За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки й не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. А поширенню фейків сприяє емоційність і яскравість риторики.
У програмі «Детокс» аналізуємо приклади кричущих заголовків у традиційних або онлайн ЗМІ, соціальних мережах або месенджерах, щоб допомогти широкій аудиторії зрозуміти «що насправді хотів сказати автор» та чому не варто дивитись/читати/слухати виключно заголовки.
Сьогодні — про заголовки з Херсонщини. Там працюють фактчекери проєкту «INFOCRIME». Вони моніторять місцеві медіа на дотримання журналістських стандартів. І в заголовках новин так само бачать узагальнення, маніпуляції, емоційну забарвленість та інші порушення стандартів журналістики.
На початку листопада у деяких місцевих медіа помітна тенденція до зростання текстів із проросійськими наративами, зазначають фактчекери. Йдеться переважно про видання Kherson.life, яке агрегує матеріали з різних всеукраїнських ресурсів і поширює заяви проросійських політиків в Україні. Наприклад, пишуть про «репресії» проти Медведчука або заяви Азарова про те, що Зеленський нібито шкодує про звільнення України від нацистів.
Окремою темою для маніпуляцій став початок опалювального сезону та енергетична криза у Європі. Проросійські політики та спікери один за одним заявляють про те, що Україні доведеться просити Росію про підтримку у постачанні енергоносіїв. Автори маніпулюють у заголовках, видумуючи висновки, які спікери не роблять у своїх коментарях, йдеться в моніторингу медіа. Приклади заголовків такі: «Даже американцы будут уговаривать»: Погребинский заявил, что Украина не выживет без России» та «Манёвров у него не осталось»: политолог объяснил, почему Зеленскому не удастся пережить эту зиму».
Читайте також: Прикметники та узагальнення: Маніпуляції у заголовках новин на прикладі Кропивницького
Ці новини обговорюємо з редакторкою регіональної служби новин Валентиною Троян. Вона знається на особливостях роботи з регіональними кореспондентами.
«Помилка їхня не в тому, що вони удаються до маніпуляцій. У мене трапився такий випадок з людиною, з якою не часто співпрацюємо. Матеріал був з фактажем. Вона вставила до нього різні емоційні репліки. Враховуючи, що у сюжеті йшлося про події, що розгортаються на кордоні, і ми напружені, люди у тому регіоні напружені, емоції були абсолютно зайві. У такий спосіб можна лише нагнітати паніку. Нас і без цього слухають, читають. Не потрібно завдавати шкоди нашій же аудиторії», — пояснює журналістка.
Ще одна маніпуляція з Херсону — новина про віялові вимкнення електроенергії, до яких нібито готуються в регіонах України. Наприклад, таку новину з видання UBR передрукували сайти «Херсон онлайн» та «Типичный Херсон»: «Веерные отключения по 10 часов в день. Киевская и Херсонская области готовятся к энергокризису».
У тексті посилаються на коментар «експертки з ЖКГ» Христини Ненно, яка заявила, що: «По электроэнергии уже есть по Киевской и Херсонской областях заявки старост с объявлениями о веерных отключениях от электропотребления».
У тексті ж не наводяться конкретні імена і коментарі старост, про яких говорить Ненно. Або зразки подібних оголошень. Водночас прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна має достатню кількість енергоресурсів для проходження опалювального сезону, а підстав для віялових відключень в Україні немає.
Що це хайп, клікбейт, непрофесіоналізм чи банальне нерозуміння журналістських стандартів? Запитую думку Валентини Троян.
«Все перераховане може бути. Однак такі заголовки можемо бачити у виданнях, які належать людям, зацікавленим у такий спосіб проводити «свою політику партії». І якщо власник ЗМІ пов’язаний з ринком електроенергії, то такі заголовки у цих виданнях — не рідкість», — каже Валентина Троян.
Проте, у будь-якому разі, — це порушення журналістських стандартів.
«Не можна маніпулювати у заголовках. Вони мають відповідати тому, про що йдеться у самому матеріалі», — переконана журналістка.
Ще один приклад маніпуляції у заголовку від херсонських журналістів. Сайт «Херсон онлайн» розмістив передрук з форуму Мінфін, у якому чергове напіванонімне повідомлення видали за новину «ПриватБанк стал блокировать зарплаты военным».
Якщо прочитати матеріал, то з’ясується, щойдеться не про «військових», а про військового, який так і не пояснив у своєму пості, що сталося з його картою. Але це не завадило авторам через узагальнення заявити про блокування карт. Окрім цього, матеріал не збалансований, повідомляє «INFOCRIME».
Такі узагальнення — недоцільні, наголошує редакторка регіональної мережі Громадського радіо:
«Це або неосвіченість журналіста, який це написав. А відтак і неосвіченість редактора, який допустив це до друку чи ефіру».
Отже, варто читати далі заголовка. Бо не завжди журналісти дотримуються стандартів професії. А як у стрічці новин виокремити для себе, який з матеріалів вартий уваги, говорить Валентина Троян:
«Я звертає увагу на тональність, як читачка. Якщо там якісь епітети чи не дуже пристойні речі про якусь людину, навіть, коли усі знають, що вона не дуже чесна чи порядна. Однак, якщо видання це виносять у заголовок, я подумаю щодо упередженості видання щодо конкретної людини. Варто дотримуватися у нейтральності у журналістських матеріалах. Якщо готуєте сюжет, статтю, повідомлення про людину, яка вам знайома, варто взяти у цей матеріал й, до прикладу, офіційну думку. Потрібно бути обережним з цифрами, завжди їх перевіряти».
Про маніпуляції й порушення журналістських стандартів ми розказуємо на конкретних прикладах. Не забувайте про медіагігієну і слухайте «Детокс».
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS