«Для людей, що пам'ятають Сталіна»: якими були новорічні ефіри на українському ТБ

Найімовірніше, слухачі та читачі Громадського радіо рідко дивляться телевізор. Проте традиції чекати на Новий рік перед екранами досі дотримуються багато родин. За два тижні нових 20-тих складається враження, ніби Новий рік зустрічає нас не найрадіснішими новинами та подіями. Але ще менш натхненне на світле майбутнє зустрічали на українських телеканалах у новорічну ніч.

Ведучі

Ана Море

«Для людей, що пам'ятають Сталіна»: якими були новорічні ефіри на українському ТБ
https://static.hromadske.radio/2020/01/hr-dno-2020-01-09.mp3
https://static.hromadske.radio/2020/01/hr-dno-2020-01-09.mp3
«Для людей, що пам'ятають Сталіна»: якими були новорічні ефіри на українському ТБ
0:00
/
0:00

Про радянські фільми, радянські жарти та радянські підходи в новорічному телеефірі поговорили з колумністом видання «Детектор медіа» Ярославом Зубченком.

Ярослав Зубченко

Розраховані на людей, що пам’ятають Сталіна особисто. Таке загальне враження про новорічні ефіри склалося у Ярослава Зубченка, який мав сили передивитися їх на кількох центральних телеканалах.

«Там дуже стара аудиторія. Телебачення просто, здається, відмовилося від спроб отримати молоду аудиторію, і тепер воно орієнтується на тих, кому дуже сильно за… Тобто це старі пісні, це старі виконавці, старі теми для жартів, старі формати, старі принципи – сексизм, гомофобія, мова ворожнечі».

Почнемо зі «святкових наповнень програм». Три українські канали у переддень Нового року показували радянське кіно.

«Плюси» показували «Діамантову руку» і «Івана Васильовича», СТБ показувало «Операцію И» та «Джентльменів удачі», Інтер так само показував цю радянську муть. Якщо людям подобаються радянські фільми, то нехай їх дивляться, але показувати тільки радянські фільми у переддень Нового Року…»

Проблема, на думку Ярослава, не у тому, що радянська класика — це погане кіно. Проблема у системності. За 98 років після початку радянської окупації України, за 29 років після розвалу СРСР, за 5 років після початку декомунізації головна і єдина тема українських новорічних ефірів — це совок, каже колумніст.

А тепер до новорічних шоу.

Українською новорічний концерт проводили лише на каналі «Україна». «Дизель Шоу» на ICTV, «Квартал» на «1+1» та «Главная ёлка страны» на «Інтері» обрали російську мову.

Враження від перегляду «Новорічного кварталу» медіаексперт Ярослав Зубченко розділив на політичні та неполітичні.

«З неполітичними все ясно – це жарти про бухло, жарти про чоловіків і жінок, жарти про ЛГБТ-спільноту, і мій улюблений жарт вечора – це жарт про Грету Тунберг. Типовий номер: Кошовий заходить до будинку, і застає дружину (Олена Кравець) з іншим чоловіком, але цей чоловік – боксер Олександр Усик. І от замість того, щоб сказати: «Я тебе зараз поб’ю», він каже: «Та забирай мою дружину». І ти такий собі думаєш – та краще я піду подивлюся на білу стіну, хоча б менше деградую».

А от з політичною частиною цікавіше. Увесь «Новорічний квартал» виглядав ніби корпоратив для президента Володимира Зеленського, каже Ярослав Зубченко. По-перше, президента часто показували у залі, по-друге, коміки висміювали усіх політичних опонентів Зеленського, але не самого керманича держави.

«З одного боку, «Квартал» критикував «слуг народу», але вони жодного разу не критикували Зеленського особисто. Це як раз та ситуація, коли цар хороший, а бояри погані. Дуже показовим стало, коли на початку була пісня, де запитували: «Прокурори, де посадки?». Прокурори не обіцяли посадки, саджати навесні обіцяв Зеленський, і запитувати потрібно було в нього.

 Ще мені запав в душу номер, коли «Зеленський» приїжджає додому, його зустрічає батько і питає: «Ти руку Путіну жав?», а він відповідає: «Ну, жав». Я думав, що зараз буде жарт, типу «піду помию свою руку», «ти мені не син» і щось в такому дусі. А він каже: «Чого не дожав?».

Музична складова кварталу теж була неоднозначною. Зокрема, там виступив шведський співак Dr.Alban, який виступав на окупованому півострові Крим.

«Всі музиканти, які виступали в «Новорічному кварталі» — Дзідзьо, Полякова, Монатік – потім були у зверненні Зеленського. От така корпоративна історія».

«Епічний» новорічний ефір на «Прямому» тривав 5 з половиною годин. Він складався з музичних виступів, ток-шоу зі стандартним для «Прямого» набором спікерів та змагання між політиками у різних номінаціях. Ярослав Зубченко наголошує: у новорічному ток-шоу на «Прямому» говорили ті ж експерти, що завжди, на ті ж теми, що завжди.

Проте найбільше Ярославу запам’ятався топ. Адже на каналі Порошенка усі перші місця за промахи посідали його політичні опоненти — «слуги народу». А Петра Олексійовича згадали лише один раз і, звісно, у позитивній номінації.

«За весь вечір було всього дві позитивні номінації. Перша – «Чемпіон року». Там був Зеленський за перемогу на виборах, збірна України за вихід на Євро і хтось там ще. Перемогла збірна, не Зеленський. А ще була номінація «Цитата року». Там була фраза Зеленського «я не лох», і фраза Порошенка «стадіон так стадіон». Ясно, що Порошенко переміг Зеленського».

Об 11:56 на «Прямому» анонсували порошенківське «привітання президента України з Новим роком». Нагадаю, привітання чинного президента Володимира Зеленського тривало 13 хвилин. Тобто його очевидно не встигли показати до Нового року.

Російськомовне «Дизель шоу» на ICTV Ярослав Зубченко коментував найменш охоче.

«Є такі жарти, які не смішні, але їх не хочеться критикувати, а хочеться просто піти і обійняти когось. Можливо, навіть коміка, адже йому доводиться таке говорити в ефірі.

Перший номер цієї програми — це обмін подарунками між учасниками шоу. Там всі жарти погані, але один з них такий: чувак бере коробочку, відкриває і каже: «Ой, пупиришки!Дякую!». Йому кажуть: «Це не подарунок». На що він: «Ой, подарунковий папір! Дякую». І так весь вечір. Ще додайте до цього дуже-дуже багато жартів про алкоголь. Якби я був алкашом і дивився «Дизель-шоу», я б подумав, що так, добре бути алкашом».

Посилання на відео з новорічного пропагандистського ток-шоу на NewsOne станом на зараз недоступні. Ярослав Зубченко каже: у своєму шестигодинному «новорічному токшоу» NewsOne займався двома речами: обговорював Зеленського та підігрував Росії.

Чистокровний без політики. Так медіаесперт характеризує концерт на каналі «Україна».

«Там був концерт чистокровний, без політики, україномовний – взагалі класно. Проблема тільки у тому, що він був трошки примітивним. Якщо ти хочеш послухати музику і тобі не важливо, яку музику, то це чудовий варіант. Але якщо ми на секунду уявимо, що розглядаємо цю програму як серйозну, яка на щось претендує, то починаються проблеми. Тому що, як мінімум, у них був дуже поганий сценарій. Ідея була у боротьбі між старим та новим. Між музичними номерами робили сценки. Хтось каже: «Раніше було краще – у Зіброва були вуса, а зараз у музикантів немає нічого». Але ж насправді сучасні музиканти набагато більш епатажні, аніж вуса Зіброва. І от вони дві години сперечалися, але у кінці не зробили жодного висновку. Так і не ясно, перемогло старе чи нове».

Яким могло б бути «несовкове» новорічне шоу? Ярослав Зубченко пропонує, наприклад, обговорювати майбутнє України, а не радянське минуле.

«На каналі ZIK була фішка ночі – згадати все. Вони згадували: а це «кравчучка», а це президент Ющенко, а це L-Кравчук співає якісь пісні на «Караоке на майдані». Це все добре, але ми переходимо у нове десятиріччя і можна було б створити шоу про майбутнє, про те, якою може бути Україна. Поговорити з якимось політологом чи аналітиком, розглянути тенденції. А якщо і говорити про минуле, то підбивати підсумки десятиріччя, тому що воно було дуже насиченим. Ми прийшли від Януковича через Революцію до Порошенка, а потім – до Зеленського. Якби хтось 10 років тому сказав, що у нас президентом  буде Зеленський, у відповідь би лише сміялися. Також я б нарешті перестав жартувати про алкоголь».

Перестати бодай на одну ніч прислуговувати конкретним політикам. (Тут варто згадати хор олігархів, який «вибачається» перед Гонтаревою під час «Новорічного кварталу»). І більше справжньої молодої якісної української не лише естрадної музики.