Коліушко: «Червона зона» карантину у Луцьку та Тернополі нагадує квітневу заборону гуляти парками — логіка незрозуміла

Із 3 серпня у Луцьку, Тернополі та Кіцманському районі Чернівецької області мали суттєво посилити карантинні обмеження. Ці населені пункти увійшли до «червоної зони». Там повинні заборонити роботу громадського транспорту, закладів освіти, дитячих садочків, таборів, ТРЦ та ресторанів.

Проте у Тернополі та Луцьку, схоже, не збираються посилювати карантин. Кажуть — для цього немає підстав.

Зокрема, Тернопільська міська рада проголосувала за визнання Постанови Кабінету міністрів України від 22.07.2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» такою, що не ґрунтується на нормах Конституції України.

Як сприймати те, що місцева влада ухвалює рішення, що суперечать рішенням центральної? Чи є це саботажем? Ми запитали у голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка.

Ігор Коліушко: Ця ситуація говорить мені про наступні речі. Влада не докладає зусиль для того, щоб її політика була обґрунтована і зрозуміла громадянам країни. Це хронічна проблема нашої влади, яка вважає, що може робити, що завгодно, оскільки вона — влада. Водночас вона не завжди посилається на аргументи та авторитетні джерела. І в цій ситуації це породжує ту проблему, яка є.

Я, не фахівець, а звичайний громадянин з двома вищими освітами, намагався зрозуміти, чому саме Луцьк і Тернопіль віднесено до «червоної» зони, коли за всією статистикою виглядає, що в них мала б бути кращою ситуація, ніж в інших деяких містах. І так і не зрозумів. І у цьому полягає головна проблема — цього не зрозуміли також багато людей.

Окрім того, ця ситуація свідчить про те, що влада не продумує свої кроки наперед, не аналізує різні варіанти — що буде, якщо буде той чи інший ефект. Тому, гадаю, у владі зараз самі собі ставлять питання: що ж робити, коли міста ігнорують їхні рішення? Треба було думати до того, як приймати таке рішення. І тут виходить, що, з одного боку, є легітимне урядове рішення, яке треба виконувати, а з іншого боку, воно нікому незрозуміле і його виконувати не хочуть. Також незрозуміло, які наслідки можуть бути від цього невиконання – кого можна притягти до відповідальності, за що, на якій підставі. Тому ці речі є хаотичні і непродумані до кінця.

• Місцева влада керувалася тим, що громадяни не розуміють цих рішень. А якщо вони будуть сліпо виконувати рішення, яке громадяни не розуміють, вони будуть втрачати авторитет громадян

Мене дуже бентежить, що ці рішення незрозумілі. Пам’ятаєте, у квітні заборонили гуляти парками . Всі задавали питання – чому? Яка логіка цієї заборони?  Ніхто не відповідав. А потім у травні в одному інтерв’ю визнали, що це, можливо, було перегинання палки, щоб залякати громадян, аби вони поважніше ставилися до карантинних  обмежень.

Я не думаю, що це був демарш. Із цієї точки зору, навпаки — місцева влада ризикує. Але місцева влада і керувалася тим, що громадяни не розуміють цих рішень. А якщо вони будуть сліпо виконувати рішення, яке громадяни не розуміють, вони будуть втрачати авторитет громадян. Це важливо перед виборами.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS