У мережі поширюють дописи про те, що нібито заборона безоплатних пластикових пакетів — марна. Автори висміюють ініціативу та стверджують, що «пластиковий пакетик не несе шкоди довкіллю, якщо він платний» і «пакет, який ви купили в магазині завдасть навколишньому середовищу менше шкоди ніж той, що отриманий безоплатно». Утім, це — маніпуляція.
По-перше, безоплатних пакетів не існувало й до реформи, адже їхню ціну закладали у вартість середнього чека. Тож неважливо, чи брали покупці пакети в магазині чи ні, вони все одно за них платили. Реформа зроблена так, що люди платитимуть лише за те, що використовують, пишуть фактчекери організації «Вокс Чек».
По-друге, заборона пластикових пакетів — перший етап реформи. Згодом Україна має відмовитися від пластикових пакетів та запропонувати альтернативні безпечні варіанти упакування. Введення мінімальної ціни за пластикові пакети — тимчасовий захід для того, щоб стимулювати покупців відмовитися від них.
Тому деякі журналісти, які не до кінця розібралися в цьому питанні, використовують слово «заборона» замість «обмеження». Розповідає авторка екоподкасту «Далекоглядні» Мар’яна Чорнієвич:
«З 10 грудня діє закон щодо обмеження обігу пластикових пакетів. Заборона діятиме з 10 березня. Таке обмеження є корисним. За даними Мінекономіки щороку один українець використовує у середньому 500 пластикових пакетів. Життя одного пакета — 20 хвилин».
Реформа є важливою для збереження довкілля. Заборона безоплатних пластикових пакетів зменшує використання пластику, це підтверджує досвід інших країн. За даними дослідження громадської організації ReThink, після введення податку в Ірландії в розмірі 22 євроценти, протягом першого року попит на поліетиленові пакети знизився на 90%, зазначають у «Вокс Чек». Тому безпідставно стверджувати, що обмеження пластикових пакетів марне.
«У Підгірцях під Києвом є найбільше в Україні сміттєзвалище. Полігон вищий від монумента «Батьківщина-Мати». Пластик — основна частина сміття, яке потрапляє на цей полігон. Поруч з ним можна побачити пластикові пакети, які висять на гілках дерев, кущів. Біля полігону є навіть так вбраний «новорічний ліс», — розповідає журналістка.
За оцінками The World Counts, у світі використовується від 500 млрд до 1 трлн пластикових пакетів на рік. Щорічно виробляють 5 трлн пластикових пакетів. Вони почнуть розкладатися лише через 700 років і повністю зникнуть лише через 1000 років. Тобто весь пластик, який коли-небудь був виготовлений, ще не розклався. Це означає, що він забруднюватиме повітря, ґрунти, водойми, призводитиме до смерті диких тварин. Крім того, виробництво пластику збільшує викиди парникових газів, а отже, впливає на зміни клімату.
«До 10 березня, коли почне діяти заборона використання тонких та надтонких пакетів, нам варто говорити про те, якою може бути альтернатива. Уряд не може покладати усю відповідальність на суспільство. Має бути інформаційна компанія, де б людям розповідали про те, що замість пластикових пакетів можна користуватися торбинками, мішечками, контейнерами. За кордоном рибу чи м’ясо загортають у провощений папір, який магазини пропонують безоплатно. Альтернатива є», — пояснює Маряна Чорнієвич.
Тож зберігаймо природу та перевіряймо інформацію.
Читайте також: Найбільше сміттєзвалище України полігон №5 — злочин, до якого причетні усі жителі та гості столиці
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту