Нафтова війна між Білоруссю та Росією була прогнозована — Ігар Тишкевич

Про це 14 лютого заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко. За його словами, в січні Росія з необхідних 2 мільйонів тонн нафти поставила тільки півмільйона тонн — тобто чверть від запланованого. Лукашенко уточнив, що через країну на Захід і для Білорусі прокачується 70 млн тонн нафти, і  Білорусь сумлінно виконує свої зобов’язання.

Раніше, 10 лютого, в Білорусі заявили, що Росія погодилася продавати країні нафту за ринковими цінами, чого нібито й домагалася білоруська сторона. 12 лютого держконцерн Білорусі «Белнефтехим» через дефіцит нафти обмежив постачання для мереж російських АЗС, через що ті розглядають можливість закупівлі палива в сусідніх країнах.

«Білорусь опрацьовує питання постачань нафти з польськими партнерами, обговорюється запуск однієї з гілок магістрального нафтопроводу «Дружба» в реверс із Гданська», — заявив білоруський президент Олександр Лукашенко.

Із чим пов’язана така принципова позиція білоруського президента, ми розпитали в експерта програми «Міжнародна та внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігаря Тишкевича.

Ігар Тишкевич: Нафтова війна між Білоруссю та Росією була прогнозована, я про це говорив ще на початку 2019 року. Справа у тому, що Білорусь купувала російську нафту. Але за рахунок чого отримувалася різниця у коштах? За рахунок експортного мита. Коли підписувалася угода про Митний союз, то передбачалося, що експортного мита не буде. Відповідно, отримувалася знижка за рахунок саме того, що обсяги постачання у Білорусь нафти не враховувалися як експорт.

Але паралельно з цим була інша складова – це кошти на транзит. Ціни на транзит російської нафти через Білорусь у вісім разім менші, ніж кошти до Новоросійська через гори також офіційними нафтопроводами російської «Транснефти» територією самої Росії. Свого часу такі угоди підписувалися пакетом, і виходило, що з одного боку, Росія дає пільгові ціни на нафту, з іншого боку, Білорусь дає пільгові ціни на транзит.

Але росіяни почали розглядати ці договори не як пакет, а як окремі договори. Виходить, що Білорусь не має права підвищити ціну на транспортування до хоча б внутрішньо російських рівнів, а Росія проводить податковий маневр — обнуляє експортне мито, а податки покладає на видобувні компанії. Як наслідок, Білорусь виходить на ті ж самі світові ціни на нафту і експортного мита вже немає.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.