Фото: Pexels
75% українців відкидають запропонований РФ «мирний план» закінчення війни.
«Це було доволі комплексне опитування. Ми ставили запитання про війну і мир: чи вірять українці в перемогу, як ставляться до різних мирних планів і які очікування від них. І одне із запитань було про те, чи українці готові схвалити «мирний план Росії», але ми не говорили респондентам, що це «мирний план» РФ, а просто озвучили вимоги. Йдеться про вихід з Донецької області, демілітаризацію, Росію як одну з гарантів безпеки, статус російської мови та інші речі, які вимагає РФ.
Лише 17% готові прийняти цей план, а 75% категорично його відкидають. Водночас більш як 70% готові прийняти концепцію миру від Європи й України, яка включає замороження лінії фронту, а також гарантії безпеки для України, і рух України до Європейського Союзу», — каже Антон Грушецький.
За його словами, якщо респондентам запропонувати питання щодо того, чи готові вони схвалити або відкинути російський «мирний план», то буде не зовсім незрозуміло. Інформація в медіа дуже різна, тому треба озвучувати, які ж умови передбачає цей план.
«І це певна хитрість від Росії. Не завжди зрозуміло, чи західні союзники це розуміють, що обговорення зводиться лише до територіальних питань або до питань безпеки. Будь-який план треба розглядати комплексно, саме тому ми зачитували 5-7 основних пунктів, щоб респонденти чітко розуміли деталі й могли дати інформовану відповідь», — зауважує виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
Читайте також: «Уже другий рік кажу, що мрію про третину»: Елла Лібанова про повернення українців з-за кордону
В усіх регіонах України, від Заходу до Сходу, більшість відкидає «мирний план» Росії, каже виконавчий директор КМІС. Є консенсус на національному та міжрегіональному рівнях, що російські вимоги є категорично неприйнятними для українців. Тобто краще продовжувати війну, поки ми не досягнемо більш прийнятного для нас миру.
«Водночас не можна ігнорувати, що у нас є 17%, які готові прийняти фактичний план капітуляції України. Це меншість. І гарна новина, що після 3,5 років у нас такий показник. Це ще одна ознака нашої стійкості, що ми не зламалися, але це доволі багато людей. Більшість із них не є ідеологічно-проросійськи налаштованими.
Але, навіть декілька відсотків українців, які є ідеологічно-проросійсько налаштовані, це сотні тисяч громадян. Вони можуть наводити ракети, поширювати дезінформацію і мають бути під наглядом СБУ», — вважає Антон Грушецький.
За словами виконавчого директора КМІС, одне запитання соціологи ставлять постійно більш як 3 роки підряд. Воно стосується того, скільки українці готові терпіти ще війну. Результат свідчить, що більшість українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно для досягнення успіху. Зараз це 62%, а на початку червня таких було 60%. Ситуація доволі стабільна і не погіршується.
«Також ми ставили запитання про те, як має діяти Україна у разі припинення допомоги від США. 76% українців відповідають, що ми все одно повинні продовжувати опір разом з нашими європейськими союзниками. І лише 14% вважають, що в такому випадку ми маємо приймати будь-які вимоги Росії. Це трохи інше запитання, інше формулювання, але воно показує, що абсолютна більшість українців відкидають саму ідею капітуляції України», — зауважує він.
Антон Грушецький каже, що запитання щодо мобілізації звучало так: «У разі необхідності чи якщо так складеться ситуація, ви особисто готові частиною Сил оборони, щоб зі зброєю в руках захищати Україну?». 54% серед дорослих українців дали позитивну відповідь. Майже половина серед українських жінок відповіли, що вони скоріше або однозначно готові.
«Звісно, можна обговорювати, як це корелює з мобілізацією в Україні. По-перше, ми не знаємо реальних цифр мобілізації. Наприклад, наш міністр оборони нещодавно говорив, що процес більш-менш йде. По-друге, у нас дійсно немає такого напливу добровольців, як було у 2022 році, але ці дані показують трохи інше. Ми зараз не маємо багато добровольців, але те, що ми бачимо з різних наших опитувань, що велика кількість українців готові прийняти свою долю. Якщо отримають повістку, так складуться обставини, то вони готові піти служити», — говорить експерт.
За його словами, на початку цього питання соціологи уточнювали, що респондент може відмовитись відповідати на питання.
«Ми розуміли, що запитання чутливе і можна на нього навіть були не відповідати, хоча практично всі відповіли. Частина респондентів могли обрати більш оптичні варіанти, наприклад, що скоріше готові. Це такий легший варіант.
Але навіть частка тих, хто повністю готовий до служби — це близько 25%. Якщо дивитись на це в контексті того, скільки в нас всього людей, то такий відсоток є доволі високим. Це показує, що в нас ще велика кількість людей готові, якщо отримають повістку, піти служити та приєднатися до Сил оборони. Важливо, що серед жінок показник теж високий.
Ми також наводили порівняння з даними для інших країн. Тобто в інших країнах, особливо в Європі, ці запитання також ставляться. Насправді в Україні, яка живе в умовах реальної війни, і люди краще усвідомлюють справжню ситуацію, показник готових служити навіть вищий, ніж в Європі.
Ми дивимося на дані в сукупності. Якщо все-таки українці визнають, що війна екзистенційна, якщо вони категорично проти неприйнятних умов миру, то це узгоджується з тим, що значна частина людей допускають приєднання до війська», — розповідає Антон Грушецький.
Читайте також: Соціологи дізналися, що українці думають про «мирні плани» Росії, США, України і Європи
Виконавчий директор КМІС говорить, що вони постійно відстежують самооцінку матеріального становища домогосподарств в Україні. За його словами, зараз ситуація не гірша, ніж була навіть до повномасштабного вторгнення.
«Ми бачимо ситуацію, що зараз багато українців більш оптимістичні щодо економіки, ніж були до вторгнення. Це більше мірою відображає оптимізм та певне відчуття, що ми маємо бути стійкими.
Багато людей у Києві чи у Львові розуміють, що можливо, їхні доходи зараз не такі високі, як би їм хотілося, але порівняно з людьми, які живуть у прифронтових громадах, мобілізованими, їхня ситуація ще не така погана. Тобто в економічних питаннях українці також демонструють таку стійкість», — зазначає Антон Грушецький.
За його словами, у багатьох українців є враження, що грошей у держави достатньо, але треба припинити красти.
Виконавчий директор КМІС каже, що збереження таких високих показників готовності до опору свідчить, що українці не деморалізовані, а, стиснувши зуби, готові працювати задля досягнення завершення війни на прийнятних для України умовах. Українці продовжують триматися.
«Ми посилаємо сигнал європейцям та американцям, що готові до певних складних перемовин з Росією, але водночас посилаємо такий жирний сигнал, що ми при цьому не погоджуємося на капітуляцію», — зауважує він.
За його словами, результати опитування можуть бути аргументом для українського керівництва під час перемовин з нашими партнерами. Ці дані свідчать, що попри втому, українці готові продовжувати опір.
Читайте також: «Довіра до телебачення впала вдвічі» — аналітикиня ОПОРИ про зміну медіаспоживання українців
Упродовж 2-14 вересня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни і миру.
Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України опитали 1023 респонденти.
Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка перебуває під контролем Уряду України.
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: