facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Держава не має вирішувати за громадян, якими інтернет-ресурсами їм користуватись, — юрист

Студент-юрист оскаржує президентський указ про заборону російських соцмереж

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Студент Києво-Могилянської Академії Микита Євстифєєв судиться з Президентом. Вищий адміністративний суд розглядає позов про часткове скасування президентського указу про заборону російських інтернет-ресурсів

Було вже перше засідання, на якому одразу перенесли розгляд справи на 14 червня.

Олена Терещенко: В чому суть вашого позов проти президента України? І чому засідання було перенесено?

Микита Євстифєєв: Судове засідання було перенесено, тому що СБУ забажала вступити в справу як третя особа. І для того, щоб вони могли надати свої пояснення, суд надав їм три тижні.

Я вважаю, що, забороняючи надавати доступ до певних інтернет-ресурсів, влада перевищила ті повноваження, які прописані в законі про санкції, оскільки такої санкції там взагалі немає. А по-друге, вона порушила права людини, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і свобод в частині вираження своїх поглядів в переконань.

Олена Терещенко: В чому порушення цієї міжнародної Конвенції?

Микита Євстифєєв: Система прав, яка передбачена в Конвенції, передбачає, що будь-яке право не є абсолютним, тобто держава може його обмежувати, але ці обмеження мають відповідати деяким критеріям. Вони мають бути передбачені національним законодавством, мають бути необхідними і пропорційними, тобто відповідати за обсягом тій меті, яка поставлена.

Я вважаю, що як мінімум два критерії не були дотримані — законність і пропорційність. Тобто цей захід вплинув на ситуацію більше, ніж це було необхідно. Я не ставлю під сумнів мету — захист суверенітету, це безперечно є законною метою.

Якщо держава вважає це небезпечним, то чому їй не пояснювати краще людям, що відбувається

Олена Терещенко: Вважається, що соцмережі Однокласники і ВКонтакте можуть становити загрозу національній безпеці. Чи не вважаєте ви, що це досить серйозний аргумент, щоб ввести такі санкції?

Микита Євстифєєв: Давайте звернемо увагу, що перед цим рішенням жодного обговорення не було. Це означає, що громадськість не володіє достатньою інформацією, щоб оцінити, що є загрози, про які говорять.

Олена Терещенко: А не думали ви, що СБУ закриває ці мережі, аби вберегтися від хакерських атак, адже сервери мереж знаходяться в Росії?

Микита Євстифєєв: Так, говорять, що сервери цих мереж знаходяться в Росії, і її органи мають доступ до цієї інформації. Але це ж інформація конкретних приватних осіб. Максимум, кому вони можуть нашкодити, це цим конкретним людям. І стоїть питання: якщо держава вважає це небезпечним, то чому їй не пояснювати краще людям, що відбувається. Тут питання полягає в рівні патерналізму, який держава собі дозволяє. Адже виходить так, що держава захищає людей від самих себе. Вони самі, знаючи ці всі ризики, продовжують користуватися цими сервісами. І чи має держава право захищати людей від них самих?

Олена Терещенко: Хто вам допомагав готувати цей позов?

Микита Євстифєєв: Я дію абсолютно самостійно, я його підготував в той с мий день, коли було оголошено про це рішення.

В нас на зв’язку є голова громадської організації «Автономна адвокатура» Юрій Шеляженко, який теж до суду направив подібний позов, але ходу йому не дали.

Олена Терещенко: Чому ваш позов не прийняли?

Юрій Шеляженко: Громадський активіст Вадим Гладчук запропонував оскаржити невідповідний Конвенції про захист прав людини указ президента. Відповідно, було підготовлено позов. Ми отримали ухвалу судді Нечитайла, який розглядає і позов Євстифєєва, про залишення позову без руху. Нам вказали на недоліки, але вони є надуманими. Наприклад, там йдеться, що ми вказуємо на недотримання президентом Конституції України, хоча насправді там йдеться про порушення закону про санкції.
Як нам стало відомо, були клопотання про вхід до справи в якості третіх осіб без самостійних позовних вимог не тільки на боці відповідача президента, але й на боці позивача, тобто люди, які вважають свої права порушеними, подавали такі клопотання. І на судовому засіданні їх просто не розглянули, про них просто не згадувалося. Це викликає сумніви об’єктивності судді Нечитайла та в його неупередженості.

Питання полягає в рівні патерналізму, який держава собі дозволяє. Адже виходить так, що держава захищає людей від самих себе

Олена Терещенко: Микито, яку ви бачите перcпективу своєї справи і вашого колеги — пана Юрія?

Микита Євстифєєв: Важко говорити, але, якщо говорити про практику справ, де оскаржуються рішення вищих органів влади, то практика досить неоптимістична, оскільки Вищий адміністративний суд досить часто самоусувається від дійсної перевірки правомірності цих актів. Що буде з цією справою, я не берусь прогнозувати, оскільки раніше перед судами не ставали питання оскарження рішень такого роду. Санкції — це взагалі нове явище, закон про них був введений рік чи два тому.

Олена Терещенко: Ви маєте на увазі, що у нашого суду наразі немає інструментарію?

Микита Євстифєєв: Інструментарій є, але чи насміляться вони його застосовувати.

Олена Терещенко: Припустимо, що ви виграєте справу. Якими ви бачити наслідки?

Микита Євстифєєв: Суд має право визнати нечинним цей указ у відповідній частині, і з того моменту цей указ не є обов’язковим до виконання в цій частині.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка