Про мобілізацію 100 років тому: чи є аналогії із сьогоденням?

Як відбувалася мобілізація в добу національно-визвольних змагань?

Владислав Верстюк: Не можна ототожнювати із сьогоденням події, які відбувались 100 років тому. Життя пішло сильно вперед. Теперішня країна суттєво відрізняється, як і стан суспільства. Тоді Україна стояла на порозі самоусвідомлення та творення власної держави. Тоді ця країна була «terra incognita». Люди втомились від Першої світової війни, бойові дії були страшно непопулярними. Російська імперія фактично програла, зазнала великих збитків та втратила багато людей. Армія в кінці 1917 року просто перетворилася на якийсь деструктивний інструмент.

Мобілізація — це річ, яку проводить добре організована держава, коли в неї є інструменти для такої справи. У випадку, коли держава у процесі утворення, то її інститути ще не настільки чіткі, для цього немає відповідних ресурсів. Перші більшовицькі загони та «біла» армія були добровільними, у тому числі й армія УНР. Вона формувалась із російських частин, які українізували. Командували російські офіцери, а солдати були етнічними українцями.

Другий напрямок у формуванні армії УНР — це вільне козацтво. Тобто такі парамілітарні формування, які утворювалися для охорони порядку. Вони діяли на добровільній основі. Люди організувались, оскільки стало жити небезпечно через російську армію. Вони творили страшний безлад на тилових територіях: руйнували поміщицькі маєтки, нападали на цукрові та спиртові заводи. Вільне козацтво утворилось як загони самооборони.

Різниця між Червоною армією та військом УНР

Владислав Верстюк: Українська Народна Республіка довгий час мала добровільну армію, бо просто не було військкоматів, тилових організацій. Взагалі влада була організована дуже слабо, а в слабкій державі не буває сильної армії.

Більшовики йшли шляхом створення сильної державної влади. Принцип диктатури пролетаріату перетворився просто в «червоний терор». Маючи під собою центральну частину Росії та ресурси, вони створили величезну армію. Вони мобілізовували чоловіків до війська, а їхніх дружин та батьків робили заручниками. Якщо хтось ставав дезертиром, то родину розстрілювали. Таким способом утворилась Червона армія.

Армія УНР створювалась на зовсім інших принципах, у першу чергу добровільності. Однак їхньою проблемою була не нестача людей, а брак зброї, амуніції, не вистачало тилових служб, особливо медичного забезпечення. У 1919 році Україну накрила епідемія тифу, а ліки до нас не надходили. Були шалені втрати від цього. Тоді в УНР не було такої підтримки союзників, які є зараз у нашої країни.

Читайте також: «Не готові на повернення дозволів»: позиція українських перевізників щодо скасування «транспортного безвізу»

Про політичні проблеми УНР

Владислав Верстюк: На початку 1918 року більшовики почали сепаратні переговори з німцями у Бресті. Центральна рада була змушена туди послати свою делегацію, щоб підписати Берестейську мирну угоду, яка допомогла викинути на якийсь час з України більшовицькі війська. Тут встановився відносний спокій. До кінця 1918 року ситуація в Україні суттєво відрізнялася від того, що відбувалося в центральній Росії. Після того як Четверний Союз програв Першу світову війну, німецька армія пішла звідси. На Заході в українців фактично не було союзників і допомоги. У 1920 році Польща намагалась разом із нами боротися з більшовиками. Усе це сталось завдяки великим територіальним поступкам із нашого боку.

Про соціальне напруження

Владислав Верстюк: Найбільші втрати несли тоді не війська, а цивільне населення. Воно було абсолютно не захищене. Водночас армію треба одягати та годувати, а все це може робити тільки тил. Коли він погано організований, то все робиться як завгодно. Червоні просто приходили та забирали все підряд. УНР так не робили, бо не хотіли рубати гілку, на якій сиділи. Не мобілізація тоді була причиною поразки.

Армія УНР була змушена в кінці 1920 року перейти польський кордон. 40 тисяч бійців та офіцерів покинули територію країни, а в Україні все ще продовжувалася повстанська боротьба з Червоною армією. У 1920 відчувався брак харчів, тому більшовики сюди й лізли. За період війни велика кількість чоловіків загинули, тому було складно обробляти поля. Ще й відчувся брак коней для роботи на землі. Селянин намагався виробляти рівно стільки, скільки йому треба було для родини, бо решту в нього могли забрати.

У 1921 році скоротилися посіви, зменшилися врожаї, ще й додалася посуха. Це спричинило перший голод за совєцької влади. Населення вже не могло підтримувати повстанські загони. Певною мірою недостатня свідомість теж впливала на це. Колишній Генеральний секретар міжнаціональних справ Української Народної Республіки Сергій Єфремов згадує у своєму щоденнику момент, коли він приїхав у рідне село в 1920 році, а люди чекали на повернення Петлюри. Тоді не підтримали його, а тепер мають таку біду. Бо якщо не годуєш свою армію, то будеш годувати чужу.

Читайте також: У стінах Почаївської лаври створили державу в державі — Людмила Филипович

На засіданні Ставки верховного головнокомандувача обговорили питання мобілізації, демобілізації, а також роботу військкоматів. Про це 24 листопада повідомив президент Володимир Зеленський. Верховний головнокомандувач доручив відомствам підготувати комплексні рішення

Міністерство цифрової трансформації планує запустити проєкт «смарт-мобілізації». Це дозволить людям самим обирати спеціалізацію, за якою мобілізуватися. Про це повідомив віцепремʼєр–міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Пілотний проєкт, за його словами, запустять через один чи два місяці.

У квітні 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров прокоментував інформацію про надсилання повісток через «Дію». Міністр повідомив, що послуги немає ані в розробці, ані в планах.

Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів. 

У разі ухвалення документа не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною чи дуальною формами здобувають освітній рівень, що є вищим за раніше здобуту освіту для студентів, для яких навчання стартувало не пізніше року досягнення ними 30-річного віку.

1 вересня Федір Веніславський заявив, що з перших днів війни різко збільшилась кількість абітурієнтів 30-35 років, котрі почали раптом здобувати знання на денній формі навчання. Через це вони отримують відстрочку від мобілізації. Нардеп підкреслив, що «у цьому можуть бути певні зловживання».

Про обмеження виїзду за кордон жінок, які є військовозобовʼязаними, а також про мобілізацію студентів 30+ ми говорили з аналітикинею Центру спільних дій Оксаною Заболотною.

Також нагадаємо, що в Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.

Раніше в етері Громадського радіо юристка Ірина Підреза розповіла про порядок вручення повістки.

Міністр оборони Рустем Умєров підписав Наказ про затвердження Концепції військової кадрової політики до 2028 року. Головний акцент концепції — задоволення потреб ЗСУ в людях. Про це 5 листопада повідомила пресслужба Міністерства оборони України.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі