Нові соціологічні фейки: «одеситам подобається Росія» і «вони не воюватимуть за Україну»

Хто в Одесі «підтримує Росію» і хто в мережі маніпулює соціологією?

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Артем Лаптієв

Нові соціологічні фейки: «одеситам подобається Росія» і «вони не воюватимуть за Україну»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-detox-2021-11-30_laptiev.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-detox-2021-11-30_laptiev.mp3
Нові соціологічні фейки: «одеситам подобається Росія» і «вони не воюватимуть за Україну»
0:00
/
0:00

Користувачі соціальних мереж розповсюджують інформацію про те, що «92.1% одеситів не воюватимуть за Україну», «89,2% — подобається Росія», а «88,7% є російськомовними». У фейковому дописі зазначили, що такі цифри отримали під час опитування.

«Зрада. Опитування в Одесі викликало шок у влади…», — пишуть користувачі.

Проте це ще один випадок маніпуляції. Вона у мережі отримала доволі широке охоплення: 2,5 тисячі уподобань, більш ніж 300 поширень. І це тільки те, що вдалось зафіксувати.

Про це детальніше говорили з фактчекером «StopFake» Артемом Лаптієвим.

А чи було дослідження насправді?

Допис, про який ми сьогодні розповідаємо, не містив ніякої інформації про те, хто саме і коли проводив опитування.

Це питання дослідив «StopFake». Фактчекерам не вдалося знайти дослідження, в якому були б описані питання з такими ж результатами. Проте вдалось знайти інші, результати яких зовсім інакші. Про це «Детоксу» розповів фактчекер «StopFake» Артем Лаптієв:

«Такого дослідження ніде не існує, окрім сторінки у Facebook однієї людини. Утім багато медіа опублікували інше соціологічне опитування естонсько-української програми «Стійка Україна» з тими ж питаннями, однак із даними, що відрізняються оприлюднених у маніпуляційному повідомленні».

Отже, соціологічне опитування естонсько-української програми «Стійка Україна» називається «Оцінка низки характеристик національної стійкості за результатами опитування в місті Одеса». Саме там порушувалися всі озвучені користувачами соціальних мереж питання. Однак отримані під час опитування дані не збігаються з цифрами, які публікують користувачі.

Так, згідно з соціологічним дослідженням, лише 17,6% одеситів позитивно ставляться до Росії. А не 89%, як писали у соцмережі.

«Геополітична позиція одеситів щодо РФ є переважно негативною (45,1%). Амбівалентна позиція щодо РФ у 5% опитаних, 14,4% — мають нейтральну позицію. Серед респондентів 17,6% мають позитивне ставлення до РФ, також 17,9% не визначилися зі своєю позицією», — йдеться у документі.

Російську мову, як повсякденну спілкування, обрали 65,9% одеситів.


Читайте також: Чи правда, що «вакцини від COVID-19 небезпечні, бо створені швидко»? Пояснення біологині


Кому і навіщо це треба?

То звідки ж люди беруть зовсім інші цифри? І чи пов’язано це із російською пропагандою? Пояснює фактчекер «StopFake» Артем Лаптієв:

«Не було таких самих новин з цими цифрами у російських ЗМІ. Можливо, російська пропаганда працювала у соцмережах, щоправда, не зовсім якісно. Як тільки «StopFake» позначив цей допис неправдивим, він зник, його видалили. Мене цікавить велика кількість коментарів у підтримку допису: «це правильно», «так має бути». Якщо людина, яка це створювала, не мала стосунку до пропаганди, можливо, він чи вона просто прихильник чи прихильниця «русского мира». Однак доєдналися боти, які розганяли цей фейк».

А от щодо готовності одеситів воювати за Україну, то цифри, які публікують користувачі, є наближеними до реальних. Тільки з одним застереженням. Абсолютна більшість одеситів не готові воювати, якщо така потреба виникне «негайно». Тут знову вбачається маніпуляція контекстом. Соціологія загалом — придатне підґрунтя для фейкоробів.

«Думаю, що це один із інструментів. Соціологію часто використовує роспропаганда. Беруть реальні соцопитування та викручують їх на власну користь. Якщо брати дослідження програми «Стійка Україна», дуже багато російських медіа про нього написали. Вони виокремили у заголовок те, що «більшість одеситів не збираються воювати за Україну». Утім, якщо подивитися дослідження, там ідеться про те, «чи готові ви терміново піти воювати». Зрозуміло, що люди, які відповідали на таке питання, відповідали, що не готові усе так раптово кинути», — зауважує фактчекер.

Як перевірити сумнівну інформацію?

Як можна зрозуміти, що перед нами фейкові дані про соціологічні дослідження або маніпуляції, говорить Артем Лаптієв:

«Я порадив би насамперед цікавитися, що це за опитування, шукати першоджерело, самому його прочитати та зробити власні висновки».

Окрім того, часто, особливо перед виборами, політики використовують дані фейкових псевдосоціологічних організацій. Варто розумітися й на тому, чи надійне джерело, на яке посилаються у новинах та дописах. Учіться перевіряти інформацію разом із «Детоксом».

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису