«Саморегуляція і регуляція з боку Нацбанку потрібна ринку МФО» — СЕО Starfin Єгор Кононенко

«Нерегульований колекшн набагато гірший, ніж велика відсоткова ставка»

Євген Савватєєв: Наскільки ринок може саморегулюватися? Чи завжди потрібен хтось, хто буде допомагати з регуляцією?

Єгор Кононенко: Тут немає або-або. Я вважаю, що має бути і одне, й інше. Якщо ринок не регулювати, завжди буде спокуса робити певні речі, вигідні для бізнесу, які призводять для збільшення прибутку. Регулятор тут виступає в ролі обмежувача. 

Одна з найвпливовіших дій регулятора — це закон про практику застосування колекшну: що ми можемо робити, що ні. Це навело великий порядок, адже на ринку зустрічалося що завгодно: і скетчі, і об’яви у Фейсбуці, і  наліпки у під’їздах не дуже пристойні тощо. Таких практик не було в нашій компанії, але були в нашому сегменті. Я вважаю, що це неприпустимо.

Коли Верховна Рада прийняла закон щодо практик застосування колекшну, почалась нормальна цивілізована робота: компанія не може дзвонити клієнтам раніше та пізніше певного часу, не може контактувати з клієнтом більше двох разів на день, закон захищає персональні дані клієнта тощо. Це був перший суттєвий крок регулятора, Верховної Ради, Національного Банку, які навели порядок у цьому бізнесі.

Євген Савватєєв: Ви першочергово згадали про зміни у сфері колекшну. А як щодо відсоткової ставки?

Єгор Кононенко: У моєму особистому рейтингу жахливих речей нерегульований колекшн набагато гірший, ніж велика відсоткова ставка. 

У 2024 році у силу вступив закон про поетапне зниження відсоткової ставки: спочатку 1,5% на день, потім 1% на день. Деякі компанії до цього зловживали відсутністю регуляції, нараховували високу відсоткову ставку, захмарну пеню, застосовували комісії.  

На іноземних ринках — в Європі, Азії, Латинській Америці — компанії намагаються працювати зі ставкою приблизно 2% у день. Для цієї моделі бізнесу цього більш ніж достатньо.

Коли регулятор ввів обмеження щодо відсоткової ставки, ми у Starfin перебудували свої фінансові та скорингові моделі, моделі прийняття рішень так, щоб не вилетіти з цього ринку.

Третій великий крок, який зробив регулятор, — це все, що стосується корпоративного управління наших компаній, наближення до регулювання, як у банків. У нас має бути незалежний внутрішній аудитор, незалежний ризиковий аудитор, комплаенс менеджер і так далі. Зміни, які відбулися, наблизили нас до європейського регулювання у сфері фінансових послуг.

Саморегуляція на ринку споживчого кредитування вже працює. Наприкінці 2025 року топ-20 фінансових компаній за участю Асоціації українських банків та Української асоціації фінтех та інноваційних компаній створили Об’єднання ринку споживчого кредитування.

Його мета — представляти спільну позицію учасників ринку у взаємодії з Національним банком і Верховною Радою, брати участь в обговоренні законодавчих ініціатив та формувати узгоджені підходи до застосування регуляторних вимог.

Важливий напрям нашої роботи — розвиток відповідального кредитування. Учасники підтримали Меморандум, який передбачає оцінку платоспроможності клієнтів з урахуванням їхніх доходів, фінансового стану та наявних боргових зобов’язань. Це допомагає запобігати надмірній закредитованості та формувати спільні стандарти роботи на ринку.

«Якщо вам пропонують кредит в якихось доларах, євро, крипті, — це привід задуматись»

Євген Савватєєв: Спочатку на ринку був інший регулятор, Нацфінпослуг, потім Нацбанк. Чому відбувся цей перехід? 

Єгор Кононенко: Основна причина — це європейські практики, оскільки Україна прямує в ЄС. У багатьох європейських країнах небанківські фінансові установи регулюються саме Національним банком або органом, який регулює і банки, і небанківські фінансові установи.  

Євген Савватєєв: Чи є країни, де немає регулятора?

Єгор Кононенко: Є країни, де не треба мати ліцензію: можна просто зареєструвати компанію і почати працювати. Однак таких країн все менше і менше, тому що люди розуміють у всьому світі, що фінансові відносини мають бути в цивілізованому полі, адже тема запозичень і повернення боргів достатньо чутлива, у першу чергу для клієнтів і для позичальників. 

Є країни, де навпаки, більш жорстке регулювання. Наприклад, на Філіппінах треба отримувати дві ліцензії: на кредитну установу та на онлайн кредитування.

Євген Савватєєв: Попри те, що організації приймають правила регулятора, все одно ви залишаєтесь конкурентами один для одного. Як вигравати конкуренцію, коли ви обмежені цим багатьма правилами?

Єгор Кононенко: По-перше, це дуже цікава гра для нас всіх, адже у нас обмежена кількість потенційних клієнтів: з 2025 року кількість кредитів не збільшується, лише коливається у межах статистичної похибки — близько 2,2 мільйони позик у квартал. Це ускладнює нам роботу, тому що сегмент ринку не зростає.

Як працює наша компанія? Це маркетингові кроки для приваблення клієнтів. Часто в нашому бізнесі є такий KPI як time to yes, time to money, тобто час до отримання грошей. Важливо, щоб все було зрозуміло, не треба було шукати, куди натиснути, куди піти, що зробити і так далі. Тобто зручність, цікавий сайт, яскрава картинка, прозорі умови. 

Євген Савватєєв: Є ті, хто не грає за правилами Національного банку. На вашу думку, чи з’явиться якийсь механізм, який почне регулювати цю частину ринку? Вони зникнуть, чи, якщо зміняться, стануть частиною клубу, який грає за правилами?

Єгор Кононенко: Щоб працювати в Україні треба мати ліцензію. Треба розуміти, що такі компанії, як наша Starfin, не є компаніями повного циклу від виробництва сайтів до перерахування коштів. Ми користуємося послугами інших компаній, наприклад, бюро кредитних історій, платіжних компаній, компаній, які відправляють смс. У нас є контракти з «Київстаром», з «Лайфом». У нас є рахунок в банку.

Щоб підписати договір з будь-яким провайдером, я маю надати пакет документів, який підтверджує, що в мене є зареєстрована компанія, ліцензія Національного банку, необхідний персонал і так далі. У платіжних провайдерів я проходжу повний цикл ідентифікації і верифікації. Сьогодні я не уявляю, щоб компанія, яка була зареєстрована в Україні без ліцензії Національного банку, могла би це робити.

Якщо вам пропонують кредит не в українській гривні, а в якихось доларах, євро, крипті, це вже привід задуматись. Якщо компанія не працює в правовому полі в Україні, вона, відповідно, не буде притримуватись тих самих практик, які затверджені законом про колекторську діяльність.

Якщо компанія в Україні, надає кредит в українській гривні, — я не бачу багато шансів для сірих компаній тут існувати. Для клієнта є одна дуже корисна порада: якщо є незнайома компанія, з якою ви ще не співпрацювали, зайдіть на сайт НБУ і там перевірте, чи компанія офіційно зареєстрована, чи має вона ліцензію.

«Якщо клієнт йде на діалог, ми завжди знайдемо спільну мову»

Євген Савватєєв: Наприклад, я клієнт, який сьогодні вранці взяв кредит в одній компанії, потім в іншій. Наскільки бюро кредитних історій швидко оновлюється?

Єгор Кононенко: Ви бачите одразу все. Законодавство зобов’язує компанії передавати інформацію про отримання, погашення кредиту, зміни умов протягом певного часу, але всі компанії працюють у режимі онлайн.

Це робиться, щоб, по-перше, надати інформацію якомога швидше, аби інші кредитори це бачили — це теж в інтересах компанії, адже якщо це не буде зроблено швидко, то клієнт набере кредити в 20-х МФО і нам ніколи не поверне гроші. Коли ми надаємо інформацію онлайн, інші кредитори бачать, що в нього ще є кредит у нас, ще в одній компанії, і вже приймають відповідне рішення. 

Євген Савватєєв: Чи стають позичальники з часом більш відповідальними? Яку ви бачите тенденцію?

Єгор Кононенко: Поведінка клієнтів на кредитному ринку різна. Одні користуються фінансуванням лише один-два рази, інші залишаються постійними клієнтами роками. Є й ті, хто після першого або кількох кредитів припиняє виконувати свої зобов’язання.

Загалом ці моделі суттєво не змінилися з початком повномасштабної війни. Водночас на можливість своєчасно погашати заборгованість впливають зовнішні обставини, зокрема тривалі відключення електроенергії та відсутність інтернету. У таких ситуаціях люди можуть просто не мати технічної можливості провести необхідні операції.

Євген Савватєєв: Що ви робите у випадках, коли відключення світла і людина не повернула вчасно кредит?

Єгор Кононенко: З розумінням ставимося. Ми можемо не стягувати пеню. Ми задумалися над тим, щоб зробити більш легкий сайт, аби він був чорно-білий, без картинок, щоб він завантажувався і клієнтам було зручно. Таке може бути рішення.

Ми не є акулами, які жадають крові всіх клієнтів. Ми з розумінням ставимося до обставин, ситуації з клієнтом, завжди маємо переговори. Якщо клієнт йде на контакт і на діалог, ми завжди знайдемо спільну мову.

Партнер проєкту — Асоціація Українських Банків.