facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Довіра до телебачення впала вдвічі» — аналітикиня ОПОРИ про зміну медіаспоживання українців

Інтерв'ю

Про медіаспоживання українців говоримо з аналітикинею цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА Анастасією Романюк.

«Довіра до телебачення впала вдвічі» — аналітикиня ОПОРИ про зміну медіаспоживання українців
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про медіаспоживання українців

Громадянська мережа ОПОРА провела дослідження про те, як на третьому році війни змінюється медіаспоживання українців.

Як розповідає аналітикиня цифрових платформ ОПОРИ, у цьому році, порівняно з 2022-м й 2023-м, громадська мережа побачила різку різницю у споживанні тих чи інших джерел інформації. До прикладу, у порівнянні з минулим роком, майже 20% аудиторії перестали споживати новини через телебачення (42,7% зараз проти 62,5% торік). До того ж впала довіра до телебачення фактично вдвічі, порівняно з минулим роком. Так, зараз цьому джерелу інформації довіряє 34% користувачів, тоді як у 2023 році довіряв 61%. Анастасія Романюк каже, що такий спад аудиторії й довіри до телебачення пов’язаний з недоцільністю формату телемарафону.  

Загалом майже всі джерела інформації втратили свою аудиторію, але ці втрати не такі відчутні, як у телебачення. Лише інтернет без урахування соцмереж (фактично вебсайти різних медіаредакцій) збільшив свою аудиторію — з 57,7% минулого року до 59,7% цього року.

Фото: oporaua.org

Читайте також: Чому Держдеп США вважає, що телемарафон порушує права людини: пояснює медіаексперт


Про роль соцмереж

Попри втрату аудиторії, найбільше українців отримують новини саме із соціальних мереж — 73,4%. Примітно, що соцмережі тримають лідерство у всіх вікових категоріях, крім людей віком 60–69 років та 70+ років. Найпопулярнішою ж соцмережею є Telegram, яким користуються 78% опитаних.  

Анастасія Романюк каже, що популярність соцмереж і зокрема Telegram зумовлена тим, що аудиторія хоче максимально швидко отримувати правдиву інформацію, коли події можуть змінюватися фактично щогодини. Телебаченню, наприклад, складно задовольнити цю вимогу. До того ж свою комунікацію в Telegram ведуть міська й державна влада, щоб подавати інформацію оперативно.

Фото: oporaua.org

Тут виникає дисонанс. Адже, з одного боку, громадські організації та громадянське суспільство висловлюють обґрунтовані підозри щодо безпеки Telegram і його зв’язків з РФ. З іншого боку, державні комунікації продовжують вести у цьому месенджері.

«Без послідовної державної лінії щодо комунікації, майданчиків комунікації, ми далі будемо залишатися в цьому лімбі нерозуміння аудиторії, в який бік варто бігти», — каже Анастасія Романюк.


Читайте також: Потрібен «чарівний копняк»: чому люди самостійно не відмовляються від Telegram


Дискусія про вихід з Telegram, каже представниця ОПОРИ, досить активна й давня. Є сумніви у прозорості платформи — ми не знаємо, чи справді вона знаходиться в ОАЕ, тобто за місцем реєстрації. Також політика «максималізованої свободи слова» є значно плодючішим ґрунтом для поширення дезінформаційних повідомлень, ніж у Facebook чи Instagram. А ще Telegram дає великі можливості для того, щоб комунікувати анонімно. Тому у громадянському суспільстві є сумніви щодо того, чи варто йти з Telegram. Бо якщо зробити це, то велика частина аудиторії лишиться в месенджері з анонімними каналами без якісної інформації.

«На мою думку, для того, щоб дійсно досягти змін у звичках споживання аудиторії, важливо займати проактивну єдину позицію. Адже якщо дійсно впливові, авторитетні діячі, організації в цій сфері будуть тягнути в різні боки, то аудиторія буде залишатися лише в розгубленості. Умовно, я усвідомлюю, що Telegram є небезпечним, що мої дані під великим ризиком, поки я користуюся цією платформою. Однак, наприклад, мені певну інформацію доводиться шукати виключно в Telegram. Або найшвидша комунікація відбувається в Telegram. І тому, звісно, без єдиної послідовної позиції представників держави, медіа та громадянського суспільства ми, на жаль, не зможемо досягти ефективних змін у боротьбі з цією ненадійною платформою і її популярністю в Україні», — висловлюється Анастасія Романюк.


Нагадаємо, представник ГУР Андрій Юсов в інтерв’ю проєкту «Повертаючи своє» розповів про російський слід в Telegram та підтвердив зафіксовані випадки співпраці платформи із російськими спецслужбами на території Росії. Юсов зазначив, що роботу месенджера в Україні треба унормувати та деанонімізувати.

У червні Громадське радіо припинило вести свій канал у Telegram. У цій публікації зібрані аргументи, які засвідчують небезпечність цього месенджера.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО