Фото з відкритих джерел
Сергій Куюн: Ми й так живемо в досить складний, стресовий, кризовий час. Я не розумію, навіщо деякі експерти додатково нагнітають цю ситуацію. Річ у тім, що на паливному ринку все гаразд. У нас достатньо пального всіх марок. Ми дуже гідно пройшли січень.
У січні реалізація на автозаправних станціях зросла на 25–40 % порівняно із січнем минулого року. Тобто це був справжній форс-мажор. Ми його подолали, оскільки мали гарний запас дизельного пального ще з грудня.
У грудні було імпортовано історичний рекордний обсяг дизельного пального — понад 800 тисяч тонн. Це дуже знадобилося нам у січні. Щодо бензину, то, як кажуть, пройшли по краю — довелося додатково закуповувати обсяги.
І вже зараз, буквально вчора, я дізнався, що ситуація така, що трейдери активно шукають пальне: один із великих наших операторів везе його з Іспанії. Відверто кажучи, я вперше про таке чую. У 2022 році були постачання бензину з Нідерландів — таке вже траплялося. Але щоб пальне везли ще й з Іспанії — такого, чесно кажучи, не пригадую.
Тому пальне є, а ціна на нього — ринкова. На жаль, світовий ринок у січні підніс нам певний сюрприз. Адже зазвичай січень — так званий «мертвий» місяць: споживання дуже низьке, тож ціни, як правило, майже не змінюються.
Проте цього січня ми бачимо, що відбувається навколо Ірану. Близько 50 % світових обсягів нафти проходять повз Іран через Ормузьку протоку. Наразі там Сполучені Штати Америки накопичують свої військові сили — вже стягнуто значну кількість кораблів тощо. Відповідно, ринок нервує, і ціни злетіли.
Оскільки ми купуємо пальне на світовому ринку, змушені реагувати на ці зміни. Але говорити про якесь трагічне зростання цін — це, м’яко кажучи, перебільшення. Дійсно, ціни зросли на кілька гривень, саме через підвищення закупівельних, тобто світових, цін. У нас просто немає можливості на це не реагувати.
Водночас називати це трагедією або говорити про якийсь непідйомний, кимось спровокований ріст — щонайменше дивно. Чесно кажучи, чути таке дуже дивує.
Світлана Біла: Центр Разумкова повідомляє про проблеми на паливному ринку. Найбільш критичною є ситуація з дизельним пальним. Ризик для дизеля досяг максимального рівня, що означає загрозу для логістики, аграрного сектору та базового функціонування економіки.
Додатково зазначається, що зростання споживання генераторами, дефіцит арктичного дизельного пального, проблеми з якістю пального, а також концентрація ринку в руках обмеженого кола великих мереж посилюють вразливість цивільного сегмента за умови пріоритетного забезпечення армії.
Є й кілька інших аспектів, однак ключовий висновок полягає в тому, що паливний ринок наближається до критичної точки.
Сергій Куюн: Я читав цей звіт. Мені складно його коментувати. Не хотілося б ображати колег, але звідки беруться такі висновки — про яку кризу йдеться, мені, чесно кажучи, важко зрозуміти.
У чому сила українського паливного ринку? У тому, що на ньому присутня безпрецедентна кількість гравців. Такої кількості заправних мереж немає не лише в Європі — я думаю, її немає й у світі. Водії, наприклад, добре знають ділянку траси Київ-Чоп поблизу Житомира: на відрізку довжиною два кілометри розташовано десять автозаправних станцій.
Тож, перефразовуючи класика, якої конкуренції вам бракує, шановні колеги-експерти, і про яку концентрацію ви говорите? В Україні немає жодної мережі, частка якої на ринку автозаправних станцій перевищує вісім відсотків. Таких мереж просто не існує.
Звідки ж тоді такі висновки? Пального достатньо. Сьогодні в Україні немає жодної автозаправної станції, на якій було б відсутнє пальне. Про яку кризу і про яке наближення до неї йдеться? Чесно кажучи, я не розумію. І в цій ситуації можна порадити лише одне — довіряти перевіреним джерелам інформації.
Світлана Біла: Я перевірила низку платформ і можу сказати, що загалом інформація зводиться до тверджень про вкрай критичну ситуацію. Тоді виникає й наступне запитання: з якою метою в такий спосіб висвітлюють цю інформацію?
Сергій Куюн: Я саме тому й кажу, що варто перевіряти інформацію, адже люди дуже охоче підхоплюють будь-який негатив, усілякі страшилки, хоча це часто не має нічого спільного з реальністю. Нікому не цікаво, коли ринок працює нормально і всього достатньо. Це ж не новина — таке не друкують і не поширюють.
А от повідомлення про те, що ринок нібито наближається до біди чи кризи, — це вже цікаво: таке активно публікують і пересилають. І, чесно кажучи, мені здається, що це схоже на якусь диверсію.
Можливо, це комусь не сподобається, але пальне є. Дійсно, січень був дуже напруженим, адже ніхто не очікував такої енергетичної кризи. На цей сектор чинився значний тиск, однак ринок упорався. Зараз додаткові обсяги закуповуються, всі автозаправні станції працюють. Я не бачив жодної станції, на якій не було б хоча б одного виду пального.
Усе є: скраплений газ є, бензин завозиться, дизельне пальне також. Інша річ — морози. Справді, стандартна зимова марка дизельного пального розрахована на температуру до мінус 20 градусів і зазвичай нормально тримає свою температуру фільтрованості. Але коли в багатьох регіонах температура опускалася нижче мінус 20, виникали проблеми — пальне замерзало.
У мене навіть одна машина замерзла, але вже наступного дня вона завелася і поїхала. Слава Богу, прогноз погоди зараз сприятливий: значних морозів не очікується. Говорили про можливий сплеск наступного тижня, можливо у ніч на понеділок. Я переконаний, що шукати тут проблем точно не варто, бо їх немає.
Уряд запропонував бізнесу пакет енергетичної підтримки: ФОПи 2 та 3 групи можуть отримати від 7,5 тис. до 15 тис. грн (залежно від кількості найманих працівників), або скористатися енергокредитом під 0% на купівлю генераторів та акумуляторів.
За словами підприємця та засновника Advanter Group Андрія Длігача, за два місяці ракетних обстрілів та блекаутів бізнес втратив 28% продуктивного робочого часу. Собівартість продукції зросла на 11%. А сумарні втрати бізнесу з цих причин склали близько 5% річного обороту, що, як стверджує Андрій Длігач, дуже багато.
Єдиний шлях для поліпшення ситуації — це державна допомога. Стійкості бізнесу сприяє та частина пакета енергетичної підтримки, яка стосується кредитів.
Андрій Длігач нагадав, що програма передбачає можливість отримати до 10 млн грн кредиту на три роки під 0% річних. Гроші цього кредиту можна використати на генераційне обладнання — когенераційні установки, дизельні, бензинові та газові генератори.
За його словами, ця програма допоможе на 35% компенсувати витрати бізнесу, що є дуже суттєвим.
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії