Ілюстративне зображення з відкритих джерел
Руслана Кравченко: Які саме зобов’язання механізми містить перший етап цього плану? Що мається на увазі під виведенням військ або обміном полоненими?
В’ячеслав Ліхачов: Поки що офіційно ізраїльський уряд не затвердив план, але фіналізацію можна очікувати вже незабаром. Після цього протягом доби очікується відведення ізраїльських військ до тієї лінії, яку вони займали на серпень, до початку так званої операції «Колісниці Гідеона 2». Тобто виведення з міста Гази та з Хан-Юніса на півдні. Під контролем ізраїльської армії залишається більш як 50% території Сектора Гази.
Після цього протягом 72 годин ХАМАС має повернути в Ізраїль 20 заручників, які досі вважаються живими. Ізраїль має випустити близько 2 тисяч палестинських ув’язнених, яких звинуватили в тероризмі. Зокрема, 250 з них ув’язнені до довічного терміну за теракти, у яких загинули ізраїльтяни. Цей процес обміну має тривати 3 доби. ХАМАС просив ще час, щоб повернути тіла загиблих, оскільки деякі місця поховань знаходяться на території, яку наразі контролює ізраїльська армія.
Далі Ізраїль має розпочати другий етап відведення військ. Там була, згідно з планом Трампа, накреслена певна мапа за трьома лініями, на які поетапно має відступати Армія оборони Ізраїлю. Під контролем Армії залишиться лише кілометрова смуга довкола Сектору Гази.
Потім мають відбутися наступні етапи, які стосуються роззброєння ХАМАСу, створення тимчасової адміністрації, як з палестинського технічного квазіуряду, так і міжнародної ради миру, яку планує Дональд Трамп. Але ці етапи ще не деталізовано. Угода, яку досягнули в Шарм-ель-Шейху, стосується першого етапу звільнення заручників та палестинських ув’язнених.
Там є ще декілька менш важливих пунктів, як доступ гуманітарної допомоги до Сектору Гази, але перед усіма йдеться про найголовніше – припинення вогню. Досі офіційного режиму припинення вогню ще не було, він має наступити тільки після рішення ізраїльського уряду. Поки що ЦАХАЛ дотримується режиму обмеженого вогню, і ще вчора відбувалися збройні сутички.
З того моменту, як ізраїльський уряд офіційно затвердить угоду, має наступити режим припинення вогню та відбутися обмін заручників на палестинських ув’язнених.
Читайте також: Бути як ЦАХАЛ: що ЗСУ слід перейняти в ізраїльської армії? Влог Ірини Сампан
Руслана Кравченко: У соцмережах вже є багато відео про те, як десятки палестинців на вулицях Хан-Юніса і в центральній частині Гази танцюють, співають, святкують оголошення цієї угоди про припинення вогню. Чи може це все ускладнитися? Чи може реалізація цього плану все ж таки зупинитися на місцях?
В’ячеслав Ліхачов: Я поки що не готовий забігати наперед, оскільки в плані Дональда Трампа багато чого не деталізовано, там не було чіткої послідовності. Протягом подальших переговорів виникне ситуація, яка була між Росією та Україною в часи Мінських угод.
Що має бути перше? Відведення російських військ чи вибори, які має визнати український уряд? Приблизно буде ж те саме. Є багато пунктів щодо послідовності яких будуть розбіжності.
Але найголовніше те, що цей перший етап припинення вогню та звільнення заручників означає завершення цієї війни, яка триває понад 2 роки. Якщо не відбудеться якихось провокацій протягом найближчих днів, ми реально зможемо це побачити. Яку там надалі будуватимуть цивільну адміністрацію? Як буде відбуватися роззброєння ХАМАСу? Безумовно, виникнуть проблеми. Це план, який має чудовий вигляд на папері.
Нагадаю, що 32 роки тому було історичне рукостискання Ясіра Арафата і Шимона Переса у присутності американського президента Білла Клінтона на галявині біля Білого дому. Тоді усім це виглядало як закінчення ворожнечі, що на той час вже тягнулась майже півстоліття. Але з огляду на наступні 32 роки, можна сказати, що на папері прописати було легко, але домовитися про деталі та виконати було важко.
Але я б не хотів підважити сумнівами та побоюваннями цю угоду, яку досягнули вчора. Звільнення заручників — це те, за що Ізраїль воює. Заради цього загибла певна кількість ізраїльських військових — 1200. У цій війні загинули й понад 65 тисяч палестинців. Якщо цей жах припиниться, то це буде вже величезний стрибок.
Не знаю, чи можна вважати, що це заслуговує на Нобелівську премію миру, але безумовно Трамп до цього доклався. Саме він дотиснув Нетаньягу, щоб той погодився на те, що ХАМАС пропонував на початку цього року. Угоду у березні зірвали, але зараз Нетаньягу погодився на неї під тиском Трампа.
ХАМАС до останнього висував вимоги, які були неприйнятні для Ізраїлю, але погодився саме на такий план, бо його дотиснули партнери. До останніх переговорів залучили Туреччину, яка має добрі контакти й важелі впливу на ХАМАС. Під тиском Трампа Нетаньягу зробив крок на зустріч Катару і вибачився за атаку на Доху. І це в сукупності дуже складна конструкція, яку зібрав саме Дональд Трамп.
Руслана Кравченко: Чи не є це останнім кроком до Нобелівської премії миру, яку дуже хоче Трамп і яку будуть оголошувати вже завтра?
В’ячеслав Ліхачов: Не знаю, на що він сподівається. Номінувати на премію мали до лютого цього року, коли ще Дональд Трамп не посів посаду у Білому Домі. Навряд його імʼя є в топпереліку, якщо там не відбудеться чогось екстраординарного. І я не думаю, що це той випадок.
У мене є побоювання, що завтра після того, як Дональд Трамп не побачить власного прізвища, то він втратить зацікавленість. Оскільки він справді доклав значні зусилля для того, щоб цю угоду досягнули. І якщо він просто втратить фокус уваги, а всі ми знаємо, як важко утримати увагу Дональда Трампа, то подальші кроки його мирного плану почнуть гальмувати.
Читайте та дивіться також: Ірина Сампан: 6 (НЕ)завершених війн Трампа (ВЛОГ)
Руслана Кравченко: Від першої фази до повноцінного миру скільки має пройти часу?
В’ячеслав Ліхачов: Я не вірю в повноцінний мир. Згідно з планом, там немає жодного розкладу. Послідовність та чіткий таймлайн тих перших кроків було узгоджено тільки зараз в Шарм-ель-Шейху.
На наступних етапах буде величезна кількість складнощів. Ізраїль погодився на відведення військ з основної території Гази, а ХАМАС нібито буде роззброюватися і здавати зброю якомусь миротворчому контингенту, який буде сформовано за допомогою арабських країн, зокрема Єгипту. Але ХАМАС ще жодного разу публічно не оголосив, що він погоджується на це.
Навпаки, до останнього часу ХАМАС стверджував, що зброя спротиву має залишатися в руках тих, хто бореться проти окупації. Під окупацією вони офіційно вважають всю територію Ізраїля. Вони ніколи не визнавали право Ізраїля на існування в будь-яких кордонах.
Які важелі впливу можуть бути на організацію, яка наразі досягала певного успіху з власної точки зору і з точки зору багатьох палестинців? Згідно з опитуваннями, ХАМАС залишається найпопулярнішою політичною силою в Палестині, як в Газі, так і на Західному березі річки Йордан. Вони будуть конвертувати цю символічну перемогу у політичне майбутнє. Йдеться не тільки про Газу, а й про всю Палестину.
Чи будуть здатні миротворчі сили відбирати зброю силою, тиском? Чи будуть здатні вони застосовувати силу проти ХАМАСу? Чи будуть здатні вони, як влучно висловився один з ізраїльських журналістів, «відсувати дитячі ліжка у палестинських домівках для того, щоб знайти схрон з гранатометами?». У цьому є величезний сумнів.
Останні пункти Дональда Трампа наголошували на тому, що цей процес має прокласти шлях до самовизначення палестинців, тобто до створення Палестинської держави. Цей пункт є неприйнятним для Ізраїлю. Від цього Нетаньягу відмовлявся навіть на спільній пресконференції з Дональдом Трампом.
Тому з такою непримиренною позицією дуже важко сподіватися на досягнення сталого миру. Протягом останніх двох років екзистенційної для обох народів війни це тільки посилилось. Якщо цього не було досягнуто 30 років тому, коли ситуація дуже відрізнялася, то наразі це буде зробити набагато складніше.
В’ячеслав Ліхачов: Практично усі схвалюють. «Хезболла», єменські хусити, Іран стримано схвалюють. Вони наполягають на тому, що ізраїльський агресор чи Дональд Трамп навʼязав угоду, яка є вигідною ізраїльському агресору. Але вони не хочуть подовження цієї війни. Вони кажуть, що якщо ХАМАС погоджується, то і вони погоджуються.
ХАМАС офіційно оголосив це перемогою, то всі його союзники прийняли, що це перемога над «сіоністським агресором». ХАМАС протягом двох років спротиву примусив Ізраїль припинити його агресивні дії.
Читайте також: Росія зацікавлена в керованому конфлікті між Ізраїлем та ХАМАСом — Ліхачов
Нагадаємо, Ізраїль та ХАМАС підписали угоду про припинення вогню у Секторі Гази та звільнення заручників.
За цією домовленістю, сторони припинять бойові дії, Ізраїль частково виведе війська із Сектору Гази, а ХАМАС звільнить усіх заручників, яких він захопив під час нападу 7 жовтня 2023 року, в обмін на звільнення Ізраїлем сотень палестинських ув’язнених.
Крім того, вантажівки з їжею та медичною допомогою отримають дозвіл на в’їзд до Сектору Гази.
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: