Чи готова українська енергетика до російських обстрілів: пояснює експерт

Про стан енергетичної інфраструктури

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповідає, що кожного тижня росіяни завдають по 2-3 хвилі ударів по енергетичній інфраструктурі. На національному рівні українці не відчувають ці удари, але окремі регіони страждають від цих обстрілів.

«Окремі регіони відчувають їх. Це було в Полтаві, часто траплялось в Сумах. В Одесі бували теж удари, що на 4-6 годин обмежувало доступ до електрики. Атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури найбільш активні саме у Сумській області, Харкові, на Сході та Півдні. Ситуація там доволі складна, тому що хвиля за хвилею наносяться удари по одних і тих же об’єктах.

Ми, звісно, набагато краще захищені, ніж рік тому чи тим більше на початку великої війни. Однак, коли атака відбувається хвиля за хвилею, то певні елементи обладнання вибиваються, потребують заміни. Це вже автоматичний процес, який триває постійно: відновлення, відновлення і відновлення уражених елементів енергосистеми», — говорить він.

На думку експерта, для національного блекауту підстав поки немає, бо ми набагато краще готові до атак, ніж навіть 9-10 місяців тому. Підготовка продовжується, багато потужностей відновлено, є резерв обладнання, є розуміння, як реагувати, добудовано багато фортифікацій.

«Але при цьому сказати, що ми взагалі нічого не боїмося, і точно жодних наслідків не буде, не можна. І якщо сфокусовані атаки на певні об’єкти відбуваються, вони свої результати дають. І до таких атак, до таких результатів треба бути готовими», — зауважує Олександр Харченко.

За його словами, складно захистити величезні генеруючі станції, які працюють на вугіллі. Великі теплові електростанції захистити можна тільки за допомогою ППО. Такі об’єкти убезпечити якимись фортифікаціями немає можливості. Наразі ж активно будують захист для гідростанцій.

Про децентралізацію енергетичної системи

Щоб реалізувати будь-який проєкт розподіленої генерації, необхідний час, говорить директор Центру досліджень енергетики. Встановлення складного обладнання потребує проєктних робіт, виготовлення, транспортування, встановлення і під’єднання. Для цього треба 1 рік чи 2, для потужніших обʼєктів — 4-5 років.

«Децентралізована генерація уже в багатьох містах представлена, але вона націлена на захист критичних елементів інфраструктури міст чи бізнесів. Поки що децентралізована генерація сконцентрована на тому, щоб не дати виключити опалення, водоканали у великих містах, захистити енергопостачання критичних елементів інфраструктури.

За 2-3 роки децентралізована генерація буде відчутна. Її стане достатньо, щоб впливати на енергетичний баланс регіонів», — каже він.

Читайте також: Чинний тариф на електроенергію діятиме до кінця жовтня, — рішення уряду

Про вітрогенерацію та сонячні електростанції

Олександр Харченко зазначає, що ситуація з вітрогенерацією така ж як із децентралізованою генерацією. Вона будується, поки йдеться лише про десятки мегават, а плануються сотні.

За його словами, сонячні електростанції впливають на певний рівень безпеки об’єктів, де вони встановлені. Вони вкрай обмежені у своїх можливостях: працюють тоді, коли світить сонце. Під час зимових місяців сонячні електростанції велику роль не грають.

Про будівництво вітряків

Директор Центру досліджень енергетики не вбачає у будівництві вітряків в Карпатах нічого поганого.

«Коли кажуть, що в Карпатах не має бути вітрових електростанцій, для мене це дуже дивно. Особливо враховуючи, що їх встановлення дуже часто прив’язано до вже наявних об’єктів та доріг. Власникам вигідно використовувати вже наявну інфраструктуру, бо вони ж інвестують свої гроші. Жодних якихось мегабудівельних подій в горах не відбувається. Встановлюється щогла, на ній стоїть вітряк. На відміну від розміщення десь на полонині, то він ще й не заважає сільськогосподарським роботам», — зазначає експерт.

Він каже, що наявні проєкти прив’язані до наявних доріг.

«Треба розуміти, що Карпати дуже далекі від стану цнотливого лісу, який ніколи не чіпала рука людини. Там є купа доріг, пов’язаних з військовими об’єктами та інфраструктурою радянського періоду. Повірте, що великий інтерес тих, хто будує ці вітряки, прив’язатися до вже наявної інфраструктури. Вони всіма силами плануються так, щоб використовувати наявні дороги.

Вирубати ліс і будувати нову дорогу — це дорого. Тому будь-яка компанія, яка фокусується на будівництві вітрових електростанцій, вивчає ситуацію та наявну інфраструктуру, яку можна використати. Це просто бізнес-логіка», — зазначає Олександр Харченко.

Читайте також: Будівництво вітряків: які обмеження та скільки часу потрібно

Довідково

Для опалювального сезону Кабінет міністрів, обласні адміністрації та енергетичні компанії закуповуватимуть додаткові засоби протиповітряної оборони (ППО), щоб захистити відповідну інфраструктуру від російських атак.

Про це за результатами засідання Ставки верховного головнокомандувача повідомив президент Володимир Зеленський.

За його словами, на Ставці обговорили потреби ППО. Зеленський доручив секретарю Ради нацбезпеки та оборони Рустему Умєрову скоординувати урядовців, обладміністрації та енергокомпанії для купівлі додаткових систем малої та середньої дальності, а також збільшити фінансування для виробників безпілотників.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono