Ідеологію не завжди доречно чіпати, коли йдеться про людські страждання і втрату життів – переселенка з Донбасу

Про це ми поговорили із журналісткою та переселенкою з Донбасу Мариною Курапцевою.

Марина Курапцева: Академічне визначення  поняття незалежності можна було спокійно сприймати всім нам до 2014 року, а тепер кожен та кожна з нас, мабуть, визначається з тим, що таке незалежність. Для мене це, по-перше, незалежність від якогось стереотипного мислення, від заскорузлого совєтського сприйняття реальності.

На мою думку, з жителями окупованих територій сталося те саме, що сталося з вимушеними переселенцями, але є різниця у тому, що ВПЛ мають інструменти, щоб відстоювати свої права. Наприклад, зараз ми маємо право вже голосувати на місцевих виборах. А жителі окупованих територій залишилися без представлення в медіа, без власного голосу.

У мене у Facebook є цикл дописів #окупованілюди, де я збираю історії людей з окупованих територій. Це важкі історії, з якими я не завжди солідарна, але тут важливо розуміти, що люди на окупованих територіях чи на вільних не мусять бути патріотами, не мусять бути сепаратистами і взагалі нічого не мусять, окрім дотримання законів чинного українського законодавства.

• Люди на окупованих територіях чи на вільних не мусять бути патріотами, не мусять бути сепаратистами і взагалі нічого не мусять, окрім дотримання законів чинного українського законодавства.

І коли ми кажемо про настрої на тих територіях, то я за те, щоб розглядати це комплексно. Якщо ми вже говоримо про настрої на окупованих територіях, тоді ми маємо говорити про настрої в усій Україні – так буде чесно. Тому що на окупованих територіях люди зіштовхнулися із тим, що вони не мають голосу, але їх дегуманізовано в очах аудиторії певними силами, і не тільки проросійськими.  Я часто бачила, що емоційна подача матеріалу про окуповані території не завжди є доречною. Завжди важливий контекст, а він один: наші території окупувала Росія, і там, на окупованих Росією територіях України, живуть українці та українки, які не відмовлялися від свого громадянства.

Можливо, варто подивитися на життя людей на окупованих територіях з точки зору Марії Горпинич, яка згоріла в Опитному від того, що в неї не було електрики і вона світила собі лампою. Принаймні, це офіційна версія, що через цю лампу згоріла жінка, яка дійсно була громадянським «кіборгом». І моя правда про цю війну – це правда про Марію Горпинич. Не про те, хто за кого голосував чи хто ходив на «референдум», який був шість років тому. Зараз вже інша реальність – люди, які живуть без газу, світла, води, опалення, без можливості доступу до державних, медичних сервісів, юридичних та правозахисних послуг. Тому я б дивилася через таку призму на їхнє життя. А ідеологія – це слизька штука, яку не завжди доречно чіпати, коли йдеться про людські страждання і втрату життів.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.