Родичі лікаря з Луганщини звинувачують в його зникненні українських силовиків
Олена Букіна, дружина ветеринарного лікаря зі Станиці Луганської запевняє, що її чоловіка забрали з власного будинку. Четверо людей в камуфляжній формі без розпізнавальних знаків вивезли лікаря на машині схожій на стару «швидку» з цифрою «13» на капоті. Родичі Сергія Букіна розповідають, що йому не пояснили причини та не пред’явили жодних обвинувачень. З тих пір ветеринара…
Коли і як це сталося?
1 вересня о 7 год. Ранку. Ми підходили додому і тут стояла машина сірого кольору. Люди в камуфляжі – 4 людини у військовій формі без розпізнавальних знаків. А машина така як старі «швидкі» сірого кольору. Зрозуміли які, так? Уазики. Ми підходимо до будинку, а його запитують – ви лікар? (А він ветеринарний лікар). Відповідає – так, лікар. Сіли в машину і поїхали.
А ці люди якось представилися?
Ніяк не представилися
І ні ви ні чоловік не запитували?
Ні. Я просто стояла,а він поставив сумки та сів у машину.
А що говорить міліція?
«Шукаємо»
Рідні та односельчани Сергія Букіна впевнені, що його забрали українські військові. Вони зазначають, що більше ніхто не міг потрапити до поселення, адже навкруги розташовані українські блокпости.
А в українських силовиків були якісь причини обвинувачувати в чомусь вашого чоловіка?
Я думаю, що ні. Тому що він нікуди не встрявав, а просто робив свою роботу. Тому ми не надали цьому якогось значення. Думали, що приїхали люди та забрали його на черговий виклик.
Чому ви вирішили, що це українські військові?
Ну якщо вони вже були у нас півмісяця…
Вони тільки зайшли до нас, українські військові… А як могли,ну навіть припустимо, якщо це ополченці, як вони могли? Ну а хто ще міг бути? Це малоймовірно. Тому що вони не могли пройти, бо тут кругом стоять пости української армії. Як вони не могли сюди заїхати? Це ж просто безумство було б.
Мати Сергія Букіна не була присутня під час інциденту. Знає ситуацію зі слів дружини сина та сусідів. Говорить, що один військовий розповів їм, що Букіна нібито доставили до селищної ради. Заяви в міліцію, листи губернатору, пошуки в райвідділах не давали результатів.
А що вам відомо?
Нам нічого не відомо. Забрали сина і все. Сказали ви лікар? Лікар. Ви нам потрібні, їдемо з нами. І все. Його насильно не забирали, забрали так, спокійно. Потім наступного дня ми чекали-чекали – він не прийшов. Ми пішли до сільради, комендатуру чи як там воно називається. Нам сказали, що такого в них нема. А потім вийшов хлопець, їхній військовий і каже, що був такий чоловік, його допитували, а потім вивезли. Він давав якісь свідчення, а потім його вивезли. Не сказали куди вивезли. Ми щодня ходили туди, запитували. Ні, нема.
Його й район знає, і область. Я хоча й мама, не маю права говорити, але він був ветлікар від бога. Він рятував любого – й тварин, і… до нього приходили о другій ночі, він нікому не відмовляв. Він зброю до рук не брав, нікого не вбивав, ополченцем він не був. А за що його забрали ми не знаємо.
За словами Костянтина Реуцького в місцях несвободи в Харківській і Полтавській області містяться близько чотирьохсот чоловік, підозрюваних в тероризмі та державній зраді. У звітах міжнародних правозахисних організацій сказано, що багато цих людей були затримані з порушеннями встановленої процедури.
Констянтин Реуцький, програма “Хроніки Донбасу”
Програма «Хроніки Донбасу» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.
