Олег Климчук: Наприкінці минулого тижня у вас була презентація книги «Мені зателефонував Вейн», а кілька років перед цим ви зняли документальний фільм про Вейна Грецкі. Чому саме цей хокеїст?

Володимир Мула: Коли я починав працювати над фільмом, тоді про Україну дуже мало знали у світі. Я хотів зняти стрічку, яка б розказала більше про нашу державу. Через відомих, успішних спортсменів українського походження хотів розповісти людям про національну ідентичність, звичаї, традиції, культуру тощо. Я зупинив свій вибір саме на НХЛ, на етнічних українцях в Канаді та Америці.

Ми з командою провели дуже багато часу над тим, щоб з’ясувати: скільки цих українців насправді є, чи дійсно вони визнають себе українцями, чи можемо ми це підтвердити документами. Ми хотіли зробити фільм-дослідження, який існуватиме не один рік і який зафіксує ці імена в історії.

Я не мав можливості обирати багато видів спорту. Це мав бути американський футбол або НХЛ. Я знав, що дуже багато українців грають у НХЛ. Коли ми вже ґрунтовніше підійшли до цього питання, то зрозуміли, що не помилились з вибором.

Фільм «Юкі» розповідає лише про переможців Кубка Стенлі. Це надзвичайно високий рівень людей, які зафіксували свої імена в історії. Насправді дуже багато українців грали у хокей. Це стало для нас стимулом. Ми хотіли за допомогою документів довести це і вийти на самого Вейна.

Коли ми починали кіно, то було дуже багато суперечливих даних щодо походження Грецкі. Він тоді на камеру не визнавав, що має українське походження. Багато хто розповідав, що чув про його звʼязок з Україною у приватних бесідах.

Завдяки стрічці ми змогли спростувати всю неправдиву інформацію. Нам вдалося поспілкуватися безпосередньо з Вейном і підтвердити за допомогою документів його погодження. Це дуже велика звитяга і воно того вартувало.

Читайте також: Хокей не став спортом олігархів та не отримав підтримки від держави — Зубко

Про усвідомлення свого походження

Володимир Мула: Вейна треба було підвести до цього питання. Я хотів, щоб він не просто сказав на камеру про своє походження, а дійшов до розуміння, чому він може вважати себе українцем.

Його баба з дідом познайомилася у Вінніпезі через те, що говорили українською. Коли він малим приїжджав до них на ферму, то вони спілкувалися з онуком українською. Вони були у такому віці, коли вже важко було вчити англійську. Вейн пам’ятає деякі українські слова, на слух сприймає інформацію. Але для нього усвідомлення національної ідентичності прийшло лише тепер.

Завдяки роботі над цим фільмом, я зміг донести інформацію про те, звідки конкретно походила його бабця, чому вона прищеплювала українську культуру, звичаї й традиції. Бабуся Вейна була родом з Тернопільщини, а дід був з Берестейщини.

Не тільки він, а й інші спортсмени грали в той час у дуже силовий хокей. Тоді гра була іншою. Хокеїсти не мали часу на відпочинок, а не те щоб подумати про свою ідентичність.

Чи обʼєднує фільм українців з Північної Америки та України?

Володимир Мула: Фільм продовжує виконувати свою соціальну місію. Але в Україні я поки що не побачив якогось великого захоплення цими людьми й руху на зустріч. Це ще велике питання — чи готове наше суспільство ставитися до етнічних українців як до своїх. Мені здається, що треба зробити велику роботу в цьому напрямку. Дуже часто представників діаспори хочуть якось використати у власних цілях задля фінансів чи чогось примітивного.

Насправді є великим соромом те, що в нас досі немає жодної вулиці, пам’ятника чи якоїсь дошки Вейна Грецькі.

Читайте також: Птушкін не зрадив собі — кінооглядачка про фільм «Ми, наші улюбленці та війна»

Про хокеїста Еріка Нестеренка

Володимир Мула: Ерік Нестеренко — володар Кубка Стенлі з командою «Чикаго Блекгокс». Він народився у Канаді, але говорив українською. Його батько брав участь у Другому зимовому поході й боровся за українську незалежність.

Тато хокеїста Яків Нестеренко народився в селі Рудня на Чернігівщині. Там жодної згадки про нього немає. В селі ніхто не пам’ятає навіть такого прізвища. Це означає, що більшовики затерли всю інформацію, а ми до цього часу не відновили цих людей у памʼяті.

Ерік помер не так давно, у 2022 році. Останні роки він жив у Вейлі (штат Колорадо). Коли ми вперше зі знімальною групою прийшли до нього додому, то побачили, як він читає книжку про Голодомор. Мені було цікаво, як так сталось. Для цих людей Україна нічого не зробила. Батько змушений був покинути Україну, але відстоював українську мову. Він робив все, щоб сформувалась українська громада та ідентичність в Канаді.

Про книжку

Володимир Мула: Своєю книгою «Мені подзвонив Вейн» я ставлю крапку в цій історії. У мене була місія — завершити її написанням книжки. Дуже багато інформації в мене залишалося після того, як вийшло кіно. Я хотів розповісти про цих всіх людей, зробити мотиваційну історію. Це не лише книжка про кіно, хокей чи спорт, а про те, як треба йти до своєї мети та не здаватись попри перешкоди.

Читайте також: Російські окупанти знищили льодову арену восьмиразових чемпіонів України — хокейного клубу «Донбас»

Більше про Володимира Мула:

Володимир Мула народився 22 жовтня 1989 року в Городенці в Івано-Франківській області. У 2009 році заснував сайт TeleProstir.com і працював його головним редактором.

Мула зняв документальний фільм «Американська мрія» про іммігрантів з пострадянських країн у США. У фільмі показано подорож українського журналіста на далекобійній вантажівці. Він охоплює 11 американських штатів, два океани, два кордони, 10 тис. км доріг.

У 2018 році він працював спеціальним кореспондентом на Зимових Олімпійських іграх 2018 року у Пхьончхані. У 2020 році він завершив документальний фільм «UKE» про знаменитих українців у Національній хокейній лізі.

Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту