Новий експрес-тест на COVID-19 дозволить за 30 хвилин дізнатися результат — Віктор Ляшко

Коронавірусна хвороба набирає обертів. У «червону карантинну зону» потрапляє усе більше регіонів і населених пунктів країни. Над якими заходами протидії пандемії COVID-19 працюють в українській сфері охорони здоров’я?

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Віктор Ляшко

Новий експрес-тест на COVID-19 дозволить за 30 хвилин дізнатися результат — Віктор Ляшко
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-dvivetime-20-09-18_lashko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-dvivetime-20-09-18_lashko.mp3
Новий експрес-тест на COVID-19 дозволить за 30 хвилин дізнатися результат — Віктор Ляшко
0:00
/
0:00

Про це і не тільки ми поговорили з головним санітарним лікарем країни Віктором Ляшком.

Тетяна Курманова: Уже можна констатувати, що в Україні нині найгірша ситуація із коронавірусом за весь час. Кабінет міністрів ухвалив рішення про зміну критеріїв для карантинних зон. Як саме вони змінилися і чому?

Віктор Ляшко: У понеділок міністр охорони здоров’я провів селекторну нараду з мерами міст, де мав відверту розмову. Є критерії, які були встановлені у 641 постанові і чітко передбачали чотири зони за рівнем епіднебезпеки. Але що показувала практика? Там, де встановлювався «червоний» рівень епіднебезпеки, обмеження не виконувалися. Нам треба було прийняти рішення — що робити далі? Відповідальність за невиконання цих обмежень несуть органи місцевого самоврядування. Тому ми провели з ними відкритий діалог — давайте зробимо так, щоби ми прописували рішення, переводили той чи інший регіон у відповідний рівень епіднебезпеки і ці рішення виконувалися. Ми домовилися, що «червоний» рівень епіднебезпеки буде встановлюватися спільним рішенням Національної комісії з регіональними та з залученням органів місцевого самоврядування. Так ми спільно прописуватимемо обмеження, які будуть працювати.

Тетяна Курманова: В Європі зараз говорять, що переходять до «другої хвилі» поширення COVID-19. Ми ще знаходимося на «першій», чи теж вже можна говорити про «другу»?

Віктор Ляшко: Наше завдання – не допустити стрімкого одномоментного зростання кількості випадків коронавірусної хвороби. У березні ми спрацювали на випередження, адже наша ціль була — не допустити колапсу системи охорони здоров’я. Ми вийшли на плато. Будь-які карантинні обмеження — це не перемога над хворобою, це розтягнення кількості випадків у часі, що дозволяє надавати медичну допомогу всім, хто її потребує. Зараз система охорони здоров’я справляється, кількість ліжок підготовлена. Ми маємо на сьогодні 30 тисяч ліжок, 40% із них забезпечені централізованим підведенням кисню. Зараз докуповуються кисневі концентратори, тобто всі люди, які потраплятимуть у лікарні, будуть мати доступ до кисневої терапії. З’явився оновлений протокол лікування, з’явилися нові стандарти надання медичної допомоги, тобто ми працюємо у цьому напрямку.

  • Будь-які карантинні обмеження — це не перемога над хворобою, це розтягнення кількості випадків у часі, що дозволяє надавати медичну допомогу всім, хто її потребує

Тетяна Курманова: Які це нові стандарти?

Віктор Ляшко: Тестування. ПЛР-тестування залишається основним стандартом тестування, але дозволяється проводити скринінгові тестування експрес-тестами на антиген. Тобто з’явився новий вид тестування, який дозволяє за 30 хвилин мати результат — чи людина інфікована коронавірусом, чи не інфікована. Раніше експрес-тестування були на антитіла, тобто вони виявляли вже сформований імуноглобулін у плазмі нашої крові. Сьогодні — це антиген. Зразок береться із носоглотки, так само, як і для ПЛР-тестування, поміщається у пробірку, у якій є фермент, виділяється РНК і потім ця крапелька крапається на експрес-тест, який показує наявність чи відсутність антигену. Це дозволяє нам вже сьогодні проводити сортування.

Ми зараз звернулися до нашого профільного державного підприємства, яке займається закупівлями, для того, аби воно провело моніторинг цін. І далі будемо думати або про центральні закупівлі, або про передачу коштів на місцевий рівень для того, щоб там закуповували ці експрес-тести. Відтак, тестування стане доступнішим, оскільки кожен сімейний лікар, кожна мобільна бригада зможе проводити таке тестування.

  • Тестування стане доступнішим, оскільки кожен сімейний лікар, кожна мобільна бригада зможе проводити таке тестування

Якщо продовжити розмову про ПЛР-тестування, то є визначені групи, кому обов’язково потрібно робити таке тестування. Цього тестування потребують всі люди:

  •  які мають ГРВІ, яким не проводили експрес-тести на антиген, або якщо його проводили і він виявився позитивним, то треба ще підтвердити ПЛР-тестуванням;
  • всі, хто перебуває в лікарні з пневмонією;
  • всі, хто був у контакті з хворими на коронавірусу хворобу, але при появі симптомів. Якщо ви були у контакті, але немає симптомів, тестування ПЛР не потрібне. Ви проходите самоізоляцію 14 днів.

Тетяна Курманова: Наскільки зараз вистачає тестів і чи плануєте ви залучати приватні лабораторії для того, щоб проводити тестування, як це роблять у країнах Європи?

Віктор Ляшко: В Іспанії результат тесту чекають 3-5 днів, у Німеччині — 2-4 дні. В Україні у березні 28 лабораторій були готові проводити тестування, і максимум вони робили 200 тестів на добу. У вересні в нас понад 100 лабораторій можуть проводити тестування, і за добу проводимо 30 тисяч тестів. У державних лабораторіях була одна автоматична станція для виділення РНК вірусу. Сьогодні ми маємо 44, плюс 33 такі станції їдуть в Україну. У березні в нас було 40 приладів для отримання результатів ПЛР-тестів, сьогодні ми маємо понад 100. Тобто лабораторії укомплектовані.

Тетяна Курманова: Але тестування мають працювати на випередження. А ми зараз маємо явно хворих людей, які потрапляють до лікарень, і лабораторії завантажені. Кількість проведених тестів не дає розуміння повної картини. Здається, що ми просто не встигаємо за розповсюдженням пандемії. Наприклад, у Німеччині проводиться 150 тисяч тестів на добу, в нас — 30 тисяч.

Віктор Ляшко: У нас населення — до 40 мільйонів, у Німеччині — 80 мільйонів. Крім того, Німеччина заходила в епідемію з наявними лабораторіями та тест-системами, ми заходили без лабораторій та тест-систем. Сьогодні ми робимо 30 тисяч тестів. Чи потрібно розвиватися? Так, потрібно і ми все робимо для цього. Але не можна так просто говорити, що влада нічого не зробила. Ми робимо досить велику кількість і показуємо результат. Для того, щоб пришвидшити отримання результатів, запроваджені скринінгові тестування на антиген. Це не український винахід, весь світ бачить проблеми з тестуванням методом ПЛР.

Усі очікують, що зараз буде додаткове зростання кількості випадків коронавірусної інфекції плюс доєднаються і інші інфекції, які так само тестуються. Тоді потрібно впроваджувати додатковий скринінг, який дозволить відсортовувати грип від коронавірусу, аби впроваджувати відповідну тактику лікування. Тому працюємо, стратегія збільшення проводження тестування в нас також існує і ми її пробуємо робити.

Тетяна Курманова: Коли ми можемо сподіватися на масовість тестування?

Віктор Ляшко: За два тижні, коли масово повинні зайти експрес-тести на антиген.

Тетяна Курманова: Як ведеться статистика і наскільки вона адекватна?

Віктор Ляшко: У статистику щодня потрапляють лабораторно підтверджені випадки коронавірусної хвороби. Тобто береться все тестування, яке відбулося впродовж дня, о 18:00 годині вечора закривається. Зразки зібрали і дали статистку о 9:00 ранку щодо кількості лабораторно-підтверджених випадків.

Летальні випадки ми фіксуємо не внаслідок хвороби. Кожна людина, яка померла і мала коронавірусну хворобу, фіксується нами як померла не від цієї хвороби, а як така, яка мала її. У подальшому, через місяць-півтори ця статистика оновлюєтеся, оскільки проводяться патологоанатомічні розтини тіла, які показують, чи це був летальний випадок внаслідок коронавірусної хвороби чи це співпало. Тобто в людини були зовсім інші несумісні з життям стани, але під час цих станів вона ще була інфікована коронавірусною хворобою.

  • Кожна людина, яка померла і мала коронавірусну хворобу, фіксується нами як померла не від цієї хвороби, а як така, яка мала її

Тетяна Курманова: Чи є ризик повернення до жорсткого карантину?

Віктор Ляшко: Тут є дві позиції — медична і економічна. Коли ми розпочали перехід до адаптивного карантину, з’явилися ці два питання — медичне і економічне. І ми намагаємося знайти золоту середину. Ми не хочемо вводити жорсткий карантин по всій країні через те, що може постраждати економіка.

Тетяна Курманова: А є ще політична складова, наприклад, місцеві вибори.

Віктор Ляшко: Жодної політичної складової немає. Щоб політика вплинула на карантин, треба ввести надзвичайний стан. Щоб його ввести, має проголосувати Верховна Рада. А щоб вона проголосувала, треба приходити і показувати певні речі: ось — епідеміологія, ось — готовність системи охорони здоров’я, ось — колапс, який може бути, і тоді не тільки коронавірус, а й інфаркти, інсульти не буде можливості лікувати.

Такі ситуації, на жаль, в світі були, всі бачили жахливі картинки, коли «швидкі» не приїжджали до людей з інфарктами і інсультами. Чи хочемо ми цього? Ні. Ані люди, ані влада. Тому ми і кажемо, що завжди треба знаходити компроміс, йти на діалог, і робити речі, які потрібно робити кожному на своєму місті. Тоді і вибори будуть, і епідситуація буде стабільною, і надаватиметься ефективна медична допомога.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS