Олександр Бурмагін: Сподіваємось на ухвалення найближчим часом законопроєкту 12111: це апгрейд закону про медіа

Вікторія Єрмолаєва: Громадське радіо — одне з тих медіа, які часто говорять про складнощі, з якими доводиться зараз жити і працювати, і планувати подальшу діяльність.

І багато ми говоримо про євроінтеграційні процеси. Тому перше моє запитання: що зараз треба впровадити в українське законодавство, зокрема, для того, щоб ті закони, за якими працює медіа, ті норми і правила були ототожнені з європейським законодавством? Чи є тут ще над чим працювати?

Олександр Бурмагін: Працювати завжди є над чим, особливо в напрямку євроінтеграції, оскільки Україна дуже довгий час, можна сказати, була на паузі в цих процесах. І, не дивлячись на підписану в 2014 році асоціацію, в багатьох секторах цей процес імплементації євростандартів фактично стояв на місці.

По медійній частині величезний прогрес був, коли проголосували закон про медіа. Він дав старт такій системній, глибокій реформі в цьому секторі. І, як пишуть експерти з Єврокомісії, на сьогодні у великій частині наше законодавство інтегровано і містить більшу частину підходів, які існують на сьогодні в Євросоюзі.

Але все одно, власне, після серії переговорів, які були між урядом України і Єврокомісією, скринінг законодавства, так званий, по всіх сферах відбувся, було написано дорожні карти, складено, затверджено, знов таки, урядом. Ці дорожні карти містять конкретні показники, що ще треба зробити, в яких напрямках, по яких питаннях, для того, щоб була, скажімо так, 100% відповідність. І по медіа теж, все одно, декілька кроків потрібно зробити.

Це, в першу чергу, пов’язано з Європейським актом про свободу слова, який тільки, в принципі, в серпні цього року, буквально в цьому місяці, на початку, вступив для самого Євросоюзу в силу. Це новий акт, але він уже фігурує у цих дорожніх картах. Там багато цікавих моментів по прозорості витрачання бюджетних коштів. Наприклад, для підтримки медіа, по суспільному мовнику, додаткові вимоги.

Ну, тобто, там є низка питань, які ми маємо вирішити на рівні нашого законодавства.

Окремий блок, який стосується виборчих речей, і є окремий акт, який стосується таргету політичної реклами і всього, що пов’язано з політичною рекламою. У нас теж тут будуть непрості виклики, тому що останнім часом реалізувався там певний підхід.

Ми відходили від застосування терміну «політична реклама». Наразі доведеться його повертати, і повертати саме через призму стандартів Європейського Союзу. Є питання, які пов’язані з незалежністю, до речі, Національної Ради і медійного регулятора, тому що Єврокомісія в своїх звітах про розширення вже останні декілька років говорить про це і каже, що бракує незалежності в частині фінансового, ресурсного забезпечення медійного регулятора.

Ну, але, звісно, що в цих питаннях у нас уряд і Мінфін теж мають певну позицію, з якою важко не погодитись. Це війна, це необхідність фінансування, в першу чергу, Збройних Сил і Сил Оборони, і, відповідно, ті чи інші реформи або основні актори в цих реформах, вони фінансуються, скажімо так, по залишковому принципу.

Але тут теж є певні законопроекти і компроміси. Ми сподіваємось, що буде найближчим часом ухвалено законопроект 12111, це апгрейд закону про медіа.

Він вже повністю готовий, він просто чекає другого читання голосування в залі. І є законопроект по оновленню закону про рекламу 12253. Він теж дуже важливий, але він тільки готується до другого читання, ще має бути засідання профільного комітету.

Там багато тих задач, які нам малювали на рівні Євросоюзу, деякі задачі будуть вирішуватись вже. А по частині ми маємо, скажімо так, домашнє завдання і протягом 26-го року там в цих дорожніх картах ще виписано таймлайни і дедлайни.

То до кінця наступного року маємо там три кроки зробити для того, щоб в медійній частині у нас тоді буде, скажімо так, 100% імплементація і закрита всі питання.

Вікторія Єрмолаєва: А яке домашнє завдання треба виконати медіа за ці два роки, щоб бути готовими до цих змін і нових правил?

Олександр Бурмагін: Ну, знаєте, зараз насправді основна задача медіа зараз в Україні — це вижити. Після закону про медіа ми стали так званим конвергентним регулятором, тобто ми працюємо зі всіма видами медіа.

Із пресою, у яких раніше взагалі не було регулятора, із онлайн-медіа, це взагалі новий вид медіа, плюс різноманітні провайдери, лінійні-нелінійні медіа.

Тобто ми з законом цим новим отримали увесь інструментарій. Ми, скажімо так, зараз бачимо медіаландшафт значно ширше і глибше, ніж було до 2023 року. І, на жаль, тенденція, звісно, на четвертий рік повномасштабного вторгнення достатньо такі невтішні. Тому що анулюються ліцензії за заявами самих компаній, постійно преса говорить про скорочення кількості редакцій.

Тобто медіа в Україні перебувають у достатньо важкому стані. За великим рахунком, це перша задача медіа — вижити. Ми теж, як медійний регулятор, максимально намагаємось сприяти з точки зору адміністрування процесів, переговорів з міжнародними донорами, розмов з Єврокомісією.
такі.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono