Про це поговорили з політичним аналітиком Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петром Бурковським.
Тетяна Курманова: Про що може свідчити те, що Росія спілкується зі Штатами в обхід України? Чи вдасться Москві домовитися про те, щоб не йшлося про Україну і НАТО в одному контексті?
Петро Бурковський: Ми можемо лише здогадуватися про точні вимоги Путіна щодо України. Йдеться насамперед про прийняття російського виконання Мінських домовленостей за формулою: спочатку політичні поступки, а лише після цього — обговорення питань безпеки.
Тобто фактично припинення війни в обмін на згоду прийняти назад окуповані території Донецької та Луганської областей з широкою автономією та з правом вето на зовнішньополітичні рішення України. А це означає, що Україна не вступає ні до НАТО, ні до Європейського Союзу. А фактично з часом перетворюється на державу-сателіт Росії. Стає державою на зразок Білорусі. Зрозуміло, що за більшістю з цих пунктів Захід не може піти на поступки Путіну.
Слухайте також: Інколи ескалація, якою загрожує Росія, ще більше підіймає питання звільнення політв’язнів — Ольга Скрипник
Тетяна Курманова: Отже, Росія підвищує ставки, а чи вдалося їй нав’язати цей порядок денний?
Петро Бурковський: З огляду на те, що була заява про те, що сторони продовжують працювати, порозуміння між ними немає. Звідси теоретично можливі три виходи. Перший — це сторони припиняють переговори. Готуються до подальшої конфронтації, у тому числі військової в тій чи інші мірі.
Росія нещодавно заявила, що вона розмірковує над тим, щоб розмістити на своїй території, поблизу до кордонів НАТО і Європейського Союзу ракети середньої дальності, які здатні нести ядерні боєголовки. Тобто демонструють, що вони готові підвищувати ставки, готові йти на ескалацію. Щоправда, на Заході впевнені, що ці ракети й так перебувають на європейській частині Росії.
СШ демонструють, що теж не збираються згортати програму військової допомоги Україні. Зокрема, на наступний день після переговорів Байдена і Путіна в оборонному бюджеті США було закладено 300 мільйонів на військову допомогу Україні. Зокрема, на летальне озброєння.
Тетяна Курманова: Питання від слухачки: «В Росії вже кілька днів кажуть про нову «карибську кризу». Як ви вважаєте, чи не втратить адміністрація Байдена інтерес, коли ми знову не зможемо виконати «Мінськ»?
Петро Бурковський: Питання зараз не в «Мінську». Путіну не потрібне виконання «Мінську», його не цікавить Донбас. «Мінськ» — це для нього лише інструмент повернення України в склад новітнього СРСР. Війна — це інший спосіб зробити те саме, просто набагато вищим коштом і з невизначеним результатом.
А так, погрожуючи силою, шляхом дипломатичного тиску, можливо, він досягне цього без війни. І тут все залежиться від нас, від нашої здатності говорити однією мовою із західними союзниками. Адже дехто на Заході не вірить, що Путін наважиться на війну. Тому вони продовжують ігнорувати ці погрози. Або думають, що якщо примусити Україну до певних поступок, то Путін цим задовольниться.
Слухайте також: Україна зараз не може собі дозволити виконання політичних умов Мінських угод — Рейтерович
Проблема полягає у тому, що Путіна не влаштовують часткові поступки, він їх буде розглядати як запрошення до нав’язування ще більших вимог. Ті сигнали, які лунають із Заходу, непереконливо звучать для Росії. А Росія говорить про готовність застосувати ядерну зброю, якщо з нею не будуть домовлятися. Можливо, це для західних лідерів звучить неймовірно. Вони не готові повірити, що Росія може застосувати ядерну зброю, аби відновити контроль над Україною. Їм здається, що засоби зовсім не виправдовують ціль.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS