В гостях у Громадського радіо побувала одна з переможниць цієї премії —докторка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця відділу математичного моделювання морських і річкових систем Інституту проблем математичних машин та систем Національної академії наук України Катерина Терлецька.
З нею ми поговорили про саму премію та частково – про стереотипи, з якими стикаються науковиці в Україні.
Катерина Терлецька: Започаткували цю премію у ЮНЕСКО, їй вже 21 рік. Україна включилася до цього конкурсу два роки тому, перші фіналістки були минулого року, а цього року це вже другі три фіналістки.
Це національна українська премія, але це премія L’Oréal і ЮНЕСКО.
На конкурсі я мала представити журі свої наукові досягнення. Щоб податися на конкурс, мали бути публікації у престижних міжнародних виданнях. Але окрім того, що в тебе є публікації, ти мав запевнити журі, що ти займаєшся не тільки наукою, але й організовуєш конференції, що ти займаєшся популяризацією науки, і що в тебе є якісь соціальні проєкти.
Катерина Терлецька: В Україні ще виникають питання, як жінка може поєднати науку і жіночий побут. Проте світ потроху рухається. Три роки тому я брала участь у проєкті рольових моделей для європейських жінок. На це вкладаються дуже великі гроші, видаються гранти – саме на популяризацію жінок в науці. Я дуже рада, що ми прийшли до цієї теми і в Україні. Мені здається, як в Україні, так і в Європі жінці дуже важко поєднувати роль науковиці та роль жінки, роль мами, роль дружини. А всі ці проєкти рольових моделей спрямовані на те, щоб дати поради і відповіді жінці на те, яким чином тримати цей баланс.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.