«Жінка Гусєва», «Рецидивіст Зеленський у Луцьку» та інші маніпуляції українських ЗМІ 

Кричущі емоційні та дивні заголовки називають «жовтими» і є вірогідність, що публікація фейкова. Чому це варто знати? За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки і не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті, а поширенню фейків сприяє емоційність і яскравість риторики.

***

Перший приклад. Волинське інформаційне агентство «Конкурент» публікує матеріал із заголовком: «Рецидивіст Зеленський у Луцьку хотів викрасти корейку з «Там-Таму». Звісно, що йдеться не про президента країни, але саме на грі слів будується цей заголовок, щоб якомога більше людей перешли за посиланням. Бачу тут маніпуляцію і порушення стандарту журналістики. Запитала, що не так із цим заголовком, у новинарки, редакторки програми «Донбаська хвиля» Руслани Кравченко.

 «У самій статті жителя Луцьку Ігоря Зеленського, який вкрав м’ясо, вже називають злочинцем, хоча суду по цій справі ще не було. За журналістськими стандартами діє презумпція невинуватості».

Навіщо таке робити, це ж порушення стандартів журналістських стандартів?

 «Це робиться для того, щоб підняти свої рейтинги. Це стаття на сторінку про те, що чоловік вкрав м’ясо на 300 гривень. Переглядів — ​майже 2500. Звісно, якби там було інше прізвище у заголовку, вона б не мала такої кількості переглядів».

***

Буває й так, що стаття або новина написана виважено, а у гонитві за рейтингами, редактори або журналісти все одно пишуть сенсаційний заголовок.

Але як зазначає Інститут Масової інформації, фейки та маніпуляції все ще можна побачити в деяких волинських медіа, хоч це суперечить професійним журналістським стандартам. Є різні причини появи таких порушень у ЗМІ. У частині медіа фейки й маніпуляції народжуються через неуважність, хтось це робить спеціально заради переглядів або ж на вимогу політиків. Також впливає на контент редакційна політика видання.

Проте ситуація із недотримання журналістських стандартів притаманна не тільки Волині, але й іншим регіонам, так само і національним медіа.

***

Особливої уваги заслуговують рубрики на сайтах, які можуть називатися: Шоубіз, Зірки, Таблоїд того чи іншого міста тощо. Тут начебто і виділили окрему рубрику, відділили від новин і чогось серйозного, але по ключовим словам Google так само видає нам ці заголовки у результатах пошуку. Всього пара прикладів.

«Нереально хочеться». Ані Лорак на високих підборах оголила зону декольте», пише сайт Гордон.юа. Тут знову маніпуляція. По-перше, вирвана з контексту фраза. По-друге, сексуалізація й об’єктивізація, говорить Руслана Кравченко.

І, на жаль, практика, коли журналісти для заголовків виривають фрази з контексту, розповсюджена не тільки у жовтих новинах.

***

Ще один цікавий приклад від Таблоїда (проєкт Української правди). Там вийшла публікація під заголовком:  ЖІНКА ГУСЄВА ПОПОЗУВАЛА У СЕКСІ-КОРСЕТІ ТА СУКНІ-НОЧНУШЦІ. Знову бачимо об’єктивацію жінки, а відкриваючи текст, виявляється, що дружина колишня.

Загалом, українські медіа дуже люблять називати жінок у приналежності до їхніх чоловіків, а не окремими особистостями. Можна знайти сотні заголовків зі словами «дружина політика»  чи «жінка футболіста». Проте навряд медіа напишуть «чоловік політикині»., або «бойфренд науковиці», коли беруть у нього коментар або пишуть новину. Це сексизм. Але чи новина?

«Ці фотографії були взяті з Instagram Марії, можливо щоб привернути увагу чоловіків до публікації. Це використання її особистих фотографій та сексизм».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS