Фото: компанія «Здоровий клімат»
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль заявив, що в кожній області України нобхідно побудувати овочесховища, які вміщатимуть щонайменше 10-20 тис. тонн продукції.
Сергій Рибалко зазначає, що важливо розуміти: наразі йдеться про наміри, озвучені міністром, а не конкретне рішення уряду.
«Наразі це не план, а бажання. Якщо говорити про картоплю, Україні потрібні сховища приблизно на 1-1,2 млн тонн. Зараз ми маємо близько 300 тис. тонн. По овочевій групі загалом дефіцит ще більший. Тому добре, що на цю проблему звернули увагу, але виникає питання, хто будуватиме ці сховища».
Читайте також: Українська армія може залишитися без картоплі: які причини
Член Ради директорів УАВК стверджує, що зараз будівництвом сховищ точно не займатиметься сама держава. Відповідно, потрібно залучати для цього бізнес. Крім сховищ для картоплі необхідні також підприємства для її переробки.
До повномасштабної війни в Україні була програма розвитку картоплярства, що передбачала залучення коштів з бюджету для будівництва овочесховищ. Там передбачалося 40% компенсації вартості вже побудованих сховищ.
«2021 рік дійсно став проривним, тоді в Україні було побудовано сховища приблизно на 40 тис. тонн для зберігання картоплі. Такий механізм був дійсно дуже дієвий і мав працювати до 2025 року. На жаль, протягом великої війни всі програми призупинили».
Сергій Рибалко говорить, що потрібно ввести можливість будівництва овочесховищ за рахунок програми «Доступні кредити 5–7–9%». Зараз цей пільговий кредит не поширюється на спорудження таких об’єктів. Українська асоціація виробників картоплі направила запит у міністерство й отримала відповідь, що це питання розглянуть. Тоді в програму «5-7-9%», можливо, включать інвестиційні проєкти з будівництва картоплесховищ.
Також потрібно розвивати переробну сферу, говорить член Ради директорів УАВК, оскільки наразі в Україні погано розвинена індустріалізація сільського господарства. Передові європейські країни у сфері картоплярства — Бельгія, Нідерланди, Німеччина та Франція — переробляють понад 50% власної вирощеної сировини. Україна в цьому напрямку критично поступається.
«Наприклад, в Україні не виробляється жодного кілограма картоплі фрі. Все це імпорт, на який ми витрачаємо дуже багато коштів. Єдина галузь переробки в сфері картоплярства, що у нас розвивається, — це виробництво крохмалепродуктів».
Раніше в програмі було передбачено фінансування двох заводів для переробки на картоплю фрі та двох — на інші картоплепродукти. Сергій Рибалко говорить, що Українська асоціація виробників картоплі активно над цим працюватиме.
В Україні також відсутня об’єктивна статистика щодо обсягів вирощування картоплі. Хоча офіційно продовжують називати число 20 млн тонн, актуальне споживання становить близько 2,5 млн тонн. З них близько 1,5 млн тонн картоплі вирощено на приватних господарствах. Відповідно, зберігається вона теж у наявних у людей приміщеннях і просторах. В період з липня до жовтня переважну частину картоплі викопують та одразу ж з’їдають. Протягом решти року картоплю необхідно зберігати, для чого й потрібні сховища.
«Зараз картопля зберігається в підвалах, переоблаштованих корівниках, ямах. Але відхід від цієї картоплі — 50-60%, тому цей бізнес і став нерентабельним. Більшість картоплі, що ми вирощуємо, ми викидаємо або віддаємо на корм худобі. Якби Сізіф був українцем, він би на гору штовхав картоплину».
Читайте також: Ціна на гречку може зрости до 30% — президент Української аграрної конфедерації
У вересні 2024 року Україна розпочала імпорт картоплі з Польщі та Литви, повідомив 24 вересня галузевий проєкт EastFruit. За офіційною статистикою, з 1 по 23 вересня 2024 року країна вже отримала три вантажівки картоплі: 22 тонни з Литви, вартістю 10,56 тис. доларів, і 42 тонни з Польщі, вартістю 20,164 тис. доларів. Загалом, за даними Державної митної служби, у період з січня по серпень 2024 року Україна імпортувала 15 тис. тонн картоплі. Експорт картоплі за цей період становив лише 760 тонн на суму 215 тис. доларів, тоді як імпорт — 15,356 тис. тонн на суму 9,324 млн доларів.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі