«Громадське радіо»
«Стандарти новин» — це словосполучення викликало шквал реакцій та обговорень за останній тиждень. У суботу, 8 листопада, вийшов указ президента України Володимира Зеленського.
У ньому він доручив Кабінету міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроект щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити зокрема «положення щодо вимог та стандартів новин».
Наступного дня міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський запевнив, що уряд не збирається регулювати стандарти новин, а слова в указі президента — термінологічне непорозуміння.
Заступник голови комітету з питань інформаційної та гуманітарної політики на з’їзді партії «Слуги народу» Микита Потураєв пояснив, що закон стосуватиметься в першу чергу інформаційної війни.
Підтвердив ці слова і новообраний голова партії Олександр Корнієнко.
А 13 листопада комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики презентував концепцію законопроекту про медіа.
Раніше планувалося, що це буде законопроект про аудіовізуальні медіа сервіси, але депутати вирішили підготувати більш комплексний закон. Планується, що він прийде на зміну не лише законам про телебачення і радіомовлення та про Нацраду, а й також законам про пресу, про інформаційні агентства, про державну підтримку ЗМІ та про порядок висвітлення діяльності влади.
Одним з основних розділів законопроекту має стати боротьба з дезінформацією та маніпуляціями. Адже в Україні досі немає законодавчої бази, необхідної для того, щоб ефективно оборонятися в інформаційній війні. Закони, які б чітко та однозначно визначали проросійську пропаганду, могли би допомогти в боротьбі з російськими медіа агентами, каже керівник Центру моніторингу та аналітики «Детектор медіа» Отар Довженко.
«В законі також хочуть прописати новий, більш радикальний, вид санкції для медіа – припис. Тому що нині Нацрада робить зауваження, а мовники вирішують реагувати чи ні. Водночас обговорюється і питання відповідальності за свідоме поширення дезінформації, маніпуляції та трансляцію позицій країни-агресора.»
Отар Довженко зазначає, що медійна спільнота ймовірно виступить категорично проти кримінальної відповідальності за маніпуляції.
Довженко додає, до законодавча ініціатива конкретно у частині інструментів боротьби з пропагандою агресора — потрібна. Головне, аби його не використовували у приватних чи партійних інтересах. Важливо також розуміти, що проросійські медіа, пропагандистська діяльність яких може постраждати, можуть розпочати скаржитися. Що нібито їм закривають рота та порушують свободу слова.
«У цьому випадку потрібно нагадувати аудиторії, що це псевдо медіа, які відверто транслюють позицію Кремля.»
«Важливо, аби інтерес до законопроекту «Про медіа» не вичерпався так само швидко, як він з’явився. Адже наразі важливо, аби до процесу обговорення проекту були залучені експертні організації у сфері медіа, органи саморегуляції — Комісія із журналістської етики, Незалежна медійна рада та, власне, журналістська спільнота» — каже Отар Довженко.
14 листопада в Українському кризовому центрі медійники зібралися обговорити концепцію нового закону на брифінг «Хто і як має контролювати журналістів?». Серед побоювань, зокрема, ймовірність цензурування. Крім визначення термінології стосовно інформаційної війни, закон має регулювати величезну кількість сфер, кожна з яких викликає запитання.
Наприклад, де закінчується блогерство і починається журналістика? Хто має контролювати та як визначати маніпулятивність інформації? Як слідкуватимуть за фінансовою прозорістю медіавласності, тощо.
Закон про медіа не повинен регулювати стандарти новин. Планується, що за допомогою нього повністю оновлять законодавчу базу стосовно ЗМІ. Питань до законопроекту багато. Тому важливо слідкувати за цим процесом.