколи маскуються релігією.
Стамбульська конвенція. Чому її ратифікацією в Україні лякають? Які існують фейки про цей документ? Про це говорили з журналісткою, дослідницею, експерткою з питань гендерної рівності Христиною Семерин.
Стамбульська конвенція — міжнародний договір, присвячений боротьбі проти насильства щодо жінок. Цей документ спрямований на запобігання насильницьких дій, захист і підтримку жертв, а також на залучення винних до відповідальності. Конвенція встановлює кримінальну відповідальність за всі форми насильства (психологічне, фізичне, сексуальне та економічне).
Його розробила Рада Європи ще у 2011 році у Стамбулі (тому конвенцію називають «Стамбульською»). Вона починає діяти після ратифікації національним парламентом та відповідного коригування національного законодавства. Ратифікація угоди означала б зміни у законодавстві та додаткове фінансування проблеми домашнього насильства.
Голосів для ратифікації в Україні не вистачило. Категорично проти ратифікації Стамбульської конвенції виступила Всеукраїнська рада церков. Церковники наголосили: вони, звичайно, проти домашнього насильства, але є «проблемна термінологія». Церкві не подобається слово «гендер».
Перший фейк: «Стамбульська конвенція усуває стать: буде понад 50 гендерів, а поняття біологічної статі нівелюється».
Христина Семерин: Дуже багато вже доводили, що це не так. Найперше, що радимо, почитати текст конвенції. У документі йдеться лише про те, що гендер — це є соціальна конструкція. Кожна людина сама конструює свою ідентичність. Цим поняттям оперує сучасна гуманітарна наука. Тому звинувачувати конвенцію в тому, що там є щось, чого насправді не має, це безпідставно.
Цей фейк дуже поширений в російському релігійному дискурсі. Але «нормалізації педофілії та інцесту» немає у тексті Стамбульської конвенції.
Христина Семерин: Є така європейська фактчекінгова ініціатива, яка займається боротьбою з дезінформацією, яка має коріння з російського інфопростору. Інформації щодо педофілії багато не тільки в Україні. Нещодавно, наприклад, була інформація, що педофілію легалізували у Вірменії. Ніхто не планує її легалізовувати. Конвенція цього ніяк не передбачає. Немає в тексті нічого, що може наштовхнути на подібні висновки.
Фейкову тезу про те, що Стамбульська конвенція дискримінує чоловіків також часто можна зустріти в медіа. Але в тексті визначення насильства є гендерно нейтральним. Виток цієї маніпуляції у тому, що переважна більшість людей, які заявляють про домашнє насильство — це жінки.
Христина Семерин: В тексті конвенції не зазначено, що мова йдеться про насильство тільки над жінками. Але все ж таки їх більше. Тому з’являються подібні маніпуляції, наче конвенція дискримінує чоловіків. Насправді, насильство не має гендера.
Ще є наратив про те, що «Стамбульську конвенцію нам нав’язує Захід». Цей фейк спростувати дуже просто.
Христина Семерин: Дуже багато є маніпуляцій на цю тему. Для того, щоб розставити всі крапки над і, треба згадати, що Україна — один з авторів цього документу. Не нав’язує нам її ніхто. Ми «за» неї від самого початку.
Христина Семерин: Конвенція не збільшує кількість постраждалих, вона робить видимою статистику насильства. До цього інформації не було, все тримали в тіні, ніхто не знав реальних цифр. Зріст жертв, звісно, колосальний. Але не через те, що їх стало більше, а через те, що раніше їх не рахували.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS