«Війна сенсів», зміна ідентичності та як пам’ятають пропаганду на Донбасі

Говоримо з експерткою з інформаційного спротиву Міжнародного центру протидії російській пропаганді Валентиною Биковою у програмі ДНО про інструменти інформаційної зброї.

Ведучі

Ана Море

«Війна сенсів», зміна ідентичності та як пам’ятають пропаганду на Донбасі
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/03/hr-dno-2020-03-05-1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/03/hr-dno-2020-03-05-1.mp3
«Війна сенсів», зміна ідентичності та як пам’ятають пропаганду на Донбасі
0:00
/
0:00

Мешканці Давньої Греції, китайські стратеги VI століття до нашої ери й навіть Єва, змій і яблуко. Історії досягнення власної мети шляхом використання інформації, війна за мозок пронизує усю історію людства.

Ми звикли говорити про інформаційну складову гібридної війни з РФ. Розвінчувати фейки, боротися з дезінформацією. У минулому випуску програми навіть прослідкували методи російської пропаганди, засновані на методології рейхсміністра народної освіти та пропаганди Німеччини часів Другої світової війни Пауля Йозефа Геббельса.

Навіть використання всіх узятих разом засобів пропаганди не дає довготривалого ефекту. Він є швидкоплинним, його необхідно підтримувати «ін’єкціями» нових пропагандистських сюжетів.

Пам’ятаєте один із постулатів Геббельса: «Брехня, яку повторили тисячу разів, стає правдою»? Проте сьогодні в РФ говорять навіть не про «психологічну», «кібернетичну» або «гібридну війну». Фахівці із промивання мізків у Росії вживають термін «консцієнтальні війни».

У 1983 році, в часи Радянського Союзу генерал-полковник Дмитро Волкогонов опублікував працю «Психологічна війна». Про подальший розвиток інформаційної зброї в РФ та як їй протистояти говоримо із Валентиною Биковою, експерткою з інформаційного спротиву Міжнародного центру протидії російській пропаганді авторкою брошури із медіаграмотності.

***

«У воєнний час психологічна війна концентрується на головному напрямку — паралізувати волю до боротьби особистого складу і населення протиборчої сторони. Всі засоби й методи психологічної війни у воєнний час планується використати таким чином, щоб викликати почуття приреченості, сум’яття і страху. Дезінформація, залякування, панічні чутки та інші методи психологічної війни мають на меті — примусити особовий склад противника і населення припинити опір і капітулювати». Так писав Дмитро Волкогонов.

Роботу Волкогонова з розвитку теорії інформаційних війн продовжив генерал армії РФ Валерій Герасімов, який у лютому 2013 року виступив перед слухачами Академії військових наук з докладом про гібридну війну, який пізніше почали називати «Доктрина Герасімова».

У цьому документі співвідношення невійськових до військових дій пропонується як 4:1.

Герасімов писав: «Самі правила війни змінились. Роль невійськових засобів досягнення політичних та стратегічних цілей збільшилась, у багатьох випадках вона за ефективністю навіть перевищує силу зброї… Все це доповнюється прихованими військовими засобами».

У чому полягає консцієнтальна війна, війна сенсів, пояснює Валентина Бикова.

«Гібридна війна, консцієнтальна війна — це одне, просто для цього використовують різні терміни. Термін консцієнтальна війна найчастіше використовують військові російської федерації, які цим займають. У чому вона полягає? Пропаганда часів 20 сторіччя — це така інформаційна лоботомія. Тобі вкидають фейк, ти його споживаєш, він має дуже негативні наслідки для психіки. Насправді пропаганда діє дуже обмежений час, саме тому один з принципів Геббельса був у тому. що пропаганду постійно потрібно повторювати, декілька разів. Коли ми перестаємо споживати цю пропаганду, вона перестає на нас впливати. Що ми спостерігаємо зараз? Зараз теорія інформаційної війни трохи перетворилась на протилежне — спочатку починається інформаційний вплив на територію, на яку планується вести військові дії. Тільки після того, як населення цієї країни умовно готове прийняло меседжі, які нам нав’язує ворожа пропаганда, починаються активні бойові дії. Їх взагалі може не бути, активних бойових дій. Коли населення країни свідомо сприймає світогляд ворога, вже не потрібно відокремлювати ці території — ця країна свідомо знаходиться в зовсім іншій парадигмі сприйняття світу».

«Головним предметом консцієнтальнї зброї та консцієнтальних війн є ідентичність, тобто те, як сучасна людина себе ідентифікує. Це процес самовизначення людини щодо традицій та культури. Сюди входить релігійна самовизначеність, мова, базові цінності, які належать цій традиції та культурі», — так писав російський дослідник Юрій Громико.

Під час консцієнтальної війни атакують весь попередній досвід людини та нації. Загалом, відбувається перегляд усього історичного досвіду. Головна мета цього прийому — щоб суспільство оцінювало події, які відбуваються зараз так, як це потрібно ворогу. Мета РФ — змінити свідомість та ідентичність українців таким чином, щоб анексія Криму, окупація частини Донецької та Луганської областей, «сніданки на кордоні», «повернення до братньої родини» тощо, сприймались як цілком нормальні, і навіть бажані, пояснює Валентина Бикова.

Попри війну, яка точиться шостий рік поспіль та десятки тисяч загиблих, частина українців досі не сприймає Росію як державу-агресора, не бачить нічого поганого у демонстрації російських фільмів та серіалів, де вихваляють армію та флот РФ. Це результат повної, або часткової зміни ідентичності.

Валентина Бикова, яка досліджує засоби та методи інформаційної війни РФ, родом з Донецька. Ми запитали її, якими ці методи були на Донбасі до 2014-го року.

«Краще було поставити питання — який вплив України був на цих територіях, не було жодного. Російська мова скрізь. У 2014 році, поки ще не починалась гаряча фаза, до Донецька приїжджало дуже багато закордонних журналістів, які питали чи справді притісняють російську мову. Я спочатку пояснювала, а потім мені це набридло і я казала — ходіть сюди! Шукала газетний кіоск і казала знайти хоча б одну газету і журнал українською мовою. Іноді це було урядова газета — єдина. Вся інша преса було російською мовою».

Робота над свідомістю українців велася по всіх фронтах. Однією із потужних платформ впливу була і залишається масова культура.

Ще один потужний інструмент — сміх.

«Сміх — дуже потужна інформаційна зброя, вона може працювати як у якості наступу, такі у якості оборони. Якщо подивитись на російське інформаційне поле, то там сучасні гумористичні передачі використовуються для просування меседжів, які хочуть вкласти у мозок глядачів. Коли люди сміються, в них виробляються ендорфіни. Все, що одночасно з цим спостерігаєш, починає асоціюватись з чимось добрим, веселим, хорошим».

Експертка з інформаційного спротиву Міжнародного центру протидії російській пропаганді нагадує: битися в інформаційній війні може кожен. Перш за все — оберігати свій мозок.

Коментарi до запису