Що змінять нові правила Польщі для українців: пояснює політолог-міжнародник

Що зміниться для українців в Польщі

Світлана Біла: Чимало експертів пояснювали українцям, які перебувають за кордоном, що для них змінюється та як тепер контролюватиметься перетин кордону.

Отже, наразі йдеться про перехід від тимчасових норм до стандартних правил перебування. Але я також хотіла б зазначити, що йдеться і про нові правила реєстрації бізнесу в Польщі, які набули чинності 4 березня. Вони обмежують можливість відкриття ФОП для іноземців без відповідного статусу.

Як для українців відбувається цей перехідний етап, а також ризики, які існують, зокрема ризик демпінгу на конкретному ринку?

Віктор Савінок: Середовище та спільнота українців у Польщі є гетерогенними, тобто неоднорідними.
Це пов’язано з тим, що існує невелика група людей, які свого часу отримали польське громадянство. Є також група людей, які перебувають у Польщі переважно з 2014 року. Вони проживають у Польщі на підставі дозволів на довгострокове або тимчасове перебування.

Окремо є група людей, які прибули після 24 лютого 2022 року та користуються тимчасовим захистом, що діє до 4 березня 2027 року. Це, зокрема, зафіксовано в законі про тимчасовий захист осіб, які перебувають на території Польщі.

Відповідно, якщо йдеться про цю останню категорію, то для них де-факто нічого не змінюється.
Вони можуть і надалі працювати на тих самих підставах, що й зараз. Тобто їм не потрібно отримувати дозвіл від воєводи чи звертатися до відповідного центру зайнятості. Їхньому роботодавцю достатньо лише повідомити про те, що він працевлаштував громадян України, які користуються тимчасовим захистом.

Так само це означає, що нічого не змінюється і для тих людей, які мають фірми або ведуть одноособову господарську діяльність на території Польщі, адже вони продовжують працювати на тих самих підставах, що й раніше.

Тобто для цих українців наразі нічого не змінюється і нічого не зміниться, якщо вони скористаються можливістю оформити дозвіл на тимчасове перебування за так званою картою «CUKR». Вона дозволить їм продовжити своє легальне перебування на території Польщі ще на три роки. Перейти на цей дозвіл «CUKR» можна до 4 березня 2027 року. Достатньо до цієї дати лише подати документи.

Відповідно, для цієї групи українців, які прибули після 24 лютого 2022 року, змін насправді дуже мало. Вони стосуються лише доступу до деяких медичних послуг, які раніше надавалися безоплатно.

Станом на зараз користуватися цими послугами можна буде за умови, що людина працевлаштована, має ФОП або власну фірму і, відповідно, сплачує страхові внески до Польського національного фонду охорони здоров’я.

Чи призведе це до міграції українців

Світлана Біла: Загалом постає питання, як усе це впливатиме на подальші рішення українців: чи повертатимуться вони до України, чи, навпаки, продовжуватимуть переїжджати до інших країн Європи. Наскільки ці зміни вплинуть на те, чи залишаться вони в Польщі, чи все ж ітиметься про повернення певної когорти людей?

Віктор Савінок: Після ситуації з вето президента Кароля Навроцького на зміни до закону про статус громадян України у зв’язку зі збройним конфліктом на території України виникла певна невизначеність щодо того, що буде далі з правовим статусом громадян України, які прибули до Польщі та користуються тимчасовим захистом Європейського Союзу. Згодом ці зміни втратили чинність, зокрема у зв’язку з новими поправками.

Наразі такої невизначеності вже немає. Фактично ці громадяни мають приблизно рік, щоб адаптуватися до нових реалій і, зокрема, подати документи на відповідний дозвіл на перебування.

Існує ще один загальний момент: інструмент тимчасового захисту, який Європейський Союз активував у відповідь на повномасштабне російське вторгнення 4 березня 2022 року, припиняє свою дію 4 березня 2027 року.

16 вересня 2025 року Європейський Союз ухвалив так звані пропозиції для держав-членів щодо того, як виходити з режиму тимчасового захисту. З цих рекомендацій випливає, що саме держави-члени фактично нестимуть основну відповідальність за визначення правового режиму, який вони запропонують українцям, що прибули до них на підставі тимчасового захисту.

Серед держав-членів, імовірно, розпочнеться своєрідне неформальне регуляторне змагання: з одного боку — за те, щоб утримати більшу частину українців, які є економічно активними, тобто працюють на їхній території, щоб запропонувати їм такі умови перебування, які дозволять зберегти робочі місця та сприятимуть подальшій зайнятості.

З іншого боку, деякі держави-члени, які прийняли велику кількість українців, імовірно, намагатимуться паралельно робити кроки для скорочення своїх соціальних видатків. Зокрема, йдеться про можливе обмеження підтримки або заохочення до повернення в Україну тих людей, які не працюють і користуються соціальними виплатами.

Наприклад, наразі у Німеччині, яка прийняла найбільшу кількість українців, що користуються тимчасовим захистом, немає чітких норм, які дозволяли б залишатися на її території людям, що не працюють або не навчаються, наприклад, в університетах. Уряд лише нещодавно заявив про намір розробити законопроєкт, який має врегулювати процес виходу з режиму тимчасового захисту на території Німеччини. Втім, якою саме буде ця система, поки що невідомо.

З огляду на те що нинішній уряд прагне скорочувати соціальні витрати навіть для громадян Німеччини, які отримують соціальні виплати, цілком можливо, що Берлін намагатиметься економити й на підтримці українців, які ними користуються.

Хоча, якщо подивитися на статистику щодо українських біженців, то ключова дилема полягає не в тому, що вони нібито не хочуть працювати, як це часто стверджує «Альтернатива для Німеччини». Насправді проблема полягає в тому, що багато з них очікують на визнання своїх професійних кваліфікацій.

Новий скандал у Польщі

Світлана Біла: ​​Уже спалахнув новий скандал у Польщі. Тут важливо зрозуміти, що мають на увазі висловлювання президента Навроцького та голови місцевого Центробанку, коли вони пропонують фінансувати модернізацію польського війська не коштом європейських запозичень, а використати для цього золотий запас Польщі.

Реакція місцевого населення на це різна, бо йдеться про випадок, коли Центробанк фактично кредитує уряд, що зазвичай заборонено. Це створює неоднозначну ситуацію та підживлює суспільні дебати щодо легітимності таких кроків.

Віктор Савінок: Так, це справді заборонено. Це заборонено і загалом логікою того, як працює незалежний Центральний Банк. Це заборонено в тому числі й нормами Європейського Союзу кредитування уряду Центральним Банком. Треба задати також, що довкола цих європейських кредитних коштів на модернізацію польської оборонної промисловості йде жвава активна дискусія між різними політичними дискусіями.

Так, це дійсно заборонено. Таке обмеження випливає з принципу незалежності Центрального банку.
Варто також зазначити, що навколо використання європейських кредитних коштів на модернізацію польської оборонної промисловості точиться жвава та активна дискусія між різними політичними силами.

Якщо говорити про партії «Право і Справедливість» та «Конфедерацію», ключовим моментом, який викликає в них сумніви, є те, що кошти можуть бути або повністю вилучені, або виплата може бути призупинена у разі недотримання вимог, пов’язаних із прозорістю закупівельних процедур або загальною прозорістю фінансування оборонних видатків через програму SAFE.

Тут також варто згадати, що загалом Польща отримала найбільшу кількість коштів із цієї програми серед усіх держав-членів Європейського Союзу. Це пояснюється тим, що Польща безпосередньо межує з Російською Федерацією та Білоруссю, розташована на східному фланзі НАТО та має значну оборонну промисловість. Тому логічно, що вона стала одним із ключових бенефіціарів програми.

У таких умовах було б не дуже розсудливо втрачати це фінансування, особливо з огляду на його довгостроковий характер та наявність десятирічного періоду канікул по виплатах. Кошти надходитимуть зі спільних позик Європейського Союзу, який має дуже високий кредитний рейтинг — вищий, ніж у Польщі. Це дозволяє позичати під значно менші відсотки, ніж Польща могла б зробити самостійно.

Відповідно, існує низка факторів, які мали б спонукати польський уряд та президента погодитися на реалізацію цієї програми.

Проте існують сумніви з боку попередньої керівної партії, з якою пов’язаний президент Навроцький, щодо того, що Європейський Союз раптом може почати вимагати дотримання, наприклад, норм верховенства права або інших питань світогляду, про які багато говорять представники «Права і Справедливості». Відповідно, це спричиняє значну хвилю критики та побоювань серед політичних кіл.

Існує серйозна дилема, зокрема для польського президента: якщо він підпише закон, який дозволяє розпоряджатися цією позичкою, він безумовно стикнеться зі спротивом власного електорату. Якщо ж не підпише документ, він ризикує викликати невдоволення, зокрема серед військових. Начальник генерального штабу Польщі, генерал Вєслав Кукула, виступив фактично з безпрецедентною заявою, наголосивши, що програма SAFE є вигідною для Польщі. Ц також може спричинити конфронтацію з урядом та керівною більшістю.

Якщо президент підпише закон, але направить його до Конституційного суду, щодо якого існують сумніви щодо незалежності, він також може зіткнутися з невдоволенням з обох боків: з боку керівної більшості через те, що документ передано до такого суду, і з боку «Права і Справедливості» чи «Конфедерації» через те, що він, на їхню думку, поступився впливом проєвропейських сил і передав частину польського суверенітету.

Довідково

Нагадаємо, з 5 березня ті українці, хто приїжджатиме до Польщі, повинні протягом 30 днів оформити український PESEL. Якщо цього не зроблять, вони можуть втратити право на тимчасовий захист. Ті, хто вже отримав PESEL без документів, повинні оновити їх до кінця серпня поточного року.

Також змінюються правила безоплатної медичної допомоги. Тепер її отримають лише українці, які зазнали тортур, а також діти та вагітні жінки. Інші українці, що приїхали через війну, повинні будуть сплачувати страховий внесок, щоб користуватися державною медициною.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії